Постанова № 31731226, 06.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. Справа № 922/766/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Кравець Т.В., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

позивача - Волкова С.О. (дов. №01-62юр/4998 від 02.07.2012 року),

відповідача - Матофій Р.М. (дов. №81/810/13 від 02.01.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго» (вх. №1184 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року у справі №922/766/13-г

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», м.Харків

до Комунального підприємства «Харківводоканал», м.Харків

про стягнення 18547320,32 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року у справі №922/766/13-г (суддя Денисюк Т.С.) клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволено частково. Позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» основну заборгованість в розмірі 16420721,19 грн., 3% річних у розмірі 560550,69 грн., інфляційні у розмірі 51029,34 грн. та 68820,00грн судового збору. Відстрочено виконання рішення на 2 місяці до 26.05.2013р. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1515019,10 грн. пені в позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року у справі 922/766/13-г, та задовольнити позовні вимоги АК «Харківобленерго» в частині стягнення пені в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги АК «Харківобленерго» посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в позовних вимогах про стягнення пені прийнято з порушенням ст. 218 ГК України, ст. 614 ЦК України та ст. 84 ГПК України без дослідження усіх істотних обставин справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.) від 12.04.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 14.05.2013 року.

08.05.2013 року до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому КП «Харківводоканал» зазначає, що ним були вжиті всі заходи спрямовані на належне виконання своїх зобов'язань, а отже за відсутності його вини, не має підстав для застосування санкцій у вигляді пені (вх.№3790).

У зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Кравець Т.В., суддя Шевель О.В.

У судовому засіданні 14.05.2013 року оголошено перерву до 04.06.2013 року.

31.05.2013 року до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№4489).

04.06.2013 року від відповідача надійшло клопотання, в якому він зазначає, що у разі, якщо суд дійде висновку щодо можливості задоволення апеляційної скарги АК «Харківобленерго», то просить зменшити розмір стягуваної суми пені на 95% (вх.№4566).

Також, 04.06.2013 року від відповідача надійшло клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду до 31.12.2013 року (вх.№4567).

У судовому засіданні 04.06.2013 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив змінити рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року у справі 922/766/13-г. Заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 95% та надання відстрочки.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року у справі 922/766/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Підтримав клопотання про зменшення розміру пені на 95% та надання відстрочки.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

07.05.2004 року між Акціонерною компанією «Харківобленерго» (постачальник) та Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 4 (договір), пролонгований відповідно до п.9.11 на 2013 рік.

Рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011р. №577/11 Комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» перейменоване на Комунальне підприємство «Харківводоканал».

Відповідно до п.1 договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п.2 договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.п.2.1.2. договору.

Споживач зобов'язався, зокрема, щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою (додаток №9 до договору «Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії») (п.2.2.4 договору.)

Відповідно до п.п 2.2.5 договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 «Порядок розрахунків».

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що постачальник має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Відповідно до п.5.2 договору споживач на протязі трьох днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. В разі неотримання споживачем рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом; в такому разі днем отримання вважається день його відправки. Для корегування договірної величини електроспоживання враховуються оплати, проведені споживачем протягом 5 банківських днів з дня отримання ним рахунку за спожиту електричну енергію.

Визначення обсягів фактичного споживання електричної енергії споживачем за розрахунковий період здійснюється на підставі показань розрахункових приладів обліку електроенергії.

В порушення умов договору за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року відповідач за спожиту електричну енергію не розрахувався, внаслідок чого, станом на момент звернення з позовом, у нього утворилася заборгованість в сумі 16420721,19 грн. (що складається з тарифної складової в сумі 13683934,32 грн. та ПДВ у розмірі 20 % в сумі 2736786,87 грн.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 16420721,19 грн.

Як свідчать матеріали справи пунктом 4.2.1 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених п.2.2.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку №2 «Порядок розрахунків», до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних у сумі 560550,69 грн. та інфляційних в сумі 51029,34 грн., суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вони не суперечать нормам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача у повній мірі.

Відмовляючи у стягненні з відповідача пені у сумі 1515019,10 грн. суд першої інстанції, виходив з того, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались органами державної влади. Таким чином, заборгованість по оплаті електричної енергії виникла не з вини відповідача, оскільки останній вжив всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не у повній мірі погоджується з такими висновками господарського суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до абз. 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що судом може бути зменшено розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а не повністю звільнено від її сплати.

Відповідач є підприємством комунальної форми власності і заснований на майні територіальної громади м. Харкова, надає послуги з водопостачання та водовідведення споживачам м. Харкова та населених пунктів Харківської області за затвердженим тарифом. Основним споживачем послуг КП «Харківводоканал» є населення, яке складає у загальній структурі споживання більш ніж 80%.

Тарифи на послуги централізованого водовідведення згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг. Відповідно до Закону України «Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг» функції державного регулювання у сфері централізованого водовідведення виконує Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ). Тариф на електроенергію систематично зростає, а тариф на водовідведення, який згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕ від 17.02.11 № 243, включає в себе, в тому числі витрати на електроенергію, по теперішній час компенсує фактичні витрати лише на 56,8% та 46,8% відповідно.

Затверджені тарифи НКРЕ України не покривають всіх витрат, що у свою чергу призводить до виникнення різниці у тарифах на послуги водопостачання та водовідведення для населення фактичним витратам на їх надання. Так, станом на 01.04.13 року сума невідшкодованої підприємству різниці в тарифах, яка виникла внаслідок невідповідності тарифів, становить 150738,4 тис. грн. (в тому числі, за IV квартал 2012 року - 44466,0 тис. грн; за 1 квартал 2013 року - 59250,8 тис. грн.).

З наданої відповідачем копії звіту про фінансові результати за 2012 рік вбачається збитковість діяльності підприємства, що пов'язана, в тому числі з невідповідністю тарифів для населення та бюджетних організацій на послуги теплопостачання та водопостачання їх фактичним витратам, заборгованість споживачів за надані послуги та держави з відшкодування різниці в тарифах.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012 року, якою затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, згідно якої позивачу повинна бути повернута заборгованість за спожиту електричну енергію.

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, відповідно до яких відповідач частково сплатив зобов'язання за період вересень - грудень 2012 року. У зв'язку з чим, ступінь виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за договором на час звернення з позовом дорівнював понад 30%.

Крім того рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 року №508/11 КП «Харківводоканал» встановлено ліміт залучення кредитних ресурсів, по всім відкритим у підприємства кредитним лініям, у розмірі 150 млн. грн., який станом на другий квартал 2012 року вичерпаний. З метою забезпечення повернення кредитних ресурсів підприємством передано банківським установам у заставу майна на суму 146,5 млн. грн. та майнових прав на суму 631,1 млн. грн. (т.2 а.с.85-87).

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру пені на 95%.

Окрім того, відповідач звернувся з клопотанням про відстрочення виконання рішення до 31.12.2013 року. Зазначене клопотання обґрунтовано тяжким фінансовим становищем підприємства, який виник внаслідок невідповідності тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися для населення, їх фактичній вартості.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п.7. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи з приписів процесуального закону розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Оскільки, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то, приймаючи рішення про розстрочку, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підтвердженням складного фінансового стану відповідача є, зокрема надані ним копія звіту про фінансові результати за 2012 рік, інформація про різницю в тарифах відповідача станом на 01.04.2013 рік, довідка щодо питомої ваги об'єму реалізації послуг централізованого водопостачання та водовідведення населенню, відповідно до якої питома вага об'ємів споживання послуг населення складає 81,2%, довідка про фінансові показники відповідача по наданим послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період січень - березень 2013 року, відповідно до якої збиток складає 59617,7 тис. грн., а також викладені вище обставини.

При цьому, апеляційний господарський суд приймає до уваги і фінансовий стан підприємств, ступінь виконання заявником зобов'язання зі сплати боргу та інші обставини, які вбачаються з матеріалів справи.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України №167 від 20.03.2013 року затверджено Порядок та умови надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, який визначає механізм погашення заборгованості житлово-комунальних підприємств за спожиту електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала у зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво.

У додатку №1 до вказаного Порядку та умов, на погашення вказаної заборгованості бюджетом передбачено більше 200 млн. грн., що значно перевищує заборгованість КП «Харківводоканал» перед АК «Харківобленерго». Таким чином, на державному рівні прийнято рішення про те, що існуюча заборгованість підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками має бути погашеною шляхом проведення заліків за рахунок коштів Державного бюджету через виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Однак, станом на 01.06.2013 року вказані кошти ще не отримані. Зазначені обставини свідчать про неможливість негайно та одноразово оплатити всю суму заборгованості без отримання субвенції державного бюджету для проведення розрахунку у відповідності до Закону України «Про державний бюджет».

Крім того, відповідачем надані копії платіжних доручень на загальну суму 369 млн. грн., з яких вбачається, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік», у грудні 2012 року були проведені розрахунки та погашена заборгованість КП «Харківводоканал» за електроенергію у сумі 369 млн. грн., яка виникла у 2010, 2011, 2012 роках.

Таким чином, у відповідності до Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік», КП «Харківводоканал» зможе на протязі терміну дії державного бюджету на 2013 рік отримати субвенцію на оплату заборгованості з різниці в тарифах, що дозволить відповідачу розрахуватися перед АК «Харківобленерго» за спожиту електричну енергію за вересень - грудень 2012 року у повному обсязі.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши наявність виключних обставин, що обумовлюють відстрочення виконання судового рішення, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає можливим задовольнити клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення та відстрочити його виконання до 31.12.2013 року.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року у справі №922/766/13-г- змінити.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року у справі №922/766/13-г - змінити, виклавши його резолютивну частину у новій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківводоканал» (61013, м. Харків, вул. Шевченко,2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, код ЄДРПОУ 00131954) основну заборгованість в розмірі 16420721,19 грн., 3% річних у розмірі 560550,69 грн., інфляційних у розмірі 51029,34 грн., пеню у розмірі 75750,96 грн. та 68820,00 грн. судового збору.

Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення задовольнити.

Відстрочити виконання рішення до 31.12.2013 року.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1439268,46 грн. пені - відмовити.»

Стягнути з Комунального підприємства «Харківводоканал» (61013, м. Харків, вул. Шевченко,2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, код ЄДРПОУ 00131954) 1720,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови підписаний 06.06.2013 року.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Т.В. Кравець

Суддя О.В. Шевель