Ухвала суду № 31729530, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р.Справа № 816/1049/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- ОСОБА_2

представника відповідача- Близнюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013р. по справі № 816/1049/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013р. задоволено адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі- ФОП ОСОБА_1.) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 21 лютого 2013 року №0000011702/177.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 114,70 грн.

Не погодившись з даною постановою, Кременчуцька ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначила що в ході перевірки не встановлено місцезнаходження контрагента позивача- ТОВ «Матадор», що в свою чергу обумовлює відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Апелянт вважає, що господарські операції позивача з ТОВ «Матадор» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання товарів. Наслідком діяльності позивача є формування податкового кредиту за рахунок роботи суб'єктів підприємницької діяльності, які мають ознаки фіктивності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, липень, серпень, жовтень 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» відсутні порушення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками Кременчуцької ОДПІ в період з 28.01.2013 по 29.01.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 по питанню взаємовідносин із ТОВ "Матадор" за період з 01.05.2012 р. по 31.10.2012 р., за результатами якої складено акт №699/17-311/НОМЕР_1 від 29.01.2013 р.(а.с.9-13).

На підставі зазначеного акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ 21.02.2013 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000011702/177, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 6965,00 грн - основний платіж, 1741,25 грн - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 14).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугувала інформація встановлена в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки про відсутність за податковою адресою контрагента позивача- ТОВ «Матадор».

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Виходячи з вище викладених правових норм, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

З матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Матадор» було укладено договір поставки №4 від 07.05.2012, відповідно до умов якого продавець -ТОВ "Матадор" зобов'язується поставити та передати у власність покупця -ФОП ОСОБА_1 запасні частини до вантажних автомобілів та інші товари виробничого призначення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору позивачем надано копії рахунків, накладних, податкових накладних, виписку з книги реєстрації довіреностей за 2012 рік (а.с. 94-101, 102-109,15-22,118).

Факт оплати придбаного товару підтверджується копіями платіжних доручень (110-117).

Транспортування товару здійснювалось позивачем на автомобілі ВАЗ 21121 2006 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_2) з причепом марки РМЗ 531 М 1992 року випуску (реєстраційний номер НОМЕР_3), на підтвердження наявності зазначеного транспорту позивачем надано копії свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та причепу, довіреність на уповноваження ОСОБА_1 користуватися (експлуатувати) та керувати легковим автомобілем (а.с. 119-120).

Придбаний товар був використаний для подальшої реалізації та отримання прибутку, що підтверджується наданими податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 121-148, 207-210);

Зазначені господарські операції були проведені по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками", що підтверджується журналом-ордером за травень-жовтень 2012 року.(а.с.151).

За наслідками здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Матадор" товарно-матеріальних цінностей позивачем у травні, липні, серпні та жовтні 2012 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ в загальному розмірі 6964,67 грн.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчиненої господарської операції позивачем з ТОВ «Матадор» та правомірності віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту.

Посилання апелянта на не встановлення місцезнаходження контрагента ТО «Матадор» за податковою адресою, як на підставу недійсності господарських операцій, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік(стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, перебування постачальників за юридичною адресою, від їх господарських та виробничих можливостей, а також від їх господарських взаємовідносин з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги правомірних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 р. по справі № 816/1049/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2013 р.