Постанова № 31728424, 05.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/13243/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача - Колтигіна А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року

у справі № 2-а-5154/09/2670

за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Підприємство з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі - відповідач) про скасування рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 23 березня 2009 року № 0001152303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 42540,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2009 року в позові відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2009 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 05 грудня 2011 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2012 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна».

В касаційній скарзі Підприємство з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Краматорську була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 50а, та належить суб'єкту господарської діяльності - Підприємству з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна», за результатами якої був складений акт від 04 березня 2009 року (зареєстрований в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання - 13 березня 2009 року за № 0150/26/51/23/25288083).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункти 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, які полягали: у невидачі розрахункових документів (касових чеків) встановленого зразка, а саме: у касових чеках відсутній обов'язковий реквізит - фактична назва господарської одиниці «супермаркет» згідно дозволу № 01-2510 від 14 листопада 2006 року. Загальна сума виручка станом на 04 березня 2009 року згідно Х-звітів та описів наявних купюр та монет становить 8491,08 грн.; порушенні режиму попереднього програмування назви товару, а саме: при покупці помідорів «Clever», маслин «Diva Oliva» та коньяку «Містель 5*» у чеку були зазначені такі найменування: «Clever», «Маслини», «Коньяк 5*».

23 березня 2009 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва прийняла рішення № 0001152303, яким на підставі пунктів 1, 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» штрафні (фінансові) санкції у сумі 42540,40 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перевіркою було встановлено проведення розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункових документів невстановленої форми, оскільки такі документи не містили назву господарської одиниці, а а роздрукований фіскальний чек № 143 від 04 березня 2009 року не містить ідентифікації придбаного товару, у зв'язку з чим податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 186798,25 грн. на підставі пунктів 1, 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Однак погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як убачається зі встановлених судами обставин, позивача притягнуто до відповідальності, зокрема за пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачені фінансові санкції за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання приписів цієї норми було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614, у пункті 3.2 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назву та адресу господарської одиниці, а пунктом 2.1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні до відсутності розрахункового документа.

Виданий позивачем 04 березня 2009 року під час здійснення розрахункових операцій в приміщенні, яке належить йому на праві власності за адресою, указаною в свідоцтві про право власності, чек № 143 (арк. справи 24) містив назву господарської одиниці, а саме: « 14» філія ПП «Білла-Україна» та її адресу: м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 50а.

При встановленні факту роздрукування та видачі під час перевірки чеків, які були предметом оцінки у цій справі і відповідали визначенню розрахункового документа, містили назву господарської одиниці та підтверджували виконання розрахункових операцій, притягнення особи до зазначеної відповідальності суперечить закону.

Також до позивача на підставі пункту 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано фінансові санкції у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Водночас судами факт відсутності попереднього програмування не встановлений, а окремі недоліки такого програмування не становлять складу правопорушення.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про законність притягнення до відповідальності за таке порушення не є обґрунтованим.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2009 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва від 23 березня 2009 року № 0001152303 про застосування до Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» штрафних (фінансових) санкцій на суму 42540,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна