Ухвала суду № 31728421, 05.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2013 р. м. Київ К-43019/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 по справі №2а-890/10/1670 за позовом Приватного підприємства «Фірма Берілл» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Приватного підприємства «Фірма Берілл» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005312303/1742 від 01.06.2009.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010, позовні вимоги задоволено частково. Рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005312303/1742 від 01.06.2009 визнано нечинним в частині застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму 1020,00грн. В іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін, а позовні вимоги без задоволення.

При цьому, суди виходили з того, що факт вчинення порушення п.9 ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг» спростовано в процесі розгляду справи.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 23.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 23.08.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг», ст.9, ст. 86, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведення перевірки магазину «Продукти», розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 52, який належить Приватному підприємству «Фірма Берілл», щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулюванням обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, податковим органом було складено акт №00008157/0751/16/03/23/24387771 від 07.05.2009, на підставі якого відповідачем було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0005312303 від 01.06.2009 у розмірі 2966,00грн.

Підставою для застосування штрафних фінансових санкцій слугував висновок податкового органу про порушення п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внаслідок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку РРО, не зберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку розрахункових операцій, а також, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті реєстраторів розрахункових операцій або загальній сумі продажу за реєстраційною книгою виданими на початку робочого дня, сума невідповідності склала 389,20 грн.

Згідно із п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

У разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг»).

В процесі розгляду справи, судом було досліджено книгу обліку розрахункових операцій, з якої вбачається, що позивачем дотримано вимоги щодо виконання щоденного друку фіскальних чеків та зберігання їх в денному звіті за 05.05.2009, зберігання фіскальних звітних чеків за 19.04.2009 №000938, за 28.04.2009 №000942.

Отже, за встановлених судом обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що факт порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг» є не доведеним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв