Ухвала суду № 31728361, 29.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2013 р. м. Київ К-26353/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника відповідача - Манікало І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року

у справі № 32/149-А-17/81

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Альцест»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Акціонерне товариство закритого типу «Альцест» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: від 18 листопада 2005 року № 0000571504/0, від 19 грудня 2005 року № 0000571504/1, від 02 березня 2006 року № 0000571504/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 675800,00 грн. основного платежу та 679550,00 грн. штрафних санкцій; від 18 листопада 2005 року № 0000601504/0, від 19 грудня 2005 року № 0000601504/1, від 02 березня 2006 року № 0000601504/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 33539,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 15366,00 грн.; від 18 листопада 2005 року № 0000591504/0, від 19 грудня 2005 року № 0000591504/1, від 02 березня 2006 року № 0000591504/2 повністю (в редакції уточнення позовних вимог від 08 квітня 2009 року).

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2005 року № 0000571504/0, від 19 грудня 2005 року № 0000571504/1, від 02 березня 2006 року № 0000571504/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1355350,00 грн., в тому числі: 675800,00 грн. основного платежу та 679550,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2005 року № 0000601504/0, від 19 грудня 2005 року № 0000601504/1, від 02 березня 2006 року № 0000601504/2 в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 33539,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15366,00 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2005 року № 0000591504/0, від 19 грудня 2005 року № 0000591504/1, від 02 березня 2006 року № 0000591504/2 повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу АТЗТ «Альцест», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про заміну СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП її правонаступником - ОДПС - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року № 42 «Про утворення Центрального офісу з обслуговування великих платників податків», наказом Державної податкової служби України від 23 лютого 2012 року № 152 «Про реорганізацію Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Києві Державної податкової служби», витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10 травня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити заміну СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП її правонаступником - ОДПС - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП провела планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства АТЗТ «Альцест» за період з 01 липня 2002 року по 30 червня 2005 року, за результатами якої був складений акт № 636/15-4/21547168 від 08 листопада 2005 року.

З висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги: пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток за 2003 рік на 683300, 00 грн., у тому числі: за 3 квартали 2003 року на 450500,00 грн., за 11 місяців 2003 року на 677300,00 грн., за 2003 рік на 683300,00 грн.; пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток за 2004 рік на 4600,00 грн., у тому числі: за 3 квартали 2004 року на 2100,00 грн., за 11 місяців 2004 року на 4600,00 грн., підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток за півріччя 2005 року на 15800,00 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 417003,40 грн., у тому числі: за липень 2003 року на 266761,00 грн., за вересень 2003 року на 150242,40 грн.; пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 44405,00 грн., у тому числі: за березень 2003 року - 3010,00 грн., за липень 2003 року - 33539,00 грн., за березень 2004 року - 4214,00 грн., за квітень 2004 року - 1979,00 грн., за листопад 2004 року - 1663,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних ним у ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» згідно договору купівлі-продажу № 14/07-01кп від 14 липня 2003 року та у ТОВ «Комтек» згідно договору купівлі-продажу № 15/09-01кп від 15 вересня 2003 року резонаторів кварцових, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, оскільки: згідно відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганську від 18 жовтня 2004 року № 19042/23-3-307 неможливо провести зустрічну перевірку ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект», з огляду на ліквідацію цього товариства за рішенням засновників (рішення Луганського міськвиконкому про ліквідацію № 0680 від 17 березня 2004 року); станом на 31 жовтня 2005 року відповіді від Ленінської МДПІ у м. Луганську про проведення зустрічної перевірки не надійшло; згідно відповіді Управління фінансової поліції Республіки Латвія від 19 березня 2004 року № 14.2.1.20/441 в ході проведеної перевірки встановлено, що Фірма «Riki I.V.» (якій згідно договорів комісії було експортовано придбані позивачем резонатори кварцові) є фіктивною, за юридичною адресою не знаходиться; ЗАТ «Завод «Інтеграл», яке значиться виробником резонаторів кварцових, не веде господарську діяльність з 4 кварталу 2002 року, у підприємства відсутнє спеціальне обладнання та технологічні умови для виробництва резонаторів кварцових, рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 11 червня 2002 року у справі № 2-1928 були визнані недійсними установчих договір та статут ЗАТ «Завод «Інтеграл».

18 листопада 2005 року на підставі вказаного акта перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000571504/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила АТЗТ «Альцест» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 1397200,00 грн., у тому числі: 703700,00 грн. - за основним платежем, 693500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

18 листопада 2005 року на підставі вказаного акта перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийняла податкове повідомлення-рішення № 000591504/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила АТЗТ «Альцест» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 625505,10 грн., у тому числі: 417003,40 грн. - за основним платежем, 208501,70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

18 листопада 2005 року на підставі вказаного акта перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийняла податкове повідомлення-рішення № 000591504/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшила АТЗТ «Альцест» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 44405,00 грн., у тому числі: за березень 2003 року - 3010,00 грн., за липень 2003 року - 33539,00 грн., за березень 2004 року - 4214,00 грн., за квітень 2004 року - 1979,00 грн., за листопад 2004 року - 1663,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16871,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2005 року № 0000571504/1, № 000591504/1, № 0000601504/1, від 02 березня 2006 року № 0000571504/2, № 000591504/2, № 0000601504/2 на аналогічні суми.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 1355350,00 грн. та податку на додану вартість у розмірі 625505,10 грн., а також зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 33539,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 15366,00 грн., оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних у ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» та у ТОВ «Комтек» резонаторів кварцових, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, - до податкового кредиту відповідного податкового періоду, з огляду на те, що: витрати позивача підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; в подальшому придбані позивачем у вказаних контрагентів резонатори кварцові були експортовані, що підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями з відмітками органу державної митної служби про вивезення товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України; довідкою Міністерства юстиції Латвійської республіки від 24 листопада 2005 року № 21-4-125847 було підтверджено, що за даними реєстру підприємств Латвійської Республіки станом на 24 листопада 2005 року значаться такі актуальні дані: ТОВ «Riki I.V.» зареєстроване 02 квітня 2002 року, реєстраційний № 000358690, єдиний реєстраційний № 4000358690, знаходиться за юридичною адресою: м. Рига, вул. Сколас, 30-19, LV-1010; рішення Стахановського міського суду Луганської області від 11 червня 2002 року у справі № 2-1928 було скасоване згідно ухвали Стахановського міського суду Луганської області від 03 квітня 2003 року, а рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 19 травня 2003 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ДПІ у Мінському районі м. Києва до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними установчих документів ЗАТ «Завод «Інтеграл» було відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Положеннями абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно приписів пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Абзацами 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За приписами абзацу 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2003 року між АТЗТ «Альцест» (покупець) та ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» (продавець) був укладений договір купівлі - продажу № 14/07-01кп, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар - резонатори кварцові у кількості 46200 шт. на суму 1801800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 300300,00 грн. Право власності на товар виникає у покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних продавцем покупцю. Приймання товару здійснюється на складі продавця в м. Луганськ.

На виконання договору ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» видало видаткову накладну № ПБ-0000247 від 16 липня 2003 року та податкову накладну № 380 від 16 липня 2003 року на суму 1801800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 300300,00 грн.

В оплату за поставлений товар позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» грошові кошти в розмірі 300300,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 50050,01 грн.

Крім того, 24 вересня 2003 року між ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» та ТОВ «СП Фінансова ініціатива» був укладений договір уступки права вимоги № 24/09-5-ФИ-ПБ, відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» (кредитор) уступає, а ТОВ «СП Фінансова ініціатива» (новий кредитор) отримує право вимагати від АТЗТ «Альцест» (боржник) виконання обов'язків по оплаті товару, переданого кредитором боржнику в рамках договору купівлі - продажу № 14/07-01кп від 14 липня 2003 року в сумі 1501500,00 грн., про що позивача було повідомлено листом від 24 вересня 2003 року № 24/09-5.

В оплату за отриманий за договором купівлі-продажу № 14/07-01кп від 14 липня 2003 року товар позивач перерахував на рахунок ТОВ «СП Фінансова ініціатива» грошові кошти в розмірі 1501500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 250000,00 грн.

15 вересня 2003 між АТЗТ «Альцест» (покупець) та ТОВ «Комтек» (продавець) був укладений договір купівлі - продажу № 15/09-01кп, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує резонатори кварцові в кількості 23100 шт. на загальну суму 901454,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 150242, 00 грн. Право власності виникає у покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних продавцем покупцю. Прийом товару здійснюється у м. Луганськ.

На виконання умов договору ТОВ «Комтек» видало позивачу видаткову накладну № Кт-0000158 від 16 вересня 2003 року та податкову накладну № 203 від 16 вересня 2003 року на суму 901454,40 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 150242,40 грн., згідно яких позивач придбав резонатори кварцові РК 391 у кількості 23100 штук. Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується виписками з банку.

Крім того, між АТЗТ «Альцест» (комітент) та ПП «Ексім Д» (Комісіонер) були укладені договори комісії від 15 липня 2003 року № 15-07/01-ДК та від 16 вересня 2003 року № 16-09/01-ДК.

Згідно акту приймання-передачі від 15 липня 2003 року до договору комісії від 15 липня 2003 року № 15-07/01-ДК позивач передав, а ПП «Ексім Д» прийняло для реалізації резонатори кварцові РК 391 з частотою 11934,448 кГц ГШЖК, 433510,001 ТУ в кількості 46200 штук на суму 1513050,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 16 вересня 2003 року до договору комісії від 16 вересня 2003 року № 16-09/01-ДК позивач передав, а ПП «Ексім Д» прийняло для реалізації резонатори кварцові РК 391 з частотою 11934,448 кГц ГШЖК, 433510,001 ТУ в кількості 23100 штук на суму 756294,00 грн.

На виконання вказаних договорів комісії ПП «Ексім Д» здійснило реалізацію резонаторів кварцових РК 391 нерезиденту - Компанії SIA «Riki IV» (Латвія). Отримання коштів від комісіонера за реалізовані резонатори кварцові підтверджується виписками з банку.

Факт вивезення резонаторів кварцових за межі митної території України підтверджено вантажними митними деклараціями № 11003/3/001462 від 15 вересня 2003 року на суму 1512375,94 грн. та № 11003/3/001711 від 21 жовтня 2003 року на суму 756230,52 грн. (т.1 арк. справи 55-56), які містять відмітки посадової особи Дніпропетровської регіональної митниці про вивезення товарів за межі митної території України, засвідчені гербовою печаткою митного органу, а також довідкою Дніпропетровської митниці від 07 червня 2006 року № 17-32-4/5072 (т.3 арк. справи 184).

Також матеріали справи містять довідку Міністерства юстиції Латвійської республіки від 24 листопада 2005 року № 21-4-125847 про те, що за даними реєстру підприємств Латвійської Республіки станом на 24 листопада 2005 року значаться такі актуальні дані: ТОВ «Riki I.V.» зареєстроване 02 квітня 2002 року, реєстраційний № 000358690, єдиний реєстраційний № 4000358690, знаходиться за юридичною адресою: м. Рига, вул. Сколас, 30-19, LV-1010 (т.3 арк. справи 182-183).

Наведеними доказами спростовуються доводи податкового органу про безтоварність операцій.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних у ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» та у ТОВ «Комтек» резонаторів кварцових, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, - до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Доводи податкового органу про те, що ЗАТ «Завод «Інтеграл» не випускало резонатори кварцові з посиланням на експертний висновок технічного стану цеха для виробництва кварцових резонаторів і елементів кварцових кристалів, складений 06 лютого 2004 року Харківським національним університетом електроніки, правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, з огляду на те, що вказана експертиза проводилась у лютому 2004 року, тоді як підприємство виготовлювач продукції припинило свою господарську діяльність за рішенням Загальних зборів Акціонерів у IV кварталі 2002 року та було виключено з державного реєстру в серпні 2003 року, у зв'язку з чим встановлення експертним дослідженням відсутності ознак існування обладнаних гермозон, а також спеціалізованого обладнання для випробовування і виготовлення корпусних деталей резонаторів не може бути беззаперечним і достатнім доказом безтоварності операції з придбання резонаторів, з урахуванням того, що позивач купував резонатори кварцові у 2003 році не у ЗАТ «Завод «Інтеграл», а у ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» та у ТОВ «Комтек».

Також, судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішення Стахановського міського суду Луганської області від 11 червня 2002 року у справі № 2-1928 було скасоване згідно ухвали Стахановського міського суду Луганської області від 03 квітня 2003 року, а рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 19 травня 2003 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ДПІ у Мінському районі м. Києва до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними установчих документів ЗАТ «Завод «Інтеграл» було відмовлено (т.2 арк. справи 93-98).

Матеріали справи містять також довідку СДПІ по роботі з вПП у м. Луганську від 05 квітня 2004 року № 326/26-1/32326051 «Про результати зустрічної перевірки ТОВ «Комтек» з питань взаємовідносин за вересень, грудень 2003 року», за даними якої не встановлено розбіжностей між показниками АТЗТ «Альцест» та показниками ТОВ «Комтек» (т.2 арк. справи 197-200), а також акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22 жовтня 2003 року № 159/23-1-205/32065886 «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Компанія «Промбізнеспроект» за період з 01 липня 2003 року по 22 жовтня 2003 року», за даними якої порушень формування вказаним товариством валових доходів у періоді, який перевірявся, не встановлено (т.3 арк. справи 4-7).

Вказані докази підтверджують реальність операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОДПС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна