Ухвала суду № 31728242, 03.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2013 р. м. Київ К/9991/76768/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Авраменко С.Г.від відповідачаШестаков М.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової службина постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2012та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012

у справі № 2а-9430/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд»до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування

великих платників податків Державної податкової службипро скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000124040 від 28.02.2012 та № 00001344040 від 28.02.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, позов задоволено.

Окружна державна податкова служба-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та у позові відмовити.

Відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача (Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) його правонаступником - Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів- Центральний офіс з обслуговування великих платників податків.

Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку щодо його обґрунтованості та наявності підстав для його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що:

- відповідачем на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та постанови слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Кіровоградській області від 12.12.2011 «Про призначення позапланової перевірки ТОВ «Кернел-Трейд»» по кримінальній справі № 69-0330, порушеній за ч.3 ст.212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України», та відповідно до наказу № 34 від 20.01.2012 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «СВ-Інтерконтакт» та ПП «Кремгесівське» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено Акт № 147/40-40/31454383 від 17.02.2012;

- в ході перевірки встановлено порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що призвело до заниження податку на прибуток на суму 8 168 460,00 грн.) та пп.7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що призвело до завищення податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 8 373 603,16 грн.);

- за наслідками перевірки відповідачем були прийняті:

1) податкове повідомлення-рішення № 00001344040 від 28.02.2012, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 8 373 603,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.,

2) податкове повідомлення-рішення № 0000124040 від 28.02.2012, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 8 168 460,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 042 115,00 грн.

Задовольняючи позов та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем належними доказами не підтверджено правомірності прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки перевірка позивача була проведена згідно постанови слідчого на підставі пп.78.1.11 п.78 ст.78 ПК України, а наявність відповідного рішення суду (як то передбачено п.86.9 ст.86 ПК України) відповідачем не доведена.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види таких перевірок визначені у статті 75 Податкового кодексу України, згідно п.75.1 якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України:

- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків;

- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом;

- документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальних невиїзних перевірок встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, у відповідності до п.79.1 якої визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до п.78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Таким чином, з вищенаведених норм слідує, що проведення контролюючим органом документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків можливе у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та лише за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтею 78 цього Кодексу.

Зокрема, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.8 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки та порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент перевірки позивача) передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

При цьому пункт 86.9 ст.86 Податкового кодексу України не передбачає будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння.

Враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин була призначена на підставі постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, судова колегія вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що у податкового органу не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду в межах кримінальної справи.

За таких обставин відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що судами повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої та апеляційної інстанції не допустив порушення норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) його правонаступником - Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів- Центральний офіс з обслуговування великих платників податків.

2. Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.

3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний