Постанова № 31728013, 05.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 5004/1433/12

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М.-головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Круглікової К.С., розглянувши касаційні скаргипублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради на рішеннягосподарського суду Волинської області від 14.01.2013 р.та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р.у справі № 5004/1433/12 господарського суду Волинської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської радипростягнення 72 581,97 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Пількевич В.В. (дов. № 14-60 від 22.03.20213 р.);

відповідача: Бондар Л.М. (дов. № 286/3 від 04.06.2013 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.01.2013 р. у справі № 5004/1433/12 (суддя Шум М.С.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 5 097,61 грн. 3% річних, 3 963,29 грн. інфляційних втрат, 18 375,35 грн. пені, 37 270,57 грн. 7% штрафу та 1 609,50 грн. судового збору. У позові на суму 7 875,15 грн. відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. у справі № 5004/1433/12 (головуючий суддя: Василишин А.Р., судді Крейбух О.Г., Юрчук М.І.) апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 14.01.2013 р. у справі № 5004/1433/12 залишено без змін.

Не погоджуючись із винесеними судовими рішеннями першої та другої інстанції, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в касаційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 14.01.2013 р. в частині відмови у стягненні 7 875,15 грн. пені та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунальне об'єднання Нововолинської міської ради в своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 14.01.2013 р. в частині стягнення пені в розмірі 18 375,35 грн. та 7% штрафу в розмірі 37 320,57 грн., та скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржники посилаються на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони не скористалися правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та не надіслали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційні скарги, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

Заслухавши представників сторін та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) укладено з комунальним підприємством "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради (покупець) договір № 14/2468/11 на купівлю-продаж природного газу (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у IV кварталі 2011 р. та у 2012 р. імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕТ 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. договору сторони погодили, що продавець передає покупцеві з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. газ в обсязі до 6 528,5 тис. куб. м.

Відповідно до п.п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 3 023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 3 023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 3 700,76 грн.

До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн.

Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368,97 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 042,76 грн.

Згідно п. 6.1. оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми прострочення платежу.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивач, на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ на суму 626 436,71 грн.

Факт поставки позивачем відповідачеві газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 3 та № 4 від 31.10.2011 р., які підписані повноважними представниками сторін без зауважень.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено господарським судом Волинської області та Рівненським апеляційним господарським судом позивач свої зобов'язання виконав належним чином, передавши покупцю газ на загальну суму 626 436,71 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 3 та № 4 від 31.10.2011 р.

В порушення умов договору комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради прострочило зобов'язання по оплаті отриманого природного газу.

Згідно виписки "Операції по КП "Нововолинськтеплокомуненерго" з 01.10.2011 р. по 31.08.2012 р. відповідач оплатив поставлений природний газ в сумі 626 436,71 грн. Останній платіж здійснений 10.05.2012 р.

З наявних доказів поставок і оплат вбачається існування прострочення терміну оплати за договором та, відповідно, наявність підстав для нарахування позивачем відповідачу пені, 7% штрафу, інфляційних втрат та 3% річних.

Внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого у жовтні 2011 р. природного газу за договором, позивачем нараховані інфляційні втрати, 3% річних, пеня та 7% штрафу.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім того, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання

Частина 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно із п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо зменшення розміру нарахування пені до 70 % і стягнення її в розмірі 18 375,35 грн. Щодо стягнення 7 875,15 грн. пені - відмовлено обгрунтовано.

Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 37 270,57 грн., 3% річних в розмірі 5 097,61 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 963,29 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, висновки місцевого та апеляційного господарських судів щодо стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 37 270,57 грн., 3% річних в розмірі 5 097,61 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 963,29 грн. є правомірними.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 14.01.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. у справі № 5004/1433/12 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.СуддіЖукова Л.В Круглікова К.С.