Рішення № 31724821, 05.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.13 Справа № 5015/2094/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім», м. Львів

про: стягнення 451 858, 22 грн.,

Головуючий суддя Долінська О.З.

суддя Козак І.Б.

суддя Сухович Ю.О.

При секретарі Н. Вашкевич

За участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім» про стягнення 451 858, 22 грн. Ухвалою суду від 28.05.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.07.2012 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 5015/2094/12 (суддя Гутьєва В.В.), позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Компанія "Лізинговий Дім" на користь ПАТ "Універсал Банк" 280697,08 грн. - основного боргу, 167194,28 грн. –заборгованості по підвищених процентах за користування кредитом та 9017,14 грн. –судового збору; в решті позовних вимог –відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 (колегія суддів: Данко Л.С. –головуючий, судді –Давид Л.Л., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" задоволено частково; пункт другий резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 5015/2094/12 змінено, а саме: після слів "основного боргу" цифри: "167194,28" та після слів "кредитом та" цифри "9017,14" замінити на цифри: "167169,37" та "8957,36"; в іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 5015/2094/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач –ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Компанія "Лізинговий дім" задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 та рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 5015/2094/12 – скасовано. Справу № 5015/2094/12 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Проведеним автоматизованим розподілом справ, справу № 5015/2094/12 передано судді Долінській О.З. для розгляду по суті.

Ухвалою від 04.01.2013 р. розгляд справи призначено на 24.01.2013р. Ухвалою від 04.03.2013р. за клопотанням представника позивача від 04.03.2013 р. призначено колегіальний розгляд даної справи у складі трьох суддів: Головуючий суддя Долінська О.З., суддя Березяк Н.Є. та суддя Козак І.Б.

В зв’язку із перебуванням судді Березяк Н.Є., у відпустці 10.04.2013р. автоматизованою системою документообігу призначено до складу колегії замість судді Березяк Н.Є. суддю Сухович Ю.О.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 05.06.2013 р. представник позивача повторно не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

В судове засідання 05.06.2013 р. представник відповідача повторно не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.06.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив.

17.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (Позичальник) укладений Кредитний договір № 15/07 та Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 15/07 від 17.10.2007 р. з Додатком № 1 від 17.10.2007 р.до Додаткової угоди № 1 від 17.10.2007 до Кредитного договору (надалі –Кредитний договір (т.1 а.с. 4-17,19,20-21).

За користування кредитними коштами отриманими по Кредитному договору № 15/07 Позичальник сплачує Банку проценти за ставкою у розмірі 17 % річних (базова процентна ставка); за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений Договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26 % річних (підвищена процентна ставка); такий розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу, якщо погашення простроченої суми основного боргу Позичальника не було здійснено протягом перших п’яти календарних днів з дати прострочення сплата суми основного боргу, то на прострочену суму основного боргу Позичальника нараховується підвищена процентна ставка, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення (п. п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору).

В подальшому, Додатковою угодою № 1 від 17.10.2007 до Кредитного договору № 15/07, і зокрема в пункті 1.2., сторони визначили, що Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення платежів згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору та/або згідно умов відповідної Угоди Сторін.

Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено, що Банк зобов’язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку строковий кредит в сумі що дорівнює 831601,68 грн. в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2.1. вищевказаного Кредитного договору, надання Позичальнику строкового кредиту здійснюється в термін, зазначених у відповідній додатковій угоді до цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше 17 жовтня 2007 року, а Додатковою угодою № 1 від 17.10.2007р. до Кредитного договору визначено (п. 1.1.) дату надання кредиту: “ 18 жовтня 2007 року”(а.с.5, а.с.19 том 1).

Згідно п. 1.2.2. Кредитного договору та пункту 1.2. Додаткової угоди № 1 до даного Кредитного договору, Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення платежів згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди (а.с. 20 том 1), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов Кредитного договору та Додаткової угоди № 1, Банком було надано Позичальникові кредитні кошти на суму 831601,68 грн., що підтверджується меморыальним ордером № 049WCL3072910001 від 18 жовтня 2007 року.

Відтак, свої зобов’язання Банк виконав, надавши Позичальникові кредитні кошти на суму 831601,68 грн., що не заперечується Позичальником.

Як вбачається з матеріалів справи Позичальник свої зобов’язання перед Банком виконав частково, повернувши кошти в сумі 550 904,60 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на 17.05.2012р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за сумою кредиту становила 280697,08 грн. ((831601,68 грн. –наданих Банком Позичальникові)) – ((550904,60 грн. – повернутих Позичальником)) = 280697,08 грн..

Твердження представника відповідача про застосування строку позовної давності щодо нарахування суми основного боргу за кредит, оскільки позов заявлено 23.05.2012р., а отже строк давності починається з 23.05.2009р. з цього часу прострочені кредитні зобов’язання становлять 180721,68 грн., з яких сплачено 8504,64 грн., залишок невиконаного зобов’язання зі сплати кредиту становить 172217,08 грн., суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.2.2. Кредитного договору Позичальник зобов’язується у повному обсязі повернути кредит, отриманий за цим Договором, в порядку та терміни, визначені у відповідній додатковій угоді до цього Договору, згідно умов якої такий кредит було надано або встановлено новий термін повернення такого кредиту; та в будь-якому випадку, Позичальник зобов’язується в повному обсязі повернути всю суму кредиту не пізніше 14 жовтня 2009 року.

З огляду на викладене, посилання (Позичальник) відповідача на застосування строку позовної давності до 23.05.2009р. щодо сплати суми основного боргу не ґрунтується на законі, оскільки Кредитним договором передбачено, що зобов’язання Позичальника щодо повернення всієї суми кредиту має бути в будь-якому випадку виконано до 14.10.2009 року.

Таким чином, відлік для застосування строку позовної давності починається з обумовленого сторонами кінцевого терміну погашення заборгованості, а саме: з 14.10.2009 року, позовну заяву надіслано по пошті до господарського суду, згідно відтиску поштового штампу на конверті, 24.05.2012р., поступила на адресу господарського суду 25.05.2012р. за вхідним № 2248 (а.с. 2 том 1).

Отже до основного боргу в розмірі 280697,08 грн., який не погашено Відповідачем за Кредитним договором, наслідки пропуску строків позовної давності за заявою Позичальника, відповідно до ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України застосовані бути не можуть, так як Позивачем не пропущено загального трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України).

Як вбачається із відзиву поданого суду представником відповідача 05.02.2013 р. за вх. №326013 (том 2 а.с.19-20), то відповідач визнає позов частково . Вважає, що строком повного погашення кредиту в Договорі є дата 30.09.2009 р., а отже це іє строком дії договору. Після зазначеної дати умови договору не поширюються на правовідносини між банком та Компанією, і нарахування відсотків за користування кредитом не має юридичних підстав, а застосовуються положення ст. 625 ЦК України, щодо порушення зобовязання. За час дії договору до сплати підлягають підвищені відсотки за період з 02.02.2009 р. по 30.09.2009 р. на суму 28 125,85 грн., з яких протягом лютого-жовтня 2009 р. банком списано з рахунку Компанії 26 539,грн. Вважає, що залишок непогашеної суми підвищених відсотків за прострочене користування кредитом становить 1 586,00 грн. Просить відмовити ПАТ «Універсалбанк» в частині стягнення підвищених відсотків на суму 169 575,14 грн.

Що стосується стягнення з нього суми основної заборгованості по кредиту 280 697,08 грн., то така представником відповідача не заперечується ы визначаються ним заборгованість перед позивачем в сумы 1586,00 грн. по несплаты підвищених відсотках..

Суд розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, встановивши початок перебігу строку позовної давності відносно кожного платежу, перевіривши правомірність нарахування підвищених відсотків за процентною ставкою яку зазначено позивачем у розрахунку, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вказаний Кредитний договір №15/07 та Додаткова угода № 1 з Додатком №1 до вищевказаного договору складено у письмовій формі, підписано представниками двох сторін Кредитного договору, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208, ч. 1 ст. 1055 ЦК України, є правомірним правочином згідно із ст. 204 ЦК України.

Доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що даний Договір та Додаткова угода № 1 розірвані, визнані недійсним, сторони суду не представили, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення 280 697,08 грн. простроченої заборгованості за кредитом, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині вимоги позивача (Банку) про стягнення з Відповідача (Позичальника) заборгованості з підвищених відсотків за користування кредитом в сумі 171161,14 грн., за період з 31.12.2007 р. по 17.05.2012 р. колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути на свою користь з Відповідача заборгованість з підвищених відсотків за користування кредитом у розмірі 171161,14 грн., за період з 31.12.2007р. по 17.05.2012р. (п. 1.3.2. Кредитного договору № 15/07).

Зазначеним пунктом визначено, що за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26 % річних (за текстом Договору –“підвищена процентна ставка”).

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності по стягненню заборгованості по кредиту та відсотках (а. с. 51 том 1).

Статтями 251, 252, 253 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п.1.3.5 Кредитного договору Позичальник зобов’язується сплачувати проценти та суму кредиту (частину траншу) згідно графіку погашення платежів, наведеному у відповідній додатковій угоді до цього Договору, в якій зазначаються термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення / погашення кредиту та процентів за користування кредитом. Сторони погодили, що в разі повернення до Банку всієї суми кредиту, встановлюється наступний порядок виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором, а саме:

- Банк в день такої повної сплати суми кредиту здійснює нарахування процентів за його користування протягом умовного календарного місяця (в якому здійснюється повне повернення кредиту) починаючи з дня сплати попередніх відсотків по день, що передує даті повернення всієї суми кредиту, а Позичальник не пізніше дати повного повернення кредиту зобов’язується сплатити Банку суму таких нарахованих процентів.

- Пунктом 1.3.2 Договору передбачено, що за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений Договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26 % річних (за текстом Договору –“підвищена процентна ставка”). В розрахунку заборгованості, поданого позивачем, з 12 позиції нараховано 24 % підвищеної процентної ставки за користування кредитом, яку суд врахував при розрахунку.

Судом встановлено, позивачем (Банком) 24.05.2012р., через поштове відділення на адресу місцевого господарського суду було направлено позовну заяву, а тому перебіг строку позовної давності розпочався саме з 24.05.2009р. (ч. 2 ст. 255 ЦК України).

Відтак, нарахування підвищених процентів за користування кредитом на суму 171161,14 грн., яка нарахована за період з 31.12.2007р. по 17.05.2012р. підлягає до задоволення частково, так, як за період з 31.12.2007р. по 23.05.2009р. (до 24. год. 00 хв.) слід застосувати строк позовної давності.

Отже, починаючи з 25.05.2009р. (24.05.2009 року –неділя - вихідний день (ч. 5 ст. 254 ЦК України) по 29.07.2009р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36160,00 грн.*66 днів прострочення*26%/365 = 1 700,02 грн., а не за 67 днів прострочення, як помилково вказав місцевий суд.

За період з 29.07.2009р. по 01.09.2009р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36 160,00 грн.* 34 дні прострочення*26%/365 = 875,77 грн. Позивач за вказаний період просить стягнути 711,57 грн. підвищених відсотків, що є сумою меншою, ніж встановлено колегією суддів, в цій частині позовних вимог Позивач вимог не збільшував у встановленому законом порядку, тому до задоволення підлягає сума 711,57 грн. підвищених відсотків за користування кредитними коштами (в межах позовних вимог).

Як видно із матеріалів справи з поданого розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 15/07 Позивач нараховував підвищені відсотки за користування кредитними коштами починаючи з 01.09.2009 року, застосовуючи процентну ставку 24 %, а не так як зазначено у Договорі - 26%. В цій частині Позивач позову не уточняв, вимог не збільшував, такі докази у справі відсутні, відтак, всі подальші розрахунки проводяться за процентною ставкою 24% (а. с. 24 том 1), тобто в межах позовних вимог.

За період з 01.09.2009р. по 20.10.2009р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36 160,00 грн.*49 днів прострочення*24%/365 = 1 165,05 грн. Позивач просить стягнути з Відповідача за вказаний період 946,61 грн., у розмірі меншому від розрахованого судом, до задоволення підлягає сума визначена Позивачем, тобто в межах позовних вимог.

За період з 20.10.2009р. по 17.05.2012р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36 160,00 грн.*940 днів прострочення*24%/365 = 22 349,85 грн. Позивач просить стягнути з Відповідача за вказаний період 17 093,31 грн., тобто у розмірі меншому ніж встановлено судом, в цій частині Позивач позовних вимог не збільшував, отже до задоволення підлягає сума заявлена Позивачем (в межах позову).

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 24 том 1) Відповідачем за період з 20.10.2009р. по 17.05.2012р. було, частково, сплачено кошти за підвищеними відсотками в сумі 6 161,45 грн., заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 20.10.2009р. по 17.05.2012р. складає 10931,86 грн. (17093,31 грн. – 6161,45 грн.).

Позивач нараховував підвищені відсотки за користування кредитом з 31.03.2009р. по 17.05.2012р. в сумі 27 176,47 грн., однак повинен був нараховувати з 25.05.2009р. (в межах строку позовної давності з урахуванням, що 24.05.2009р. - неділя - вихідний день ( ч. 5 ст. 254 ЦК України) по 17.05.2012р., тому нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36 160,00 грн. * 1089 днів прострочення*24% /365 = 25 892,54 грн. Відповідачем за вказаний період було частково сплачено кошти за підвищеними відсотками у розмірі 5940,64 грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем за період з 25.05.2009р. по 17.05.2012р. складає 19952,25 грн. (25 892,54 грн. – 5 940,64 грн. = 19 951,90 грн.).

З поданого позивачем розрахунку позовних вимог (а. с. 24 том 1) вбачається, що Позивач нараховував підвищені відсотки за користування кредитом починаючи з 30.04.2009р. по 17.05.2012р., повинен був нараховувати з 25.05.2009р. (в межах строку позовної давності з урахуванням того, що 24.05.2009р. - неділя - вихідний день (ч. 5 ст. 254 ЦК України) по 17.05.2012р., тому розмір підвищених відсотків починається з суми боргу 36160,00 грн. * 1089 днів прострочення * 24% / 365 = 25892,54 грн.

За період з 01.06.2009р. по 17.05.2012р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36160,00 грн. *1081 день прострочення*24% / 365 = 25702,33 грн. Відповідачем за вищевказаний період, частково, сплачено кошти за підвищеними відсотками у розмірі 998,47 грн., заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 01.06.2009р. по 17.05.2012р. складає 24703,86 грн. (25702,33 грн. – 998,47 грн. = 24703,86 грн.).

За період з 30.06.2009р. по 17.05.2012р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36160,00 грн.*1052 дня прострочення*24%/365 = 25012,81 грн. Відповідачем за вищевказаний період, частково, сплачено кошти за підвищеними відсотками в сумі 1465,09 грн., заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 30.06.2009р. по 17.05.2012р. складає 23547,72 грн. (25012,81 грн. – 1465,09 грн. = 23547,72 грн.).

За період з 31.07.2009р. по 17.05.2012р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36160,00 грн.*1021 день прострочення*24%/365 = 24275,74 грн. Відповідачем за вищевказаний період, частково, сплачено кошти за підвищеними відсотками 2165,01 грн., заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 31.07.2009р. по 17.05.2012р. складає 22110,73 грн. (24275,74 грн. – 2165,01 грн. = 22110,73 грн.).

За період з 31.08.2009р. по 17.05.2012р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36160,00 грн.*990 днів прострочення*24%/365 = 23538,67 грн. Відповідачем за вищевказаний період, частково, сплачено кошти в сумі 2763,88 грн., заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 31.08.2009р. по 17.05.2012р. складає 20774,79 грн. (23538,67 грн. – 2763,88 грн. = 20774,79 грн.).

За період з 30.09.2009р. по 17.05.2012р. нарахування підвищених відсотків починається з суми боргу 36160,00 грн.*960 днів прострочення*24%/365 = 22825,38 грн. Позивач просить стягнути з Відповідача за вказаний період 22775,94 грн., тому до задоволення належить сума визначена Позивачем у позові - 22775,94 грн., оскільки в цій частині Позивач вимог не збільшував. Відповідачем за вищевказаний період, частково, сплачено кошти на суму 6878,87 грн., заборгованість за період з 30.09.2009р. по 17.05.2012р. складає 15897,07 грн. (22775,94 грн. – 6878,87 грн. = 15897,07 грн.).

Загальна сума заборгованості за підвищеними відсотками за користування кредитними коштами складає 167 168,67 грн. (1700,02 грн. + 711,57 грн. + 946,61 грн. + 10931,86 грн. + 19 951,90 грн. + 25 892,54 грн. + 24 703,86 грн. + 23 547,72 грн. + 22 110,73 грн. + 20 774,79 грн. + 15 897,07 грн.).

З огляду на викладене, в частині нарахованих позивачем підвищених відсотків за користування кредитом за період до 24.05.2009р. в сумі 3 966, 86 грн. слід відмовити у зв’язку із спливом строків позовної давності (ст. 257, ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Судом також встановлено, що 27 лютого 2010р. господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі № 21/11 про банкрутство ТзОВ “Компанії “Лізинговий дім”(а.с. 88 том 1).

Як вбачається з ухвали господарського суду Львівської області від 27.02.2010р. у справі № 21/11 (п. 1 резолютивної частини), заяву ТзОВ “Компанії “Лізинговий дім”було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі про банкрутство та відкрито процедуру санації. Пунктом 3 резолютивної частини цієї ухвали, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає –зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство. Протягом дії мораторію судом було заборонено: стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2011р. у справі № 21/11 ухвалу господарського суду Львівської області від 27.02.2010р. у справі № 21/11 скасовано. Провадження у справі № 21/11 –припинено (а.с. 102-107 том 1).

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2011р. у справі № 21/11 не оскаржувала ся, набрала законної сили, є обов’язковою до виконання на всій території України, відповідно до ст. 124 Конституції України.

Разом з тим, як вбачається із позовної заяви, матеріалів справи та встановлено місцевим судом, за спірний період Позивачем на Відповідача штраф, пеня, інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань –не нараховувалися.

З огляду на вищенаведене у суду відсутні підстави для застосування до даних правовідносин мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до приписів ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”в частині щодо зменшення розміру пені, штрафу та/або інших штрафних санкцій.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, суд прийшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача (Банку) (позичальника) підвищених відсотків за користування кредитом підлягає до задоволення частково в сумі 167 168,67 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, ст.ст. 257, 267, 526, 1049 ЦК України, ст.ст. 173, 346 ГК України Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий Дім”(адреса: 79057, м. Львів, вул. Є. Коновальця, 103/605; код ЄДРПОУ № 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” (адреса: 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ № 21133352) 280 697,08 грн. – основного боргу, 167 168,67 грн. –заборгованості по підвищених відсотках за користування кредитом та 8 957,32 грн. –судового збору.

3. В решті позовних вимог – відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде виготовлено та підписано 10.06.2013 р.

Головуючий суддя Долінська О.З.

суддя Козак І.Б.

суддя Сухович Ю.О.