Ухвала суду № 31724138, 06.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 28676/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакова О.О..

Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МАН» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2010р. по справі № 2а-5024/09 за позовом Державної податкової інспекції в м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МАН» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державна податкова інспекція в м. Рівне звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МАН» про стягнення заборгованості. В позові Державна податкова інспекція в м. Рівне просила суд стягнути з ТзОВ фірми «МАН» податкову заборгованість в сумі 26 841 грн. 52 коп., яку перерахували в управління Державного казначейства в Рівненській області: 1) податок на прибуток в сумі 23 353, 21 грн. на р/р 31113009700002 на ім'я Державного бюджету м. Рівне; 2) податок на додану вартість в сумі 1635,29 грн. на р/р 31115029700002 на ім'я Державного бюджету м. Рівне; 3) податок з власників транспортних засобів в сумі 1424,31 грн. на р/р 33213800700002 на ім'я місцевого бюджету м. Рівне; 4) податок з доходів найманих працівників в сумі 328,71 грн. на р/р 33213800700002 на ім'я місцевого бюджету м. Рівне.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2010 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи за відповідачем станом на "08" лютого 2010 р. залишалась податкова заборгованість в сумі 46353 грн. 85 коп., в тому числі: податок на прибуток в сумі 23 465 грн. 18 коп., податок з власників транспортних засобів в сумі 22 888 грн. 67 коп..

Заборгованість по податку на прибуток виник на підставі податкового повідомлення - рішення № 0002222342/0/23-121 від 12.01.2009 р. на суму 23 624,00 грн. з урахуванням переплати в сумі 171,00 гри., прийнятого на підставі акта перевірки № 1013 від 23.07.08 р. та пені в сумі 12,18 грн.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. за № 2181 -III позивачем було вручено відповідачеві першу та другу податкові вимоги. У передбаченому законом порядку відповідач не оскаржував ці вимоги та не виконав їх. Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова заборгованість являється узгодженою.

Податкова заборгованість по податок з власників транспортних засобів в сумі 22 888,67 грн. (з урахуванням сплати в сумі 1834.00 грн.. 143,26 грн. переплата) виникла на підставі розрахунку № 1215 від 26.01.09 р. в сумі 12 418.75 грн., 12 418,75 грн.; пеня в сумі 28,43 грн.

Сума заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, визначена відповідачем у податковому розрахунку, є узгодженою виходячи з наступного. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Це податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом першої інстанції в судовому засіданні було встановлено, що позовні вимоги підтверджуються копією довідки Головного управління статистики у Рівненській області (а.с. 37), копією довідки з ЄДРЮО та ФОП (а.с. 50-51), розрахунком виникнення податкової заборгованості від 10.02.2010 № 5913/24-29 (а.с. 112-113), зворотній бік облікової картки платника податку станом на 31.12.2009 року (а.с. 114-120), копією податкового повідомлення-рішення № 0002222342/3/23-121 від 12.01.2009 року (а.с. 9), копією Акту перевірки від 23.07.2008 року № 1013/23-100/24175030 (а.с. - 10-26), копією розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин (а.с. 27-28), копією корінця першої податкової вимоги № 1/110 від 26.01.2009 р. (а.с. 38), копією корінця другої податкової вимоги № 2/270 від 02.03.2009 р. (а.с.39), копією довідки про взяття на облік платника податків від 17.11.1998 року ( а.с. 40). Копії документів завірені належним чином.

Згідно п. 3.1.1 ст. З Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МАН» залишити без задоволення , а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2010р. по справі № 2а-5024/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Макарик

Судді О.О. Большакова

І.В. Глушко