Постанова № 31723939, 04.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р.Справа № 5017/3013/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: О.Л. Воронюка

Суддів: Г.А. Єрмілова, В.В.Лашина

При секретарі: С.В. Гавричкові

За участю представників сторін у судовому засіданні

від ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.04.2013р.

від КП „Міськзелентрест" - Ковальчук Р.М., довіреність № 2301 від 22.10.2012р.

від ТОВ „Плантпол-Україна"- ОСОБА_1, довіреність №06/08 від 06.08.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства „Міськзелентрест"

на рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2013р.

по справі № 5017/3013/2012

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Комунального підприємства „Міськзелентрест"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ „Плантпол-Україна"

про стягнення 219 273,07 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 28.05.2013р. оголошувалась перерва до 04.06.2013р.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 04.06.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановила:

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2013р. по справі № 5017/3013/2012 (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 219 273,07 грн. задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства „Міськзелентрест" на користь особи-підприємця ОСОБА_1 214 668 грн. основного боргу, 8310,30 грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 4459,57 грн., посилаючись на обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Комунальне підприємство „Міськзелентрест" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, в задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В судових засіданнях апеляційної інстанції представник ФОП ОСОБА_1 та ТОВ „Плантпол-Україна" проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду від 08.04.2013р. - без змін.

Відзиву на апеляційну скаргу від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ТОВ „Плантпол-Україна" до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства „Міськзелентрест" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2011р. між КП „Міськзелентрест" (Замовником) та ТОВ „Плантпол-Україна" (Постачальником) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 14/03/11. (а.с. 9-11)

Відповідно до розділу 1.1 Договору Постачальник зобов'язався у 2011 році поставити Замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 Договору, а Замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що найменування товару, який Постачальник передає у власність Замовника згідно цього Договору - 01.12.2 (Продукція розсадників та квітництва). Асортимент та кількість товару зазначена у специфікації (Додаток № 1).

Розділом 3 Договору сторони передбачили, що ціна Договору становить 214 668,00 грн. (з урахуванням ПДВ) та може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів Замовником на банківський рахунок Постачальника за фактично наданий товар, на підставі рахунка-фактури та видаткової накладної. До рахунку-фактури додаються акт приймання-передачі товару та видаткова накладна.

Відповідно до п.п. 6.1.1. - 6.1.2. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар. Приймати поставлені товари згідно з актом приймання-передачі товару, рахунка-фактури, та видаткової накладної, наданої Постачальником.

Підпунктами 6.3.1 та 6.3.2 передбачено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити Замовнику поставку товару належної якості.

Згідно п. 10.1 Договору сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011р.

На виконання умов Договору, 31.03.2011р. ТОВ „Плантпол-Україна" виставило КП „Міськзелентрест" рахунок-фактуру № б/н на загальну суму 214 668,00 грн. (а.с. 15-16)

30.04.2011р. ТОВ „Плантпол-Україна" передало, а КП „Міськзелентрест" прийняло продукцію розсадників та квітництва на загальну суму 214 668,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.04.2011р. та накладною № 3004-01/2 від 30.04.2011р., підписаними сторонами та скріпленими їх печатками без будь-яких зауважень. (а.с. 38, 40)

КП „Міськзелентрест" гарантувало виконання зобов'язань згідно Договору № 14/03/11 від 07.03.2011р. в частині здійснення розрахунків на протязі семи днів з моменту надходження реального фінансування із бюджету м. Одеси, згідно листа № 362 від 09.03.2011р. (а.с. 22)

В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за договором № 14/03/11 від 07.03.2011р., ТОВ „Плантпол-Україна" 15.09.2011р. звернулось до нього з претензією № 15/09, в якій просило здійснити оплату згідно зазначеного договору. (а.с 18)

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про повернення грошових коштів у сумі 214 668 грн. були залишені КП „Міськзелентрест" без відповіді та без вжиття заходів щодо погашення існуючої заборгованості.

19.12.2011р. між КП „Міськзелентрест" та ТОВ „Плантпол-Україна" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 14/03/11 від 07.03.2011р., відповідно до якої сторони встановили, що в зв`язку з недофінансуванням з міського бюджету, оплата за ДК 01.12.2 „Продукція розсадників та квітництва" буде здійснюватись за рахунок коштів господарської діяльності: р/р 26001060306279 у Південному ГРУ Приватбанку, МФО 328704, ЄДРПОУ 31185820. (а.с. 17)

Згідно з частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду, що станом на 29.08.2012р. КП „Міськзелентрест" отримало від ТОВ „Плантпол-Україна" продукції розсадників та квітництва на загальну суму 214 668,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, однак відповідач в добровільному порядку не погасив існуючу заборгованість в сумі 214 668,00 грн.

29.08.2012р. між ТОВ „Плантпол-Україна" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 29/08-юр про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 став новим кредитором за Договором № 14/03/11 від 07.03.2011р., укладеним між ТОВ „Плантпол-Україна" (Первісним кредитором) та КП „Міськзелентрест" (Боржником).

Пунктом 1.2 Договору № 29/08-юр сторони узгодили, що до ФОП ОСОБА_1 переходить право вимоги від Боржника виконання зобов'язань за договором № 14/03/11 від 07.03.2011р. та стягнення пені та штрафних санкцій в порядку та на умовах, визначених договором, укладеним між Первісним кредитор та Боржником. Ціна Договору - 214 668грн., що становить вартість права вимоги за основним зобов`язанням, що відступається.

Положеннями ст.ст. 512-519 ЦК України передбачено, що підставою заміни кредитора у зобов'язання є, у тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором, або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Отже, з правового аналізу наведених норм вбачається, що зобов'язання боржником має бути виконано у будь-якому разі, при цьому новий кредитор зобов'язаний лише письмово повідомити боржника про заміну кредитора і отримання згоди боржника на цесію (відступлення права вимоги) законодавець не вимагає.

Як свідчать матеріали справи, 29.08.2012р. ТОВ „Плантпол-Україна" було направлено КП „Міськзелентрест" повідомлення про відступлення права вимоги та заміну кредитора у зобов'язанні згідно договору № 14/03/11 про закупівлю товару за державні кошти від 07.03.2011р., яке отримано відповідачем 04.09.2012р., та залишена без відповіді.(а.с. 41)

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що КП „Міськзелентрест" було повідомлено щодо факту заміни кредитора у зобов'язанні згідно договору № 14/03/11 з ТОВ „Плантпол-Україна" на ФОП ОСОБА_1, але будь-яких дій, направлених на оплату заборгованості не здійснило.

Згідно приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин та з урахуванням положень ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням сплати відповідачем 3% річних у сумі - 9845,32грн., за період з 24.09.2011р. по 03.04.2013р. (з урахуванням кінцевого строку нарахування 3% річних, заявленого позивачем).

Судом апеляційної інстанції не приймається до уваги наведене відповідачем в апеляційній скарзі твердження щодо недійсності вимоги у розмірі 219 273,07 грн., переданої за договором відступлення права вимоги № 29/08-юр від 29.08.2012р. та, відповідно, щодо безпідставності позовних вимог на зазначену суму.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір відступлення права вимоги № 29/08-юр від 29.08.2012р. в судовому порядку недійсним не визнаний.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин, колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2013р. відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2013р. по справі № 5017/3013/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Міськзелентрест" без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2013р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин