Постанова № 31723720, 05.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р. Справа № 804/3471/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Горбалінської Т.В. Мирошниченко С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з позовними вимогами до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, складені на підставі акту №Н88/12/110050000/00191023 від 17.12.2012 року, були винесені з порушенням чинного законодавства, а отже порушують законні права та інтереси публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» як платника податку, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що Дніпропетровська митниця, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, їх правомірність є обґрунтованою та послідовно доведеною. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17 грудня 2012 року Дніпропетровською митницею проведено перевірку стану дотримання публічним акціонерним товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі ПАТ «ПІВНГЗК») законодавства України з питань митної справи, за результатами якої складено акт №Н88/12/110050000/00191023.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення митного законодавства в частині класифікації товару, а саме: «Цегла вогнетривка марки KOLAS», що був оформлений відповідно до вантажно-митних декларацій у товарній підкатегорії 6901 00 00 00 згідно з УКТЗЕД зі ставкою ввізного мита 10%.

Не погодившись з результатами перевірки, позивач звернувся до відповідача із запереченнями від 27.12.2012 року №8201/81, проте Дніпропетровською митницею 18.01.2013 року за №17-11-1/473 направлено на адресу позивача висновок, відповідно до якого подані ПАТ «ПІВНГЗК» заперечення були відхилені.

23.01.2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №17 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 132 505,64 грн., з яких: 92 081,14 грн. - ввізне мито та 40 424,50 грн. штрафні санкції та №18 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 26 501,95 грн., з яких: 18 416,24 грн. - за основним платежем та 8 085,71 грн. - штрафні санкції.

ПАТ «ПІВНГЗК» за вих. №624/81 від 30.01.2013 року звернулось до Державної митної служби України зі скаргою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 23.01.2013 року №№ 17, 18.

21.02.2013 року Державна митна служба України за вих.№11.1/4-15.1/1720 прийняла рішення, яким скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 року №2371-ІІІ, з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД (надалі Основні правила), пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 року №1561, та визначальних характеристик товару.

Відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого.

Відповідно до групи 69 розділу XIII «Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів; керамічні вироби; скло та вироби із скла» Закону України «Про митний тариф України» товарна позиція 6902 включає: цеглу вогнетривку, блоки, плитки та аналогічні вогнетривкі керамічні будівельні матеріали, при цьому до під категорії 6902 20 91 00 відносять цеглу вогнетривку з вмістом більш як 7 мас.%, але не менш як 45% мас.% глинозему з тарифною ставкою 2%.

Відповідно до групи 69 Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 року №1561, до товарної позиції 6902 включається цегла вогнетривка, блоки, плитки та аналогічні вогнетривкі керамічні будівельні матеріали, крім виробів з кремнеземистого кам'яного борошна або з аналогічних кремнеземистих порід; позиція 6902 20 91 00 - з вмістом більше 7 мас. %, але менше 45 мас. % глинозему. До цієї товарної позиції включаються вогнетривкі вироби, зазвичай застосовувані для спорудження печей, домен, сушарок або інших установок для металургійної, хімічної, керамічної, склоплавильної та інших галузей промисловості.

У товарній позиції 6902 розглядається вогнетривкі вироби, тобто випалені вироби, що характеризуються особливою термостійкістю (наприклад, порядку 1500°С та вище), які використовуються в металургії, виробництві скла тощо. Залежно від призначення, до вогнетривких виробів можуть також пред'являтися вимоги витримувати великі перепади температур, бути добрими або теплоізоляторами, або теплопровідниками, мати малий коефіцієнт теплового розширення, бути пористими чи мати щільну структуру, витримувати вплив руйнувальних матеріалів, з якими вони контактують, мати високу механічну міцність та зносостійкість тощо.

Проте для включення до товарної позиції 6902 як вогнетривкі вироби ці вироби повинні не лише мати здатність протистояти високим температурам, але і бути призначені для роботи при високих температурах.

Так, товар «Цегла вогнетривка марки KOLAS 50. Хімічний склад: АІ2 О3 - 18,0%, Si02-67,14%; Fе2О3-2,0»; «Цегла вогнетривка марки KOLAS 130. Хімічний склад: АІ2 О3 - 30%, 32,66%, 30,80%, 32,18%, Si02 - 60,80%; 60,35%; 58,41%; Fе2О3-3,0%, 2,92%, 2,63%» зазначено позивачем в вантажно-митних деклараціях під кодом товару 6902 20 91 00 з тарифною ставкою - 2% та 6902 20 99 00 з тарифною ставкою - 5%.

З 01 червня 2012 року набрав чинності Митний кодекс України №4495-VІ від 13.03.2012 року.

Частиною 1 статті 3 цього Кодексу встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

З огляду на наведене та, приймаючи до уваги, що під час спірних правовідносин чинним був Митний кодекс України №92-ІV від 11.07.2002 року, то застосуванню підлягає саме цей Кодекс.

Згідно пункту 35 статті 1 Митного кодексу України №92-ІV від 11.07.2002 року пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Пунктом 19 статті 1 Митного кодексу України №92-ІV від 11.07.2002 року передбачено, що митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За змістом статті 313 Митного кодексу України №92-ІV від 11.07.2002 року класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України №92-ІV від 11.07.2002 року незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз зазначених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Проте відповідачем не надано суду доказів наявності таких обставин.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України №92-ІV від 11.07.2002 року митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Окрім того, в статті 86 Митного кодексу України №92-ІV від 11.07.2002 року зазначено, що подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Судом встановлено, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні.

Враховуючи наведене, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 23.01.2013 року №17 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 132 505,64 грн. та №18 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 26 501,95 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 червня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко