Постанова № 31723717, 22.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Справа № 2а/0470/13841/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просить суд (з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог від 26.02.2013р.): скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15.08.2012р. за № 12370/10/18-2-20 про невизнання звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» з податку на додану вартість за липень 2012 року податковою декларацією; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288888, м.Дніпропетровськ, вул. Театральна, 1-а) прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» (код ЄДРПОУ 36906506) з податку на додану вартість за липень 2012 року датою її фактичного отримання, тобто 15.08.2012 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288888, м.Дніпропетровськ, вул. Театральна, 1-а) відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» (код ЄДРПОУ 36906506) з податку на додану вартість за липень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» (код ЄДРПОУ 36906506); зобов'язати Державну податкову інспекцію в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288888, м.Дніпропетровськ, вул. Театральна, 1-а) у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем 27.08.2012 року підприємство отримало рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15.08.2012р. за № 12370/10/18-2-20, про невизнання податковою декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року у зв'язку винесенням рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Тамерсіс». Позивач вважає оскаржуване рішення про неприйняття податкової декларації за липень 2012 року таким, що спрямоване на порушення прав та охоронюваних інтересів ТОВ «Тамерсіс», оскільки ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України), якою встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, не передбачено такої підстави як анулювання реєстрації платника податку. В рішенні про невизнання податковою декларації ТОВ «Тамерсіс» зазначено, що декларація не визнається податковою на підставі рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 108 від 11.05.2011 року про анулювання реєстрації платника податку та виключенням ТОВ «Тамерсіс» з реєстру платників ПДВ. Також, позивач зазначає, що рішення від 11.05.2011 року за № 108 про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року по справі за №2а/0470/10944/11. Враховуючи викладене, позивач вважає оскаржуване рішення про неприйняття податкової декларації за липень 2012 року протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства. Крім того, позивач зазначив, що зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Тамерсіс» є необхідним заходом для належного захисту прав ТОВ «Тамерсіс», а тому, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що прийняте податковим органом оскаржуване рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, оскільки на момент подання зазначеної декларації ТОВ «Тамерсіс» було відсутнє в Реєстрі платників ПДВ, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

За викладених обставин, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

10.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» направило поштою до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - липень 2012 року.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п. 49.12 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

27.08.2012 року відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення за № 12370/10/18-2-20 від 15.08.2012 року, в якому зазначено, що подана декларація не визнається податковою на підставі рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №108 від 11.05.2011 року про анулювання реєстрації платника податку та виключення ТОВ «Тамерсіс» з реєстру платників ПДВ.

Не погоджуючись з рішенням ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №12370/10/18-2-20 від 15.08.2012 року, ТОВ «Тамерсіс» направило до Державної податкової служби у Дніпропетровській області скаргу про скасування зазначеного рішення, за результатами розгляду якої, скарга підприємства залишена без задоволення, а рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська - без змін.

ТОВ «Тамерсіс» не погоджуючись з зазначеним рішенням ДПІ та з рішенням ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги, направило до Державної податкової служби України повторну скаргу про скасування рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 27.09.2012р. та прийняття звітності підприємства податковою декларацією.

Рішенням Державної податкової служби України за № 4183/0/61-12/18-8515 від 25.10.2012 року повторна скарга ТОВ «Тамерсіс» - залишена без задоволення, а рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська - без змін.

Таким чином, рішення ДПС України 25.10.2012 року про результати розгляду повторної скарги - є остаточним рішенням контролюючого органу вищої інстанції у порядку адміністративного оскарження.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

За приписами пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 ПК України.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Згідно п. 10 розділу І Порядку № 1492 податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V ПК України.

За змістом абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за період липень 2012 року містить всі необхідні реквізити передбачені п.48.3 та п.48.4 ст. 48 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, невизнання відповідачем податковою звітністю поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року викликано тим, що позивача виключено з реєстру платників податку на підставі рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №108 від 11.05.2011 року.

Проте, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року по справі №2а/0470/10944/11 було задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська за № 108 від 11.05.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» (код ЄДРПОУ 36906506); поновлено товариство з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» (код ЄДРПОУ 36906506) у реєстрі платників податку на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року по справі №2а/0470/10944/11 - залишено без змін.

На підставі ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, станом на час розгляду справи по суті, рішення, яке стало підставою не прийняття у позивача податкової звітності податковим органом скасоване у судовому порядку.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Щодо посилання відповідача на відсутність у реєстрі платників ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс», то суд зазначає, що відповідно до пункту 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року N 1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Враховуючи, що рішення відповідача за № 108 від 11.05.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» було скасоване судовим рішенням і це рішення набрало законної сили, то ТОВ «Тамерсіс» на момент подання податкової декларації з ПДВ не було позбавлене статусу платника ПДВ, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу.

Згідно пункту 49.13.статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» з податку на додану вартість за липень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс», то вищевказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Щодо вимоги позивача про встановлення відповідачу 10-денного терміну з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі для подання суду звіту про виконання судового рішення, то суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, то суд не вважає за необхідне зобов'язувати відповідача подавати суду звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 162 КАС України У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

В розрізі вказаних норм суд встановив, що спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів, а тому суд з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача виходить за межі позовних вимог та визнає протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з невизнання звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» з податку на додану вартість за липень 2012 року податковою декларацією.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з невизнання звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» з податку на додану вартість за липень 2012 року податковою декларацією.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15.08.2012р. за № 12370/10/18-2-20 про невизнання звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» з податку на додану вартість за липень 2012 року податковою декларацією.

В решті задоволенні позовних вимог відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 08 грн. 04 коп. (вісім гривень чотири копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя П.О.Борисенко