Постанова № 31723714, 06.06.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 803/1186/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та пені,

ВСТАНОВИВ:

Луцький міський центр зайнятості (надалі - Луцький МЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (надалі - ТзОВ "Торговий дім "Луцьккондитер") про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) у розмірі 20 030, 40 грн., в тому числі нарахованої пені у розмірі 540, 96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не в повному обсязі сплачує страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Заборгованість ТзОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" перед Фондом по страхових внесках, несплачених до 01 січня 2011 року, становить 20 030, 40 грн., в тому числі пені в розмірі 540, 96 грн. Просить стягнути на користь позивача вказану суму заборгованості.

Представник позивача Макарук Н.О. 06 червня 2013 року подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, зазначивши, що 18.05.2013 року відповідачем було частково сплачено заборгованість по страховим внескам у розмірі 2500 грн. Відтак, несплаченою залишається заборгованість (з урахуванням пені) у розмірі 17530, 40 грн. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості зі сплати страхових внесків, а розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача Коломейчук О.М. у своєму клопотанні від 06.06.2013 року вказав, що позовні вимоги визнає повністю, а справу просить розглядати за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, справу розглянуто в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" зареєстроване як юридична особа та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Спеціалістом Луцького МЦЗ 08 квітня 2013 року проведено планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасної сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 165 від 08 квітня 2013 року, яким встановлено несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків відповідачем, зокрема, заборгованість (недоїмка) по сплаті страхових внесків до Фонду становить 20405,51 грн. в тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 14378,43 грн., пеня в розмірі 540, 96 грн. та 5486,12 грн. - сума страхових внесків, строк сплати яких не настав на 01.01.2011 року.

На підставі акта перевірки, заступником директора Луцького МЦЗ 28.04.2013 року винесено рішення № 2 про стягнення з ТзОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 19489,44 грн. та пені в розмірі 540,96 грн., всього на загальну суму 20405,51 грн. (а.с.7)

З урахуванням того, що відповідачем частково сплачено заборгованість по страховим внескам у розмірі 2500 грн., несплаченою залишається заборгованість у розмірі 17 530,40 грн.

З преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Абзацом 6 частини 1 статті 2 Закону №1533-ІІІ передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в обов'язковому порядку фінансує витрати пов'язані з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 16 Закону №1533-ІІІ, джерелами формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачують на умовах і в порядку передбачених законодавством.

Частина 2 статті 4 Закону №1533-ІІІ визначає, що роботодавці набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: юридичні особи - з дня взяття їх на облік.

Стаття 12 Закону №1533-ІІІ встановлює, що функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості.

Згідно з частиною 2 статті 34 Закону №1533-ІІІ, фонд зобов'язаний, зокрема, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-Ш загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 19 Закону України № 1533-Ш розміри страхових внесків установлюються на календарний рік для роботодавця - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошове забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно п.2. ч 2 ст.35 Закону України № 1533-Ш роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Частиною 1 ст. 38 Закону України № 1533-Ш визначено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до абзацу 4 даної норми Закону пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Враховуючи те, що на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів про сплату до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття страхових внесків у розмірі 17 530,40 грн. з урахуванням пені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 122, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (п/р 26004315120001 АТ «Укрсиббанк, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35495109) на користь Луцького міського центру зайнятості (43000 м. Луцьк, вул.Ярощука, 2 р/р 37172971900002 в УДК у Волинській області, МФО 803014 код 21741605) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 17 530,40 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять гривень сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.М. Димарчук