Постанова № 31723713, 04.06.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 803/1118/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Пащука В.І.

представника відповідача Гордійчук О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-мікс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-мікс» (далі - ТзОВ «Євро-мікс») звернулося в суд із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) від 23 квітня 2013 року за №0002392201 та №0002402201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту №1760/22.1/33092182 від 2 квітня 2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Євро-мікс» з питань фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Амат Херсон» (далі - ТзОВ «Амат Херсон») за період з 1 червня 2012 року по 31 січня 2013 року та з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року». Перевіркою встановлено порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Амат Херсон» на загальну суму 57 150 грн. 33 коп., в тому числі за червень 2012 року на 32 356 грн., за липень 2012 року на 24 794 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2012 року в сумі 161 782 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 123 970 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 33 974 грн. та за ІІІ квартал 2012 року на суму 26 034 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки вважає, що факт виконання зобов'язань за спірним правочином з поставки товарів між ТзОВ «Євро-мікс» та ТзОВ «Амат Херсон» підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а поставлені товари в подальшому використовувались ТзОВ «Євро-мікс» в межах власної господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується банківськими виписками та податковими накладними. Крім того, вважає, що недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулась, чи відбулась з порушеннями, і не може впливати на висновки Луцької ОДПІ про реальність вчиненої господарської операції між суб'єктами господарювання. Оскільки, поставку товару та оформлення товарно-транспортних накладних здійснювало ТзОВ «Амат Херсон», то, на думку позивача, він не може нести відповідальність за правильність оформлення товарно-транспортних накладних. Тому, вважає незаконними винесені податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року за №0002392201 та №0002402201, просить визнати їх протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснив, що шрот соєвий був використаний у виробництві кормів і був реалізований споживачам, що відображено в податковій декларації з податку на прибуток підприємства, в декларації з податку на додану вартість та підтверджується податковими та видатковими накладними. Просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року за №0002392201 та №0002402201.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 28 травні 2013 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Євро-мікс» по взаємовідносинах з ТзОВ «Амат Херсон» здійснювалась поза межами правового поля та проведена з метою отримання позивачем податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податку на додану вартість до бюджету.

ТзОВ «Євро-мікс» порушено пункт 2.1 договору поставки №25/04 від 25 квітня 2012 року, оскільки додаткові письмові угоди не укладалися і товариством укладено договір-замовлення на транспортно-експедиційні послуги з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4

Крім того, зазначає, що у наданих позивачем товарно-транспортних накладних не конкретизовано шлях прямування вантажу (зазначена лише назва міст), відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, не вказано відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей із зазначенням номера доручення на таке отримання, або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій.

Під час проведення перевірки також встановлено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг( та товарно-транспортні накладні датовано 18 червня 2012 року та 17 липня 2012 року, водночас дати податкових та видаткових накладних на отримання шроту соєвого не збігаються та датовано 18 червня 2012 року та 18 липня 2012 року.

У видаткових накладних в графі «Отримано» стоїть підпис ОСОБА_5 на яку було виписано довіреність №217 від 17 липня 2012 року та №181 від 18 червня 2012 року. До перевірки надано копію журналу обліку видання довіреностей в якому порушено порядок реєстрації довіреностей, оскільки, довіреність №180 виписана 20 червня 2012 року, а довіреність №181 від 18 червня 2012 року.

Разом з тим, звертає увагу на те, що згідно із актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Амат Херсон» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 липня 2012 року по 31 липня 2012 року та за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, ТзОВ «Амат Херсон» у період з 1 червня 2012 року по 31 липня 2012 року не мало основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів та не підтверджено реальності проведення фінансово-господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення. Зроблено висновок, що ОСОБА_6 формально виконувала обов'язки директора ТзОВ «Амат Херсон» та, як наслідок, використовувала реквізити даного підприємства, надававши послуги по формуванню «незаконного» податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності та «незаконно» формувала витрати.

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вражає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Луцькою ОДПІ в період з 18 березня 2013 року по 26 березня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Євро-мікс» з питань фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Амат Херсон» за період з 1 червня 2012 року по 31 січня 2013 року та з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт за №1760/22.1/33092182 від 2 квітня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Амат Херсон» на загальну суму 57 150 грн. 33 коп., в тому числі за червень 2012 року на 32 356 грн., за липень 2012 року на 24 794 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2012 року в сумі 161 782 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 123 970 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 33 974 грн. та за ІІІ квартал 2012 року на суму 26 034 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року за №0002392201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 90 012 грн., в тому числі основний платіж - 60 008 грн., штрафна (фінансова) санкція - 30 004 грн. та №0002402201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість сумі 85 725 грн., в тому числі основний платіж - 57 150 грн., штрафна (фінансова) санкція - 28 575 грн.

Висновки перевірки про завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Амат Херсон» на загальну суму 57 150 грн. 33 коп., завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2012 року на 285 752 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2012 року на суму 60 008 грн. базуються на тому, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Євро-мікс» по взаємовідносинах з ТзОВ «Амат Херсон» здійснювалась поза межами правового поля та проведена з метою отримання ТзОВ «Євро-мікс» податкової вигоди у вигляді мінімізації податку на додану вартість та податку на прибуток до бюджету. На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що з Державної податкової інспекції у місті Херсон листами від 29 серпня 2012 року №4262/7/15-312 та від 4 вересня 2012 року №43657/15-312 надійшли акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Амат Херсон» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 липня 2012 року по 31 липня 2012 року та за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, у яких встановлено, що ТзОВ «Амат Херсон» у період з 1 червня 2012 року по 31 липня 2012 року не мало основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів та не підтверджено реальності проведення фінансово-господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення. Зроблено висновок, що ОСОБА_6 формально виконувала обов'язки директора ТзОВ «Амат Херсон» та, як наслідок, використовувала реквізити даного підприємства, надававши послуги по формуванню «незаконного» податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності та «незаконно» формувала витрати.

Судом встановлено, що ТзОВ «Євро-мікс» укладено договір поставки з ТзОВ «Амат Херсон» за №25/04 від 25 квітня 2012 року про придбання товару (шрот соєвий).

На виконання умов договору поставки №25/04 від 25 квітня 2012 року ТзОВ «Амат Херсон» поставлено товари на загальну суму 342 902 грн., в тому числі ПДВ 57 150 грн. 33 коп., що підтверджується податковими та видатковими накладними.

Позивачем проведено розрахунок по договірних зобов'язаннях з ТзОВ «Амат Херсон», що також підтверджується копіями банківських виписок за липень - червень 2012 року.

Перевезення шроту соєвого з м. Херсон до м. Ковель Волинської області здійснювалися приватним підприємцем ОСОБА_4, про що було укладено договір-замовлення на транспортно-експедиційні послуги від 18 червня 2012 року та від 17 липня 2012 року. На виконання умов договору-замовлення підприємцем ОСОБА_4 було виписано товарно-транспортні накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що в подальшому товар, який був придбаний у ТзОВ «Амат Херсон» був використаний у виробництві кормів і був реалізований фермерському господарству «Відродження-Ружин» та товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес», що підтверджується податковими та видатковими накладними.

Витрати по придбанню шроту соєвого в червні та липні 2012 року від ТзОВ «Амат Херсон» в сумі 285 752 грн.. віднесені позивачем до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в деклараціях з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2012 року.

В подальшому, на підставі отриманих від ТзОВ «Амат Херсон» податкових накладних, позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 57 150 грн. 33 коп. та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 32 356 грн., липень 2012 року в сумі 24 794 грн.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Амат Херсон» шроту соєвого, отже підприємством правомірно нараховано ПДВ, податок на прибуток та визначено об'єкт оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2012 року. При цьому ТзОВ «Євро-мікс» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що господарські операції між ТзОВ «Євро-мікс» та ТзОВ «Амат Херсон» не відбулися чи відбулися з порушенням, тому що товарно-транспортні накладні містять окремі незаповнені графи, а саме: не конкретизовано шлях прямування вантажу (зазначена лише назва міст), відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, не вказано відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей із зазначенням номера доручення на таке отримання, або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з врахуванням наступного.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Досліджені судом товарно-транспортні накладні відповідають вимогам встановленим Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні реквізити та відомості про вантаж, що транспортується.

Таким чином недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням. Не зазначення номера подорожнього листа чи інших відомостей особами, які перевозили вантаж, є недоліком організації роботи перевізника та підставою для вирішення питання щодо відповідальності таких осіб в межах виконання ними трудових обов'язків, проте не може впливати на висновки податкової інспекції про реальність чи відсутність вчинення господарської операції між суб'єктами господарювання.

Оскільки поставка товару та оформлення товарно-транспортних накладних здійснювалися підприємцем ОСОБА_4, а не позивачем, у зв'язку з чим ТзОВ «Євро-мікс» не може нести відповідальність за правильність оформлення товарно-транспортних накладних.

Отже, зазначені вимоги законодавства позивачем дотримані, всі наявні первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, належними доказами підтверджено факт поставок товару - шроту соєвого від постачальника та їх перевезення.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки №1760/22.1/33092182 від 2 квітня 2013 року висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення податковим органом завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, а також завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2012 року є необґрунтованим та безпідставним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Отже, на думку суду, позивачем правомірно нараховано податок на додану вартість, податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2012 року та визначено об'єкт оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2012, а висновки податкового органу є неправомірними.

Таким чином, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2013 року №0002392201 та №0002402201.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року №0002392201 та №0002402201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-мікс» 1 757 (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк