Постанова № 31720287, 07.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 року справа № 826/7064/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватної аудиторської фірми «Аудит України»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №002431530 від 08.12.2011, №002441530 від 08.12.2011

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ПАФ «Аудит України» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №002431530 від 08.12.2011, №002441530 від 08.12.2011.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення ст.287 Податкового кодексу України в частині сплати самостійно узгодженої суми земельного податку.

Встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв’язку з чим просить позовні вимоги задовольнити та скасувати винесені податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення, що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

На адресу суду позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ПАФ «Аудит України» зареєстроване районною державною адміністрацією м.Києва 23.12.1993 за №0089-1858 та взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі м.Києва 24.09.2002 за №595 ЗЕМ.

На підставі наказу пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового зобов’язання в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань ПФ «Аудит України» за період з 01.01.2010 по 08.11.2011.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 08.11.2011 №1297/1530/21559513, яким встановлено порушення строків плати узгоджених сум податкових зобов’язань по орендній платі за землю, а саме ст.287 Податкового кодексу України та винесено податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011 №0023431530, від 08.12.2011 №0023441530.

Представниками податкового органу зазначено, що заборгованість виникла на підставі самостійно поданих позивачем декларацій з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Згідно ст.206 Земельного кодексу України, якою встановлено, що використання землі в Україні є платним. Положеннями Податкового кодексу України регламентуються відносини щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктами 288.2, 288.3, 288.4 ст.288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку У володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 вказаного Закону визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. «Про затвердження Типового договору оренди землі» від 03.03.2004 №220.

Згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ст.16 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України обов'язковою договору оренди є платність, тобто розмір орендної плати, що вносить орендокористувач орендодавцю земельної ділянки. У разі коли орендодавцем землі виступає відповідна місцева рада або державна адміністрація, уклавши з нею договір оренди землі, самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу на те, що орендна плата за землю може сплачуватись виключно на договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАФ «Аудит України» не є орендарем земельної ділянки за адресою; м.Київ, вул. Тельмана, 5, оскільки рішенням Київської міської Ради від 15.112011 №982/7218 відмовлено в передачі ПАФ «Аудит України» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування по вул. Тельмана, 5 у Голосіївському районі м.Києва.

В зв’язку з чим, позивачем подано уточнюючий розрахунок з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПАФ «Аудит України» не є платником земельного податку, а тому винесені податковим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. А тому позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги ПАФ «Аудит України» задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 08.12.2011 №0023431530, від 08.12.2011 №0023441530.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук