Рішення № 31719199, 14.05.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 2/463/672/13

(заочне)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

ппри секретарі судових засідань Попович Х.І.

з участю представника позивача Федорюк І.І.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про звернення стягнення на квартиру НОМЕР_2 в будинку НОМЕР_3, що успадкована ОСОБА_3 та знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 53,4 м.кв., шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог ПАТ «Фольксбанк» за кредитним договором №KF44639 від 13.09.2007 року в розмірі 52 265,29 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 27.11.2012 року становить 417 756,47 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_5 укладено договір кредиту № KF44639, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, зі сплатою 12,0 % річних та порядком погашення суми основної заборгованості згідно графіку та кінцевим терміном повернення заборгованості до 12.09.2014 року.

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором, між банком, позивачем та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, який 13.09.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №2435, відповідно до умов якого банку в заставу було передано нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 53,4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належала на праві приватної власності ОСОБА_5.

У відповідності до умов договору грошові кошти ОСОБА_5 видано, проте останнім не виконано обов'язку по його поверненню і станом на 26.11.2012 року заборгованість становить 52 265,29 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 27.11.2012 року становить 417 756,47 грн.

Враховуючи те, що у випадку порушення умов кредитного договору та відповідно до умов договору іпотеки у банку виникає право задовольнити власну вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а беручи до уваги те, що ОСОБА_5, яка є майновим поручителем, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року - змушений ставити таку вимогу до відповідача, який є спадкоємцем іпотекодавця, і до якого у відповідності до вимог цивільного законодавства разом із правами перейшли і обов'язки спадкодавця, в тому числі і обов'язки за іпотечним договором. Оскільки відповідне повідомлення про наявність кредитної заборгованості відповідачем та позичальником проігноровано, сума боргу залишається не погашеною, а тому просить позовну заяву задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні наведеним, просить врахувати, що відповідач є єдининим спадкоємцем іпотекодавця, він проживав та був зареєстрований у спірній квартирі, а оскільки протягом 6 місяців не подав заяву про відмову від спадщини, тому спадщина ним прийнята. Просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився повторно, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку по місцю реєстрації та через засоби масової інформації в порядку ст.74 ЦПК України, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, причин неявки суду не повідомив.

Зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а належно повідомлений про розгляд справи відповідач в судове засідання не з'явився повторно, суд вважає, що відповідно до ст.224 ЦПК України, справу слід розглянути у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання укладеного 13.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 договору кредиту №KF44639, банк надав позичальникові грошові кошти в сумі 50 000,00 доларів США, зі сплатою 12% річних із кінцевим терміном погашення кредити до 12.09.2014 року (а.с.6-8).

Крім цього встановлено, що між банком, позивачем та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 2435 (а.с.10-12), за яким ОСОБА_5 передала у заставу квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,4 м кв.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання та надав позичальнику кредитні кошти.

Згідно із ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошима, боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За правилами ч.2 ст.1050 ЦК України, визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Однак, всупереч вимогам договору від №KF44639, позичальник не здійснював погашення заборгованості з жовтня 2009 року за кредитом у встановлені договором строки, що спричинило виникнення у нього кредитної заборгованості за згаданим договором.

Згідно з розрахунком заборгованості заборгованість позичальника станом на 26.11.2012 року складає 52 265,29 доларів США, з яких 41 196, 64 доларів США - тіло кредиту, 11 068, 65 доларів США - нараховані та несплачені проценти.

Як вбачається із вимоги-повідомлення від 04.10.2012 року (а.с.16,17), позичальнику та відповідачу було повідомлено про наявність заборгованості та попереджено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. п. 2, 3 договору іпотеки відповідачем передано в іпотеку позивачу в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53.4 кв.м., яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.1996 року.

Даним іпотечним договором було забезпечено вимоги позивача, щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи те, що зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконане слід вважати встановленим, що у позивача на підставі згаданих вище норм закону виникло право задоволити власну вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, як вбачається з копії свідоцтва про смерть (а.с.15) ОСОБА_5, яка є іпотекодавцем, за договором іпотеки, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно листа Четвертої Львівської державної нотаріальної контори від 4.11.2011 року спадкоємцем останньої є ОСОБА_3 (а.с.14).

Як вбачається із довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописку (а.с.43), в квартирі АДРЕСА_1 окрім ОСОБА_5 також зареєстрований ОСОБА_3

Відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За правилами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Проте, згідно положень ст.1218 ЦК України обов'язок щодо повернення кредиту не є особистим зобов'язанням і за правилами ст.1282 ЦК України такий обов'язок в межах вартості спадкового майна лягає на спадкоємців.

Аналогічний обов'язок спадкоємця передбачено ст.23 ЗУ «Про іпотеку» відповідно до якої останній набуває статусу іпотекодавця і має всі права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором в тому обсязі і на тих умов, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки і у випадку порушення боржником основного зобов'язання він відповідає за задоволення вимог від іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки і саме таку позицію висловив Пленум ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ і п. 36 Постанови № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Оскільки, станом на дату ухвалення рішення зобов'язання за кредитним договором не виконані, суд дійшов висновку, що позивач вправі відновити свої порушені майнові права шляхом стягнення вказаної заборгованості за кредитним договором із відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, позов слід задоволити в повному обсязі та звернути стягнення на заставне майно згідно договору іпотеки від 13.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №2435 - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,4 м кв., з метою її реалізації та задоволення вимог позивача.

При цьому, задовольняючи позов, у відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати в розмірі 3 219,00 грн. (а.с.2)

Керуючись ст.ст.10, 60, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 536, 546, 572, 575, 590, 608, 1048, 1050, 1054, 1218, 1219, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 23, 33 Закону України «Про іпотеку», суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк", ЄДРПОУ 19358632, заборгованість за кредитним договором №KF44639 від 13.09.2007 року в розмірі 52265,29 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 27.11.2012 року становить 417756,47 грн. (в межах вартості успадкованого майна після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 13.09.2007 року - квартиру АДРЕСА_1, успадковану ОСОБА_3, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк", ЄДРПОУ 19358632, судовий збір в розмірі 3219 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Гирич С. В.