Ухвала суду № 31718497, 30.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-2945/12/0170/5

30.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 08.11.12 у справі № 2а-2945/12/0170/5

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим с адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002541701 від 13.03.2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 92608,75 грн., у тому числі за основним платежем - 74087,00 грн., за штрафними санкціями - 18521,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0002541701 від 13.03.2012 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 06.02.2004 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 від 06.02.2004 року.

Згідно з довідкою № 5475 від 11.02.2008 року позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі.

Позивачем 06.10.2008 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість за номером НОМЕР_5.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 30.01.2012 року було видано наказ за № 353 про проведення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Повідомленням від 30.01.2012 року 3 92/17-1 позивача сповіщено про проведення перевірки.

Вказане повідомлення разом з наказом про проведення перевірки вручено позивачу під розписку № 92/17-1 від 30.01.2012 року.

На проведення перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 13.02.2012 року виписано направлення за № 414/17-1 (а.с.187), яке вручено позивачу перед початком проведення планової перевірки.

Документальну виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим проведено з 13.02.2012 року по 24.02.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 26/17-1/НОМЕР_3 від 02.03.2012 року в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п.198.6 ст. 198 розділу IV, п.201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ, в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 74087,00 грн.

Акт перевірки підписаний позивачем 02.03.2012 року із запереченнями.

На підставі даних акту перевірки № 26/17-1/НОМЕР_3 від 02.03.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002541701 від 13.03.2012 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 92608,75 грн., у тому числі 74087,00 грн. за основним платежем та 18521,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Габарит-Груп" та ПП "Укрторгпартнер", а оскаржувані рішення прийняті протиправно, оскільки прийняті на підставі необгрунтованих висновках за наслідками перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з акту перевірки, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від контрагента ПП "Габарит-Груп" (і.п.н. 359416401091, ЄДРПОУ 35941644) на загальну суму 55076,00 грн., у тому числі ПДВ - 9179,26 грн., а саме у липні 2010 року на суму 35158,50 грн., з них ПДВ - 5859,75 грн., у жовтні 2010 року на суму 19917,06 грн., з них ПДВ - 3319,51 грн.

У отриманих від ПП "Габарит-Груп" податкових накладних було зазначено місцезнаходження продавця - м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова,25; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість продавця - 100125015.

Згідно детальної інформації по платнику ПДВ ПП "Габарит-Груп" щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП "Габарит-Груп" має стан платника " 7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про місцезнаходження платника податку, тобто підприємство за адресою, вказаною у податковій накладній (м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова,25), не знаходиться. Також, згідно бази даних ДПІ встановлено, що свідоцтво платника ПДВ № 100125015 від 01.07.2008 року анульовано з 24.01.2012 року у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням.

Також, перевіркою встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від контрагента ПП "Укрторгпартнер" (і.п.н. 366934101098, ЄДРПОУ 36693415) на загальну суму 409303,74 грн., у тому числі ПДВ - 68217,29 грн., а саме: у серпні 2010 року на суму 42033,96 грн., з них ПДВ - 7005,66 грн., у вересні 2010 року на суму 39850,68 грн., з них ПДВ - 6641,78 грн., у жовтні 2010 року на суму 27629,04 грн., з них ПДВ - 4604,84 грн., у листопаді 2010 року на суму 36074,76 грн., з них ПДВ - 6012,46 грн., у грудні 2010 року на суму 48000,00 грн., з них ПДВ - 8000,00 грн., у січні 2011 року на суму 21000,00 грн., з них ПДВ - 3500,00 грн., у лютому 2011 року на суму 43404,00 грн., у тому числі ПДВ - 7234,00 грн., у березні 2011 року на суму 42000,00 грн., з них ПДВ - 7000,00 грн., у квітні 2011 року на суму 30076,20 грн., з них ПДВ - 5012,70 грн., у травні 2011 року на суму 18647,58 грн., з них ПДВ - 3107,93 грн., у червні 2011 року на суму 23000,52 грн., з них ПДВ - 3833,42 грн., у липні 2011 року на суму 12098,52 грн., з них ПДВ - 2016,42 грн., у серпні 2011 року на суму 12013,50 грн., з них ПДВ - 2002,25 грн., у вересні 2011 року на суму 13474,98 грн., з них ПДВ - 2245,83 грн.

У отриманих від ПП "Укрторгпартнер" податкових накладних було зазначено місцезнаходження продавця - м. Сімферополь, вул. Глінки, 57-В; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість продавця - 100256107.

Згідно детальної інформації по платнику ПДВ ПП "Габарит-Груп" щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП "Габарит-Груп" має стан платника " 8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, тобто підприємство за адресою, вказаною у податкових накладних (м. Сімферополь, вул. Глінки, 57-В), не знаходиться. Також, згідно бази даних ДПІ встановлено, що свідоцтво платника ПДВ № 100256107 від 25.11.2009 року анульовано з 19.12.2011 року у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до наданих ПП "Габарит-Груп" та ПП "Укрторгпартнер" податкових декларацій з податку на прибуток у зазначених підприємств не має виробничо-складських приміщень, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно-необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської операції.

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ПП "Габарит-Груп" та ПП "Укрторгпартнер".

Перевіряючи обгрунтованість висновків податкового органу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168), чинного на час спірних правовідносин, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Таким чином, з аналізу норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України вбачається, що достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що ця підстава є достатньою, але не безумовною для формування податкового кредиту у разі не підтвердження платником реальності господарської операції або якщо ця операція не повьязана з господарською діяльністю платника.

Апеляційним розглядом безперечно встановлено, що за наслідками проведеної господарської операції між позивачем та ПП "Габарит-Груп" щодо купівлі продажу продовольчих товарів (продуктів харчування), ПП "Габарит-Груп" були виписані податкові накладні на загальну суму 55075,58 грн., у тому числі ПДВ - 9179,27 грн. (а.с.115-117): № 1210 від 08.07.2010 року, № 1080 від 05.07.2010 року та № 1748 від 15.10.2010 року.

За наслідками проведеної господарської операції між позивачем та ПП "Укрторгпартнер" щодо купівлі продажу продовольчих товарів (продуктів харчування), ПП "Укрторгпартнер" були виписані податкові накладні на загальну суму 409303,74 грн., у тому числі ПДВ - 68217,29 грн. (а.с.118-131): № 1052 від 26.08.2010 року, № 1488 від 23.09.2010 року, № 1525 від 07.10.2010 року, № 2068 від 25.11.2010 року, № 2464 від 17.12.2010 року, № 87 від 14.01.2011 року, № 411 від 24.02.2011 року, № 78 від 07.03.2011 року, № 199 від 29.04.2011 року, № 254 від 31.05.2011 року, № 369 від 25.06.2011 року, № 379 від 27.07.2011 року, № 420 від 29.08.2011 року, № 293 від 30.09.2011 року.

Проведеним експертним дослідженням за матеріалами справи, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (висновок ТОВ "Кримське експертне бюро" №90/12 від 15.10.2012 року, а.с.202-213) підтверджено:

- отримання ФОП ОСОБА_3 продуктів від ПП "Габарит-Груп" у липні, жовтні 2010 року на суму 55076,58 грн., в тому числі ПДВ - 9179,26 грн., а також від ПП "Укрторгпартнер" у період з серпня 2010 року по вересень 2011 року на суму 409303,79 грн., у тому числі ПДВ - 68217,30 грн.;

- оплата продуктів харчування, отриманих від ПП "Габарит-Груп" у липні, жовтні 2010 року на суму 55076,56 грн., в тому числі ПДВ - 9179,26 грн., а також від ПП "Укрторгпартнер" у період з серпня 2010 року по вересень 2011 року на суму 409303,79 грн., у тому числі ПДВ - 68217,30 грн.;

- подальше використання продуктів харчування, отриманих від ПП "Габарит-Груп" у липні, жовтні 2010 року на суму 55076,56 грн., в тому числі ПДВ - 9179,26 грн., а також від ПП "Укрторгпартнер" у період з серпня 2010 року по вересень 2011 року на суму 409303,79 грн., у тому числі ПДВ - 68217,30 грн.

Зазначене вище вказує на реальність правочинів, укладених позивачем з ПП "Габарит-Груп" та з ПП "Укрторгпартнер", а також на фактичне настання правових наслідків в результаті проведених господарських операцій.

Висновок судової експертизи сумнівів у його достовірності у колегії суддів не викликає.

Видами діяльності позивача є, зокрема, роздрібна торгівля, діяльність їдалень та послуги з постачання готової їжі. Отже, враховуючи придбані позивачем товари у його контрагентів, колегія суддів вважає, що придбаний товар позивач використовував у своїй господарській діяльності.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

На момент складення ПП "Габарит-Груп" та ПП "Укрторгпартнер" податкових накладних, у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості щодо відсутності вказаних підприємств за юридичною адресою.

Також, як вбачається з даних акту перевірки № 26/17-1/НОМЕР_3 від 02.03.2012 року, свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Габарит-Груп" №100125015 від 01.07.2008 року анульовано 24.01.2012 року. Свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Укрторгпартнер" №100256107 від 25.11.2009 року анульовано 19.12.2011 року.

Таким чином, на момент складення ПП "Габарит-Груп" та ПП "Укрторгпартнер" податкових накладних, що були перелічені вище, вказані юридичні особи були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, а отже мали право на складення податкових накладних у відповідності до норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б вказували на невідповідність рішення суду першої інстанції приписам ст.159 КАС України, по суті є витягом з акту перевірки та запереченнями на позов.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, судом першої інстанції вірно з'ясовані обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.12 у справі № 2а-2945/12/0170/5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна