Постанова № 31717657, 03.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 р. Справа №805/6911/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.,

за участі:

представника позивача Мочкаєва Ю.І.,

представника відповідача Бережного Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4064330,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся з адміністративним позовом до державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4064330,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 13.05.2013 року відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 4064330,00 грн., яка виникла згідно самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 22.04.2013 року № 9022816316.

Також позивач вказує на те, що ним була сформована та направлена відповідачу перша податкова вимога № 1/72 від 04.06.2003 року та друга податкова вимога № 2/80 від 08.07.2003 року, які були отримані посадовими особами державного підприємства «Торезантрацит».

На підставі вищезазначеного позивач просив суд стягнути з державного підприємства «Торезантрацит» заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 4064330,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно ч.1,3 ст.136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 29 квітня 2003 року виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 32366906 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №294811, перебуває на обліку в Торезькій об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 08.05.2003 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 887/29-014-1 від 28.10.2008 року.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем надана до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби податкова декларація з податку на додану вартість (вх. № 9022816316 від 22.04.2013 року) за звітний (податковий) період - березень 2013 року, згідно рядка 25 якої визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 4064330,00 грн.

Позивачем виставлена відповідачу перша податкова вимога №1/72 від 04 червня 2003 року, згідно якої станом на 02 червня 2003 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за погодженими податковими зобов'язаннями становить 39923633,42 грн., у тому числі за основним платежем - 31902588,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 966668,31 грн., за пенею - 7054376,75 грн. Вищезазначена податкова вимога була отримана відповідачем 06.06.2003 року, що підтверджується його підписом на корінці першої податкової вимоги.

Також позивачем виставлена відповідачу друга податкова вимога №2/80 від 08 липня 2003 року, згідно якої станом на 07 липня 2003 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за погодженими податковими зобов'язаннями становить 42582005,70 грн., у тому числі за основним платежем - 33556109,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1151792,66 грн., за пенею - 7874103,42 грн. Вищезазначена податкова вимога була отримана відповідачем 08.07.2003 року, що підтверджується його підписом на корінці другої податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 04 червня 2003 року (дата формування першої податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкові вимоги №1/72 від 04 червня 2003 року та №2/80 від 08 липня 2003 року є чинними.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 4064330,00 грн.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджет-це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Згідно положення п.1 ст.9 Бюджетного кодексу України зазначено, що доходи бюджету складаються з податкових надходжень.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Отже, порушення в сфері податкового законодавства спричиняють несвоєчасне надходження чи зовсім ненадходження коштів до бюджету, що призводить до неналежного забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - це податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Доказів сплати заборгованості у сумі 4064330,00 грн. відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до п.п.20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом,

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу у розмірі 4064330,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком податкового боргу; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Щодо заяви представника відповідача про встановлення способу та порядку виконання даного рішення шляхом відстрочення судового рішення строком на 12 місяців до 01.07.2014 року та розстрочення виконання судового рішення строком на 120 місяців починаючи з 01.07.2014 року по 01.07.2024 року шляхом сплати рівними частками по 33869,40 грн. щомісячно суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви відповідача, заявленої в порядку статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви представника відповідача про встановлення способу та порядку виконання даного рішення шляхом відстрочення судового рішення строком на 12 місяців до 01.07.2014 року та розстрочення виконання судового рішення строком на 120 місяців починаючи з 01.07.2014 року по 01.07.2024 року шляхом сплати рівними частками по 33869,40 грн. щомісячно.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4064330,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих державне підприємство «Торезантрацит» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 4064330 (чотири мільйони шістдесят чотири тисячі триста тридцять) грн. 00 коп., отримувач Державний бюджет, р/р 31110029700084, банк отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, код платежу 14010100, МФО 834016, код 37643908.

Відстрочити виконання даного судового рішення строком на 12 місяців до 01.07.2014 року та розстрочити виконання судового рішення строком на сто двадцять місяців починаючи з липня 2014 року по липень 2024 року рівними частками по 33869 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 40 коп. за місяць та за липень 2024 року 33871 (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 03.06.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 07.06.2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.