Рішення № 31716480, 04.06.2013, Голубівський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Луганської області)

Справа № 411/445/13-ц

04.06.2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року.

Кіровський міський суд Луганської області у складі :

Головуючого судді Нестеренко Н.В.,

при секретарі Бик С.М.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні Кіровського міського суду Луганської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування суми боргу, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із позовом до відповідача, посилаючись на те, що 04.07.2011 року відповідач зобов»язався протягом 1 року, через банк, сплатити йому гроші у сумі 20 000 грн., здійснюючи платежі до 30-го числа кожного місяця, про що написав розписку. Проте умови даної розписки він виконав не у повній мірі, сплативши йому лише 3 500 грн., постійно уникаючи його та не відповідаючи на численні дзвінки. У зв»язку із чим він просить стягнути із відповідача на його користь суму відшкодування боргу у розмірі 16 500 грн., а також стягнути спричинену йому моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. та понесені судові витрати.

У судовому засіданні позивач пояснив, що дана розписка написана була у рамках кримінальної справи. Відповідач узяв на себе зобов»язання, замість сина ОСОБА_3, сплатити йому 20 000 грн., згідно усної домовленості між ними, про те, що він не буде мати вимог щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, який 01.01.2011 року спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, та відкличе свою апеляційну скаргу. Дані гроші повинні були піти на його лікування та відновлення здоров»я. У зв»язку із добровільним невиконанням відповідачем свого зобов»язання за даною розпискою, він просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що ніяких боргових зобов»язань (за договором позики) відповідача перед позивачем немає, він грошей у нього не позичав. Крім того, у розписці не зазначено, з якою саме метою були надані гроші. Правових підстав стягнення даної суми та їх доказів немає. У зв»язку з тим, що у рамках кримінальної справи він не є підсудним, то ніякої моральної шкоди позивачу відповідач не спричинив.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає повному задоволенню за слідуючими обставинами, встановленими у судовому засіданні:

Як вбачається з розписки від 04 липня 2011 року (а.с.24), ОСОБА_2 зобов»ячався перед ОСОБА_1 протягом 1 року, через банк, сплатити йому гроші у сумі 20 000 грн., здійснюючи платежі до 30-го числа кожного місяця, сплативши усю суму до 30 липня 2012 року.

Проте у даній розписці не зазначено, з якою саме метою ОСОБА_4 зобов»язувася надати гроші ОСОБА_1, так саме у ній не вбачається, що вона видана на підтвердження укладеного між сторонами договору позики, або будь-якого іншого договору.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно вироку Кіровського міського суду Луганської області від 06 травня 2011 року, ОСОБА_3 був засуджений за ст.121 ч.1 КК України, а саме за умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1 01.01.2011 року, та йому призначено покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75, 76 ч.1 п.п.3,4 КК України іспитовий строк 3 роки. Також даним вироком було стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. (а.с.31-33).

Відповідно до ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України: «На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути пред»явлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.»

Згідно ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України: «Позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.»

Проте у судовому засіданні встановлено, що між сторонами договору позики укладено не було, розписка, яка написана відповідачем, є безгрошовою, вона написана у рамках кримінального провадження, по якому потерпілим є позивач по справі, проте засуджений ОСОБА_3 (син відповідача) є повнолітнім, а тому несе повну особисту матеріальну відповідальність перед ним за скоєне кримінальне правопорушення та спричинення йому матеріальної та/або моральної шкоди, також у розписці не зазначені мета та цільове призначення передаваємих у майбутньому грошей (наприклад - на відновлення його здоров»я), а також послідуючі правові наслідки за виконання або невиконання умов розписки, що також підтверджується поясненнями самого позивача у судовому засіданні та ним не заперечується.

Враховуючи вимоги ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України, які наголошують, що кожна сторона зобов»язана доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, так як боргових зобов»язань (за не укладеним та не існуючим між сторонами договором позики) відповідача перед позивачем немає, тобто відсутні правові підстави для стягнення суми боргу.

На підставі викладеного, ст.ст.23, 526, 610, 625, 1046-1047, 1049 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст.10,11,60,212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування суми боргу відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному суді Луганської області протягом 10-ти днів із дня його проголошення, через Кіровський міський суд Луганської області.

Суддя: