Рішення № 31715339, 29.05.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2/1519/7437/11

№провадження2/521/675/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 29» травня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості,

встановив :

26.04.2012 року представник АТ «ПроКредит Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення солідарно заборгованості та звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості.

До початку розгляду справи по суті до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованість за Рамковою угодою № 745 від 02.11.2007 р. та укладених на її підставі договорів про надання траншу в розмірі 1 193 004, 71 грн. та судові витрати, а також просив суд в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги) в розмірі 1 193 004, 71 грн. та звернути стягнення на транспортний засіб, що знаходиться у заставі АТ «ПроКредит Банк», а саме Легковий сєдан, марка NISSAN, модель MAXIMA, 2004 р.в., номер шасі (кузова, рами) JN1PJ9100J0063204 1N4BA41E84C869091, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, що буде визначена суб'єктом оціночної діяльності - субєктом господарювання, залученим державним виконавцем для проведення оцінки в рамках відповідного виконавчого провадження.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги позову підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили, клопотань щодо розгляду справи у його відсутності або про відкладення судового засідання не подавали. Заперечень на позов не надходило. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди представника позивача, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

У звязку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», та громадянином ОСОБА_1 було укладено Рамкову угоду № 745, викладену 15.07.2009 р. в новій редакції, відповідно до умов якої Кредитор зобов`язувався здійснювати кредитування Боржника у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми кредитування: еквівалент 400 000 доларів США та ліміт строку кредитування: 180 місяців.

Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалось шляхом укладення договорів про надання траншу, які є невід`ємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

На підставі та в межах Рамкової угоди позивач та ОСОБА_1 уклали:

1)Договір про надання траншу № 5.14661/745 від 02.11.2007 р., викладений в новій редакції Договором № 1 про внесення змін до Договору про надання траншу від 04.03.2011 р., згідно умов якого Боржник отримав кредит в розмірі 360 000 доларів США на строк користування 60 місяців із сплатою відсотків в розмірі 13 % на рік. На підставі вказаного Договору траншу ОСОБА_1 отримав на свій рахунок у ЗАТ ПроКредит Банк згідно меморіального валютного ордеру № 3171_15 від 06.11.2007 р. кредитні кошти в сумі 360 000,00 доларів США.

2)Договір про надання траншу № 501.19971/745 від 16.07.2009 р., згідно умов якого Боржник отримав кредит в розмірі 45 000 доларів США на строк користування 72 місяця із сплатою відсотків в розмірі 13 % на рік. На підставі вказаного вище Договору траншу ОСОБА_1 отримав на свій рахунок у ЗАТ ПроКредит Банк згідно меморіального валютного ордеру № 45459877/46889105/124175441/932 від 16.07.2009 р. кредитні кошти в сумі 45 000,00 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, проти чого останній не заперечував.

В забезпечення повернення кредиту за Рамковою угодою та всіма договорами про надання траншу, які є її невід`ємною частиною, був укладений Договір поруки № 745-ДП від 02.11.2007 р., викладений в нової редакції Договором №1 про внесення змін до Договору поруки від 15.07.2009 р. із громадянкою ОСОБА_2. У відповідності з умовами Договору поруки Відповідач 1 та Відповідач 2 несуть солідарну відповідальність перед Позивачем за Рамковою угодою.

На підставі п.7.1 Рамкової угоди та п.4 Договорів траншу Відповідач 1 повинен здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за його користування періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені Графіками повернення кредиту і сплати відсотків, що є додатками №1 до Договорів траншу.

Згідно п. 8.2 Рамкової угоди у випадку прострочення грошових зобовязань тривалістю більш ніж три банківські дні Позивач вправі вимагати дострокового погашення кредиту.

Відповідно до п.10.2 Рамкової угоди при порушенні строків погашення грошових зобовязань Відповідач 1 повинен сплатити пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 грн., у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення.

За порушення ОСОБА_1 умов Рамкової угоди та Договорів траншу, а саме прострочення термінів сплати відсотків та погашення кредитів згідно Графіків повернення кредитів, Кредитором були відправлені претензії відповідачам від 29.02.2012 р. з вимогою про погашення кредитів, відсотків та сплати пені.

Відповіді на претензії до позивача не надходили, заборгованість за Рамковою угодою та Договорами траншу не погашена, проти чого відповідачі не заперечували, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 7.8. Рамкової угоди, сторони погодились, що належним та достатнім доказом наявності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка кредитора.

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи, загальна сума заборгованості за Рамковою угодою та згаданими Договорами про надання траншу становить 1 193 004, 71 грн., а саме:

за Договором про надання траншу № 5.14661/745 від 02.11.2007 р., станом на 02.04.2012 р. становить 1 178 680, 52 грн., що складається з:

-заборгованості за кредитом в сумі 129 738, 09 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 036 996, 55 грн.;

-заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 9 638, 62 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 77 041, 49 грн.;

-пені в розмірі 64 642, 48 гривень.

за Договором про надання траншу № 501.19971/745 від 16.07.2009 р. станом на 29.03.2012 р. становить 14 324, 19 грн., що складається з:

-заборгованості за кредитом в сумі 0, 00 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 0, 00 грн.;

-заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 843, 68 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 6 191, 77 грн.;

-пені в розмірі 13 704, 42 гривень.

На підставі вищевказаних Договорів поруки (п.2.1.) та ч. 1 ст. 554 ЦК України, боржник і його поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Отже, ОСОБА_1, як позичальник, та ОСОБА_2 його поручитель, не виконали своїх договірних обовязків по погашенню кредитів та інших нарахувань за ними, що є порушенням умов Рамкової угоди та Договору про надання траншу та ст. 526, 530, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, на заходи позасудового врегулювання позивача реакція у відповідачів була відсутня, зобовязання є порушеними внаслідок самоусунення відповідачів від обовязку погашення кредитів та інших нарахувань за ними.

Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 629 ЦК України декларує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 541 ЦК України передбачає, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 554 Цивільного Кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Стаття 543 ЦК України встановлює, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Судом встановлено і дана обставина підтверджена матеріалами справи, що позивач звертався до Позичальника і Поручителів з претензіями, якими вимагав погасити існуючу заборгованість. Проте, Поручитель, як і Позичальник, вимог Позивача не виконали.

Суду не надано доказів належного виконання договірних зобовязань або відмови позивача у прийнятті належного виконання зобовязань, запропонованих Відповідачами.

Також, між позивачем та Відповідачем 2 був укладений Договір застави транспортного засобу № 745-ДЗ 2 з майновим поручителем від 02 листопада 2007 року, відповідно до п. 1.1. якого цей договір забезпечує виконання позичальником зобовязань перед заставодержателем, що виникають із Рамкової угоди № 745 від 02 листопада 2007 року, Договору про надання траншу № 5.14661/745 від 02 листопада 2007 р. та інших договорів про надання траншу, графіків повернення кредиту і сплати відсотків, договорів про надання овердрафту, інших договорів, що є невідємною частиною Рамкової угоди, укладеного між Відповідачем 1 та Позивачем, за умовами якого Відповідач 1 зобовязується перед Позивачем повернути наданий йому кредит з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 400 000 доларів США, сплатити відсотки за його користування в розмірі та строки передбачені Кредитним договором, та також неустойку та інші штрафні санкції. Згідно п. 1.2. зазначеного договору застави, в забезпечення виконання зобовязань, вказаних в п.1.1. цього договору, та інших видатків, передбачених кредитними договорами, а також витрат, повязаних з реалізацією предмету застави, Відповідач 2 на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу наступне майно (предмет застави) транспортний засіб: тип - легковий сєдан, марка NISSAN, модель MAXIMA, 2004 р.в., колір білий, номер шасі (кузова, рами) JN1PJ9100J0063204 1N4BA41E84C869091, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС 067593, виданого РЕВ-2 ДАІ м. Одеси УДАІ ГУМВС України у Одеській області 31 серпня 2007 року.

Згідно до п. 2.3. договору застави, позивач набуває право стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо кредит та/або відсотки, та/або штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть Відповідачем 1 сплачені у строк, передбачений графіком повернення кредиту і сплати відсотків, який є невідємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 2.5. 2.6. вказаного договору застави, заставлене майно залишається в користуванні, володінні та збереженні Відповідача 2 відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей, при цьому передача предмета застави у володіння, користування та розпорядження іншим особам забороняється. Крім цього, згідно п. 4.1.3. вищенаведеного договору застави передбачає, що Відповідач 2 не має права без письмової згоди Позивача здійснювати дії, що повязані зі зміною права власності на предмет застави, його обтяження будь-якими зобовязаннями, в тому числі передачу в оренду, спільну власність і таке інше.

Разом з цим, відповідно до довідки РЕВ №2 при ВДАІ ГУМВС України у Одеській області, що міститься в матеріалах справи, транспортний засіб, що є предметом застави зареєстровано за ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, Відповідач 2 відчужив заставлений транспортний засіб Відповідачу 3 не отримавши на це згоду позивача, що є порушенням з боку Відповідача 2 умов пункту 4.1.1 Договору застави транспортного засобу №745-ДЗ 2 від 02.11.2007 р., у відповідності до якого передавати предмет застави у власність іншим особам допускається виключно на підставі та умовах попередньої письмової згоди позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

У відповідності до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження (АТ «ПроКредит Банк» такої згоди не надавав);

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна (тобто у випадку застави товарів в обігу).

Законодавчо встановлених підстави для припинення застави судом не встановлено, іншого ОСОБА_4 не доведено.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України, за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Заборону на відчуження предмета застави було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.11.2007 р. за № 5981958, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.04.2012 року, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу», заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. Зазначену норму було порушено заставодавцем.

У відповідності до положень ч.6 ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом або договором.

Із наведеного слідує, що до Відповідача 3 перейшли всі обовязки заставодавця, а позивач має право звернути стягнення на заставний транспортний засіб в рахунок погашення заборгованості Відповідача 1, що грунтується на вищезазначених положеннях договору застави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги заявлені АТ «ПроКредит Банк» ґрунтуються на Законі.

Дослідивши докази в їх сукупності, надавши їм правову оцінку та зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено і встановлено в судовому засіданні обставини того, що відповідачі належним чином не виконали прийняті на себе зобовязання за вищезазначеними договорами щодо повернення кредитних коштів, у звязку із чим позивач набув права вимагати повернення таких коштів у примусовому порядку, а обставини, що знайшли своє підтвердження щодо набуття позивачем права вимагати звернути стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача.

Поряд з цим, у звязку з тим, що суд задовольняє вимоги позивача про стягнення заборгованості солідарно з відповідачів суми заборгованості, згідно ст. 88 ЦПК України суми судових витрат 3 219,00 грн. також підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 224-233 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 543, 554, 611, 612, 623, 625, 629 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованість за Рамковою угодою № 745 від 02.11.2007 р. та укладених на її підставі договорів про надання траншу в розмірі 1 193 004, 71 грн. (один мільйон сто девяносто три тисячі чотири гривні 71 коп.).

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги) в розмірі 1 193 004, 71 грн. (один мільйон сто девяносто три тисячі чотири гривні 71 коп.) звернути стягнення на транспортний засіб, що знаходиться у заставі АТ «ПроКредит Банк», а саме: Легковий сєдан, марка NISSAN, модель MAXIMA, 2004 р.в., номер шасі (кузова, рами) JN1PJ9100J0063204 1N4BA41E84C869091, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3,шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, що буде визначена суб'єктом оціночної діяльності - субєктом господарювання, залученим державним виконавцем для проведення оцінки в рамках відповідного виконавчого провадження.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк суму сплаченого державного мита в розмірі 3 219,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ