Ухвала суду № 31715327, 06.06.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1889/13 06.06.2013 06.06.2013 06.06.2013

Провадження №22-ц/784/1730/13

Головуючий у першій інстанції: Щербина С.В.

категорія 52 Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

06 червня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Дубової К. В.,

за участю: представника позивачки Влащука В.М.,

представника відповідача Ферлій А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Миколаївської обласної спілки споживчих товариств

(далі - Миколаївська облспоживспілка)

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2013 року

за позовом

ОСОБА_6 до кооперативного підприємства «Центральний ринок» (далі - КП «Центральний ринок»), третя особа - Миколаївська облспоживспілка, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернулася з позовом до КП «Центральний ринок» про визнання незаконним її звільнення, визнання недійсним наказу № 8 від 12 листопада 2012 року про її звільнення, визнання недійсним рішення загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» від 17 січня 2012 року в частині дострокового розірвання контракту від 12 травня 2009 року, поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачка зазначала, що з 11 травня 2006 року перебувала у трудових відносинах із відповідачем на посаді виконавчого директора, на підставі укладеного з нею трудового контракту строком до 11 травня 2009 року. 12 травня 2009 року з нею було укладено ще один трудовий контракт строком до 12 травня 2012 року.

Проте, вона продовжувала виходити на роботу, отримувала заробітну плату та виконувала свої обов'язки як до 12 травня 2012 року, так і після закінчення контракту, до дати її фактичного звільнення.

12 листопада 2012 року наказом № 8 її було звільнено із займаної посади на підставі рішення Загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» від 17 січня 2012 року про дострокове розірвання з нею трудового контракту, на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України - в зв'язку із закінченням строкового трудового договору та не укладенням чи не продовженням його на новий строк.

Посилаючись на те, що загальні збори були проведені з порушенням порядку встановленим статутом КП «Центральний ринок» та чинним законодавством України, а відтак і наказ про її звільнення є незаконним, позивачка просила суд визнати незаконним її звільнення, визнати недійсними наказ № 8 від 12 листопада 2012 року про її звільнення та рішення загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» від 17 січня 2012 року в частині дострокового розірвання контракту від 12 травня 2009 року, поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Судом до участі у справі як третю особу залучено Миколаївську облспоживспілку.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2013 року провадження в частині позовних вимог щодо оскарження рішення загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» від 17 січня 2012 року закрито.

Рішенням того ж суду від 22 лютого 2013 року позов задоволено. Постановлено поновити ОСОБА_6 на роботі в КП «Центральний ринок» на посаді виконавчого директора цього підприємства з 12 листопада 2012 року.

Додатковим рішенням того ж суду від 5 квітня 2013 року з КП «Центральний ринок» на користь позивачки стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13029 грн. 12 коп.

В апеляційній скарзі Миколаївська облспоживспілка, посилаючись на незаконність рішення суду, просила його скасувати та закрити провадження у справі, або ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивачка з 11 травня 2006 року перебувала у трудових відносинах з КП «Центральний ринок», працюючи на посаді виконавчого директора на підставі рішення Ради Засновників КП «Центральний ринок» та на умовах контракту, укладеного з нею строком до 11 травня 2009 року. В подальшому, 12 травня 2009 року було укладено новий контракт про призначення її на ту ж саму посаду строком до 12 травня 2012 року (а.с. 6-7, 8-9).

Загальними зборами засновників КП «Центральний ринок», оформлених протоколом від 17 січня 2012 року, вирішено контракт з ОСОБА_6 від 12 травня 2009 року розірвати достроково - з 17 січня 2012 року.

Разом з тим, позивачка продовжувала працювати на займаній посаді, в тому числі після закінчення строку контракту, після 12 травня 2012 року.

12 листопада 2012 року позивачка була відсторонена від роботи на підставі наказу виконавчого директора підприємства № 8, яким (з урахуванням внесених змін наказом № 19 від 17 листопада 2012 року) з ОСОБА_6 припинено трудові відносини у зв'язку із рішенням Загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» від 17 січня 2012 року, та її звільнено відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України - з підстав, передбачених підпунктами 5.2.4 - 5.2.6 пункту 5.2 контракту з виконавчим директором КП «Центральний ринок» від 12 травня 2009 року, з 18 січня 2012 року (а.с. 115, 116).

Згодом наказом директора підприємства № 24 від 4 грудня 2012 року, до якого вносились зміни наказом № 25 від 6 грудня 2012 року, наказ № 8 від 12 листопада 2012 року про звільнення позивачки скасовано (а.с. 117, 118).

Проте до роботи позивачка допущена не була.

Крім того, рішенням господарського суду Миколаївської області від 27 грудня 2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2013 року, рішення Загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» від 17 січня 2012 року, оформлені протоколом від 17 січня 2012 року, визнано недійсними в повному обсязі (а.с. 135-145).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстави звільнення позивачки відпали, а оскільки остання на роботі не поновлена, то її права підлягають захисту, зокрема шляхом поновлення на раніше займаній посаді зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі, з посиланням на те, що даний спір має характер лише корпоративного, є необґрунтованими, оскільки підставами позову ОСОБА_6 є обставини, які виникли після рішення Загальних зборів засновників підприємства 17 січня 2012 року (зокрема, продовження її роботи на посаді директора після вказаного рішення, в тому числі після закінчення строку контракту, а також відсторонення її від роботи наказом), виходять за межі корпоративних правовідносин, а тому такий спір не може вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Посилання апелянта на рішення загальних зборів засновників підприємства від 4 грудня 2012 року, не може бути достатнім доказом для відмови в поновленні на роботі, оскільки на вказаних зборах не вирішувалось питання про нове звільнення позивачки, а лише було проведено повторне голосування питань, розглянутих на зборах від 17 січня 2012 року. Крім того, як вбачається зі статуту підприємства та умов контрактів, укладених з позивачкою, право на її звільнення має Рада засновників. Разом з тим, відповідного рішення цієї Ради апелянт суду не надав.

Не має правового значення і наказ заступника виконавчого директора КП «Центральний ринок» № 119 від 4 жовтня 2012 року про звільнення позивачки, оскільки заступник директора підприємства не є повноважною особою на звільнення керівника.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Миколаївської обласної спілки споживчих товариств відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2013 року та додаткове рішення того ж суду від 5 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: