Ухвала суду № 31713454, 28.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10484/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.А. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар - Трейд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.04.2012 року №0000432250,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.04.2012 року №0000432250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 14.02.2011 року №МТ 140211 та від 14.07.2011 року №МТ 140711; за наслідками перевірки складено акт від 20.03.2012 року №16/1-22-50-36792015.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку із ненадходженням в законодавчо встановлені строки товару на суму 5000000,00 дол. США від компанії «Factor Capital Llc» (Великобританія) за контрактом від 14.02.2011 року №140211, кількість днів прострочення складає 51 (а.с. 7 - 13).

Згідно додатку 4 до акту перевірки «Розрахунок пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки ТОВ «Мар-Трейд» період прострочення складає 51 день з 24.01.2012 року по 14.03.2012 року.

02 квітня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення - рішення №0000432250, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 6112197,00 грн. (а.с. 18).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем на підставі зовнішньоекономічного імпортного контракту від 14 лютого 2011 року №МТ140211, укладеного з Компанією «Factor Capital Llc» (Великобританія), перерахувало на користь нерезидента-постачальника валютні кошти в розмірі 50000000,00 доларів США. Граничні терміни надходження товару на суму 5000000,00 доларів США визначено в додатку 3 до Акту перевірки.

29 квітня 2011 року ТОВ «Мар - Трейд» оформлено вантажну митну декларацію на партію товару тип. ІМ 40 ТД №600060002/2011/000219, яка була поставлена Компанією «Factor Capital Llc» (Великобританія) за контрактом від 14 лютого 2011 року №МТ140211. Згідно відомостей, викладених в ВМД вартість поставленого товару від нерезидента-постачальника за вказаним контрактом склала 5000000,00 доларів США.

Як зазначено в акті перевірки, згідно акту документальної планової виїзної перевірки від 27 грудня 2011 року №603/1-23-60-792015 станом на 30 вересня 2011 року у ТОВ «Мар-Трейд» встановлена дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічними імпортними контрактами, зокрема, по контракту від 14 лютого 2011 року № МТ 140211 з компанією «Factor Capital Llc» (Великобританія) у розмірі 5000000,00 дол. США (еквів. 39863500,00 грн.), граничний термін погашення - 23 січня 2012 року.

В акті перевірки, також, зазначено, що товар (дизельне паливо) від компанії «Factor Capital Llc» (Великобританія) за контрактом від 14 лютого 2011 року №140211 від нерезидента на територію України не надійшов.

Разом з тим, позивачем листом від 15 лютого 2012 року №281 повідомлено, що Кримською митницею позивачу було відмовлено у митному оформленні товару (дизельне паливо), про, що зазначено у картці від 27 травня 2011 року №600060002/1/00032 про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

13 травня 2011 року на підставі висновку експерта Кримської служби з експертного забезпечення митних органів ЦМУЛДЕР Держмитслужби від 10 травня 2011 року № 20-0117 відділом контролю митної вартості та класифікації товарів було винесено рішення по коду товару № КТ-600-0156-11 від 13 травня 2011 року, 31 графа поданої до митного оформлення ВМД не заповнена у відповідності з рішенням по коду товару № КТ-600-0156-11 від 13 травня 2011 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною першою статті 2 зазначеного Закону передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно частини першої статті 4 Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем порушено терміни зарахування виручки, передбачені статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до пункту 14 статті 1 зазначеного Кодексу митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до положень статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року №574 затверджено Положення про вантажну митну декларацію (далі - Положення №574).

Пунктом 4 вказаного Положення №574 митний орган відмовляє у прийнятті ВМД для оформлення з таких підстав:

- декларація подана без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення;

- декларація подана з порушенням вимог Митного кодексу України та цього Положення;

- наведений у декларації перелік відомостей не відповідає переліку відомостей, визначених Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації;

- електронна ВМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

- ВМД на паперовому носії заповнена з виправленнями, крім змін та доповнень, внесених до декларації у порядку, встановленому Держмитслужбою.

У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови в прийнятті митної декларації в порядку, встановленому Держмитслужбою. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної ВМД надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Відповідно до пункту 6 Положення №574 у разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. Присвоєння реєстраційного номера та ведення журналу обліку ВМД здійснюється за допомогою автоматизованої системи митного оформлення. Інформація про прийняття для оформлення електронної ВМД та присвоєний їй реєстраційний номер надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Відповідно до положень пункту 8 Положення №574 ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем надано тимчасову ВМД, яка була надана митному органу для оформлення товару за договором від 14 лютого 2011 року № 140211 з компанією «Factor Capital Llc» (Великобританія), водночас, як під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, позивачем не надано ВМД, відповідно до якої було здійснено митне оформлення товару за вказаним договором та випуск його на митну територію України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження здійснення поставки товару за договором від 14 лютого 2011 року № 140211 з компанією «Factor Capital Llc» (Великобританія), тому висновки органу державно податкової служби знайшли свого підтвердження також під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав правомірним податкове повідомлення - рішення від 02.04.2012 року №0000432250.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Трейд» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 31.05.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.