Постанова № 31713136, 05.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.06.2013р. справа №9/36

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Радіонової О.О., Татенка В.М.За участю: позивача:не з'явивсявід відповідача:представник не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСЕЛЬ», м. Донецьк (ТОВ «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ» перейменовано у ТОВ «ТРІСЕЛЬ», код ЄДРПОУ 13539835)на рішення господарського суду Донецької областівід25.02.2010р. у справі№9/36 (суддя Марченко О.А.)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. ДонецькдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ», м. Донецькпростягнення заборгованості у розмірі 370000грн.В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ», м. Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 370000грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №9/36 задоволено позовні вимоги та стягнуто з ТОВ «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ» на користь ФОП ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 370000грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 3700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи доведено надання відповідачу маркетингових послуг за договором №1 від 28.08.2009р. у загальній сумі 370000грн. Відповідач свої зобов'язання з оплати наданих та прийнятих послуг згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 06.10.2009р. у сумі 370000грн. належним чином не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість склала 370000грн. Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у вказаній сумі визнані судом доведеними і обґрунтованими, через що задоволені.

Відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №9/36.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ» визнало свої боргові зобов'язання перед ФОП ОСОБА_4 у повному обсязі і зобов'язалося сплатити грошові кошти в сумі 370000грн., але у майбутньому, після налагодження матеріального становища відповідача, однак господарський суд Донецької області не взяв до уваги твердження відповідача про його важке матеріальне становище на час розгляду даної справи, та оскаржуваним рішення задовольнив позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2010р. відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі №9/36.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. на підставі відповідної заяви ТОВ «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» було зупинено апеляційне провадження у справі №9/36 до вирішення господарським судом Донецької області справи №39/110пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг №1 від 28.08.2009р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2011р. у справі №39/110пд, залишеним без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. та Вищого господарського суду України від 18.01.2012р., у задоволені позовних вимог ТОВ «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» до ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг №1 від 28.08.2009р. відмовлено.

У зв'язку з обранням суддів Донецького апеляційного господарського суду Волкова Р.В., Калантай М.В. та Новікової Р.Г. на посади суддів інших господарських судів, за результатами автоматичного розподілу справи між суддями, розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2012р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. поновлено апеляційне провадження у справі №9/36, призначено розгляд скарги на 05.06.2013р., явку сторін не визнано обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 16.05.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Позивач та представник скаржника у судове засідання 05.06.2013р. не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Приймаючи до уваги роз'яснення надані пленумом Вищого господарського суду України у п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, судова колегія встановила, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представників згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі позивача та представника відповідача. Також, сторони не посилалися на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підстави для відкладення судового розгляду на іншу дату.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

28 серпня 2009 року між ТОВ «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) було укладено договір про надання маркетингових послуг №1, за умовами якого замовник доручає та сплачує, а виконавець надає маркетингові послуги з аналізу, обробки та консолідації даних для складання Інвестиційного Меморандуму для замовника (п.1.1. договору).

Перелік послуг, що надаються замовнику виконавцем згідно предмету даного договору, викладений у додатку до цього договору (п.1.2. договору).

Строк надання послуг, передбачених предметом цього договору, становить 40 календарних днів від дати укладання договору (п.1.3. договору).

Згідно п.2.1. договору цей договір набирає чинності з 28.08.2009р. та, враховуючи умови, що визначаються в договорі, залишається чинним до моменту виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

За надання послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю грошову винагороду у розмірі 370000грн. (п.3.1. договору).

Відповідно до п.3.2. договору надані послуги приймаються замовником за актом прийому-передачі наданих послуг і є наданими при дотриманні всіх умов, передбачених при підписанні цього договору.

У пункті 3.3. договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється у безготівковій формі та перераховується на банківський рахунок виконавця протягом п'яти календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

У розділі 5 договору передбачені зобов'язання сторін, зокрема, замовник зобов'язався прийняти послуги, підписати акти прийому-передачі наданих послуг, своєчасно сплатити за надання послуг у відповідності до умов цього договору та надати виконавцеві копії необхідних для надання послуг документів (п.5.3. договору).

Згідно додатку №1 від 28.08.2009р. до договору №1 від 28.08.2009р. сторони домовились, що виконавець надає наступні послуги:

1) Експертний аналіз внутрішньої інформації ТОВ «НВФ «Агентство маркетингових досліджень АМІ» та маркетинговий аналіз ринкової макро- та мікросереди, в якій працює компанія АМІ, в розрізі ринку рішень для юридичних осіб або В2В-ринку;

2) Експертний аналіз внутрішньої інформації ТОВ «НВФ «Агентство маркетингових досліджень АМІ» та маркетинговий аналіз ринкової макро- та мікросереди, в якій працює компанія АМІ, в розрізі ринку послуг для фізичних осіб або В2С-ринку;

3) Технічний звіт по аналізу, обробці та консолідації даних для складання Інвестиційного Меморандуму для компанії АМІ. Блок «Корпоративні продажі»;

4) Технічний звіт по аналізу, обробці та консолідації даних для складання Інвестиційного Меморандуму для компанії АМІ. Блок «Роздрібні продажі».

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2011р. у справі №39/110пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012р., відмовлено у задоволені позову ТОВ «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» до ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг №1 від 28.08.2009р., заявленого з мотивів відсутності погодження між сторонами істотних умов договору, а саме: предмету та терміну дії договору.

Проаналізувавши умови спірного договору, суди першої та апеляційної інстанції у справі №39/110пд встановили, що при укладенні спірного договору сторонами дотримано вимоги законодавства щодо визначення обов'язкових істотних умов, передбачених для договору про надання послуг, з чим погодився суд касаційної інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції у даній справі, позивачем надано послуги, визначені у додатку №1 від 28.08.2009р. до договору, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 06.10.2009р. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору та прийняттям відповідачем цих послуг в об'ємах, якістю та вартістю визначених в акті, при цьому загальна вартість послуг склала 370000рн.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Як вбачається з умов договору оплата за фактично надані послуги здійснюється відповідачем протягом п'яти календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, нарікань на якість та обсяги наданих послуг від відповідача не надходило. В свою чергу, відповідач уклавши договір, прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати замовлені послуги. Строк оплати настав, однак свої зобов'язання відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав. Станом на 11.10.2010р., тобто граничний строк оплати відповідач надані позивачем послуги у сумі 370000грн. не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у цій сумі. На час прийняття рішення належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 370000грн.

За змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої статті 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому, є помилковим посилання відповідача, як на підставу для скасування рішення прийнятого у даній справі, на невиконання контрагентами відповідача своїх грошових зобов'язань та на своє скрутне фінансове становище.

Колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача коштів у сумі 370000грн. вірний. Оскільки господарський суд Донецької області надав належну юридичну оцінку встановленим обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, підстави для скасування рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №9/36 відсутні.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Відповідно до положень Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України; для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №5006/38/41б/2012 про банкрутство ТОВ «ТРІСЕЛЬ» (ідентифікаційний код 13539835). В ухвалі від 04.12.2012р. по вказаній справі зазначено, що відбулася зміна найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІСЕЛЬ» на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ», оформленого протоколом №4 від 12.11.2012р. Вказані обставини підтверджуються наданими документами, а саме: копіями Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСЕЛЬ», довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) серії АА №701371, виданою Головним управлінням статистики у Донецькій області 21.11.12, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №246657.

На запит Донецького апеляційного господарського суду Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №263135 від 05.04.2003р., згідно якої за ідентифікаційним кодом 13539835 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІСЕЛЬ». Таким чином, заявником апеляційної скарги у справі №9/36 слід вважати ТОВ «ТРІСЕЛЬ», внаслідок зміни найменування юридичної особи - ТОВ «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ».

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСЕЛЬ», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №9/36 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №9/36 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС