Рішення № 31713111, 04.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.13 Справа № 5015/1135/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРОС» (01032, вул. Саксаганського, 84/86, м. Київ; ідент. код 31256979)

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (79025, вул. Повітряна, 2, м. Львів; ідент. код 01553706)

про стягнення заборгованості у сумі 54 296,76 грн.

Суддя О.Шпакович

Секретар І.Столяр

Представники:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Возняк В.А. - довіреність №83 від 17.01.2013.

Постановою Вищого Господарського суду України від 12.03.2012 року скасовано Рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2012 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року у справі №5015/1135/12 і зазначену справу направлено на новий розгляд.

Провадження у даній справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРОС» до Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (попереднє найменування: Відкрите акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат») з вимогою стягнення з Відповідача грошових коштів (сума яких остаточно визначена у Заяві Позивача №29/05-12-юр від 29.05.2012): сум боргу (41 400,00грн.), пені (5 017,75грн.), плати за користування грошовими коштами (4 455,08грн.), інфляційних втрат (666,35грн.) та збитків (2 757,58грн.).

Підставою позову зазначено факт порушення Відповідачем зобов'язань, передбачених умовами Договору №Л 0311 П від 23.05.2011.

Позивачем вимог суду - не виконано (про причини - не повідомлено).

Представником Відповідача, у судовому засіданні 21.05.2013, зазначено про визнання Товариством «Львівський холодокомбінат» обґрунтованості висновків Львівського апеляційного господарського суду, викладених у Постанові від 25.09.2012, та надано відповідні пояснення по суті спору.

04.06.2013 Відповідачем подано Письмові пояснення, у яких зазначено про безпідставність вимог Позивача. Представник Відповідача надав (усно) відповідні додаткові пояснення по суті спору.

У ході ознайомлення з обставинами спору та дослідження поданих доказів, а також - заслухання пояснень Представника Відповідача, - судом встановлено:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2011 затверджено Мирову угоду у справі №5015/1947/11, відповідно до умов якої Відповідачем було сплачено суму основного боргу, що виник у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, передбаченого умовами Договору № Л 270306 МПС від 27.03.2006 (неналежне виконання зобов'язань за яким було підставою позову у вказаній справі).

Також, у Мировій угоді зазначено, що Сторонами спору укладено новий Договір № Л 0311 П від 23.05.2011, яким передбачено, що «у разі належного виконання умов Мирової угоди та умов Договору № Л 0311 П від 23.05.2011, в частині дотримання зобов'язань щодо «Особливої поставки», Позивач відмовляється від стягнення суми 14 229,72грн.» (в Ухвалі суду про затвердження Мирової угоди помилково зазначено: «у разі неналежного виконання умов Мирової угоди»).

Зазначена сума, згідно із Заявою Позивача про уточнення розміру позовних вимог у справі №5015/1947/11, складається з сум боргу (13 232,38грн.), інфляційних втрат (127,63грн.), процентів річних (47,64грн.) та збитків (822,07грн.).

Оскільки Ухвалою суду (від 15.06.2011) затверджено Мирову угоду і припинено провадження у справі №5015/1947/11, тому, відповідно, відсутнє судове рішення, у якому б зазначався факт правомірності (неправомірності) нарахування Позивачем зазначених спірних сум.

Отже, у випадку неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Мировою угодою (виходячи із умов новоукладеного Договору № Л 0311 П від 23.05.2011), Позивач вправі заявити позов про примусове виконання умов Мирової угоди, укладеної за наслідками врегулювання спору, що виник при виконанні Договору від 27.03.2006.

При цьому, обґрунтованість вимоги Позивача про стягнення спірних сум, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором від 27.03.2006 та зазначених у Мировій угоді, підлягає дослідженню і оцінці у загальному порядку (за відповідним позовом), оскільки, згідно з нормою ч.3 ст.43 ГПКУ, факт визнання Відповідачем (у Мировій угоді) суми 14 229,72грн. не є обов'язковим для суду. Тому, підстава стягнення коштів (зазначених у Мировій угоді) підлягає встановленню за результатами розгляду усіх обставин спору,що виник при виконанні Договору від 27.03.2006.

Отже, заявлення вимоги про стягнення суми 14 229,72грн. можливе лише у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Мировою угодою, укладеною за результатами погодження спору (у справі №5015/1947/11), що виник при виконанні Договору № Л 270306 МПС від 27.03.2006.

Тому, заявлення Позивачем у даній справі №5015/1135/12, у якій розглядається спір, що виник при виконанні умов Договору від 23.05.2011, вимоги про стягнення суми коштів 11 400,00грн., яка є складовою суми, зазначеної у Мировій угоді (склад суми - неконкретизовано), - безпідставне, оскільки її розгляд можливий лише з підстави невиконання умов Мирової угоди, укладеної за результатами двостороннього погодження спору, що виник при виконанні Договору від 27.03.2006 (з врахуванням, при цьому, факту неналежного виконання Відповідачем умов Договору від 23.05.2011).

Проте, у даній справі №5015/1135/12 підставою позову зазначено факт невиконання Відповідачем грошових та інших зобов'язань, визначених умовами Договору від 23.05.2011 (який є окремим і самостійним правочином).

Так, Договором від 23.05.2011 (умови якого не пов'язані з умовами Договору від 27.03.2006) встановлені зобов'язання Сторін з поставки обумовленої продукції.

Підставою заявлення позову зазначено наступні порушення Відповідачем умов Договору від 23.05.2011:

-прострочення оплати вартості поставленої Позивачем продукції за Накладними №235 від 30.05.11., №270 від 14.06.11., №338 від 15.07.11., №362 від 29.07.11. (що зумовило нарахування сум пені, інфляційних втрат та процентів річних);

-факт неприйняття Відповідачем двох партій товару у жовтні та листопаді місяцях 2011 року (що зумовило заявлення вимоги про сплату вартості неотриманої продукції у сумі 30 000,00грн.).

Крім цього, зазначено про завдання збитків (неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань), що полягають у здійсненні витрат на відрядження представників.

Львівським апеляційним господарським судом, у ході первинного розгляду спору, встановлено факт безпідставності вимоги Позивача про стягнення вартості неотриманої Відповідачем продукції у сумі 30 000,00грн., і правомірність такого висновку підтверджено Вищим господарським судом України (Постанова від 12.03.2013).

Правомірність нарахування сум пені (1 254,87грн.), інфляційних втрат (100,00грн.) та процентів річних (1 344,05грн.), виходячи із сум вартості поставленої продукції (оплату якої Відповідачем прострочено), Вищим господарським судом України не заперечено.

Оскільки Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 - скасовано і справу №5015/1135/12 передано Вищим господарським судом України на новий розгляд, для суду першої інстанції, при новому розгляді спору, є обов'язковими висновки, викладені у Постанові ВГСУ від 12.03.2013 (ст. 111-12 ГПКУ).

Отже, встановленню підлягає лише правомірність (неправомірність) нарахування Позивачем сум пені, інфляційних втрат, плати за користування коштами та збитків, а також - вимоги про стягнення коштів (11 400,00грн.), які є складовою суми, зазначеної у Мировій угоді у справі №5015/1947/11.

Конкретизація зазначеної суми 11 400,00грн. - відсутня, і, крім цього, вимога про стягнення вказаних коштів - безпідставна (про що вже зазначено), оскільки її розгляд можливий лише з підстав невиконання умов Мирової угоди, а не нового Договору з поставки (який є самостійним правочином).

Здійснена Позивачем поставка продукції за Накладними №235 від 30.05.2011, №270 від 14.06.2011, №338 від 15.07.2011, №362 від 29.07.2011 оплачена Відповідачем з простроченням, що, згідно з умовами п.6.3.Договору від 23.05.2011 та нормами ст.ст. 536, 546-551, 625(ч.2) ЦКУ, зумовлює правомірність нарахування сум пені (1 254,87грн.), інфляційних втрат (100,00грн.) та плати за користування коштами (1 344,05грн.), виходячи із фактичних сум боргу (за кожною поставкою) та періоду прострочення оплати.

При цьому, розмір плати за користування коштами погоджений Сторонами, і, згідно з умовами п.6.3. Договору, складає подвійну облікову ставку НБУ, що відповідає нормам ч.2 ст.536, ч.2 ст.625 ЦКУ.

Розмір пені, згідно з умовами п.6.3. Договору, складає подвійну облікову ставку НБУ (від суми боргу) за кожен день прострочення платежу.

Вимога Позивача про стягнення сум збитків (витрат на відрядження представників) не підтверджена первинними платіжними та обліковими документами (допустимими доказами), що зумовлює відсутність підстав для її задоволення.

Отже, позов підлягає задоволенню лише частково.

Згідно з нормою ч.1 ст.49 ГПКУ, - наявні підстави для покладення на Відповідача судових витрат у справі (понесених Позивачем) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 173, 193, 216-218, 230-232, 265, 343 ГК України; ст.ст. 11, 509, 526, 530, 536, 546-551, 610-612, 625, 629, 712 ЦК України; ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82, 111-12 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (79025, вул. Повітряна, 2, м. Львів; ідент. код 01553706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРОС» (01032, вул. Саксаганського, 84/86, м. Київ; ідент. код 31256979) пеню у сумі 1 254,87грн., інфляційні втрати у сумі 100,00грн. та плату за користування грошовими коштами у сумі 1 344,05грн., а також - судовий збір у сумі 70,59грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4.Наказ на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст. 116 ГПКУ.

Повне Рішення складено 10.06.2013р. (відповідно до норм ч. 4 ст. 85 та ч. 3 ст. 50, ч. 3 ст. 51 ГПКУ).

Рішення (при відсутності своєчасного оскарження), згідно з нормами ч. 5 ст. 85, ч. 1 ст. 93 ГПКУ, набирає законної сили після спливу 10-денного строку з дня його прийняття (складення повного тексту).

Суддя Шпакович О.Ф.