Постанова № 31712424, 10.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10 травня 2012 року Справа № 2а-398/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство", вул. Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

доЮжноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції, вул. Комсомольска, 3, м. Южноукраїнськ, м. 55000 проскасування податкового повідомлення-рішення №0001881502/3 від 22.12.2010 р.та зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

КП «Теплопостачання та водо каналізаційне господарство» звернулося до адміністративного суду з позовом до Южноукраїнської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001881502/3 від 22.12.2010 року.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що платник податку не повинен в наступних періодах враховувати суми, визначені у податкових повідомленнях рішеннях за минулі періоди, якщо вони оскаржуються, а тому, податкове повідомлення рішення, винесене посадовими особами ДПІ за результатами документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, яким визначено суму податку на додану вартість через начебто невірне заповнення податкової декларації та формування податкового кредиту без врахування сум ПДВ, визначених податковими повідомленнями-рішеннями за результатами перевірок минулих періодів, неправомірне та належить скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що Позивачем невірно визначено розмір податку в декларації за травень 2010 року, оскільки він є меншим, ніж визначено за результатами документальних невиїзних перевірок минулих періодів.

В судове засідання 10.05.2012 року з'явились представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. Від представників позивача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснював розгляд справи в порядку ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження.

Вислухав пояснення сторін в минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню виходячи з наступного:

ДПІ 19.07.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року платником не враховано результати акту документальної невиїзної перевірки № 82/1502-126/31948866 від 17.06.2010 року. Згідно зазначеного акту встановлено, що при заповненні податкової декларації з податку на додана ну вартість за серпень 2009 року платником не враховано результати акту документальної виїзної перевірки № 96/23-01/31948866 від 21.09.2009 р. та акту позапланової виїзної перевірки № 110/23-01/31948866 від 11.12.2009 року. Підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2009 року на 1877206грн., яке включає в себе значення р. 8.5 Уточнюючого розрахунку за липень 2008 року у сумі 651809,00 грн. та р. 22.2 декларації за липень 2009 задекларовано ПДВ у сумі 1225397,00. платником було порушено пп. 3.2.7 п. 3.2ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.3 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 11.11. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періодах, що перевірялися.

КП «Теплопостачання та водо каналізаційне господарство» в податковій декларації за серпень 2009 року, не зважаючи на встановлені порушення, зазначені в актах, задекларувало в р. 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду» в сумі 1877206,00 грн., яке зменшується на суму кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2009 року на 15228,00 грн. залишок від'ємного значення зменшене на суму ПДВ 156228 грн. переноситься до р. 26 декларації в сумі 1720978 грн. Дана помилка призвела до заниження податку на додану вартість за серпень 2009 року та відповідно за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року. Відповідно дана ситуація призвела до заниження податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень та травень 2010 року.

КП «ТВКГ» в податковій декларації за травень 2010 року, незважаючи на встановлені порушення зазначені в актах, декларує в р. 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточне (звітного) періоду» в сумі 88854 грн.. За результатами декларації сума р. 18.1(20) складає 171780 грн., яка платником зменшується на суму від'ємного значення р.23 , в результаті чого сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (р.27) - 82926 грн.(17178 88854). Дана помилка призвела до заниження податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 88854 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданої Декларації з податку я додану вартість за травень 2010р. встановлено, що на розрахунки з бюджетом вказаного періоду вплинуло неправомірне декларування платником р.26 «Залишок від'ємної! значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкове кредиту наступного податкового періоду».

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 96/23-01/31948866 від 21.09.2009 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001881502/3 від 22.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 106624,80 грн., з яких за основним платежем - 88854,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17770,80 грн.

Суд критично оцінює правову позицію Відповідача, оскільки податкові повідомлення-рішення, що були прийняті за результатами Актів перевірок минулих періодів, оскаржені Позивачем до суду. Податковий борг є не узгодженим в понятті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на час проведення перевірок, а відтак при заповненні декларації за травень 2010 року підприємство правомірно не включило суми по податковим повідомленням-рішенням за минулі періоди. Окрім того, податкові повідомлення-рішення, що оскаржені Позивачем, скасовані судом, судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом владних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Комунального підприємства «Теплопостачання та водо каналізаційне господарство» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0001881502/3 від 22.12.2010 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Теплопостачання та водо каналізаційне господарство» шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська