Рішення № 31711063, 04.06.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 411/9135/12 22-ц/774/1480/К/13

Справа №411/9135/12 Головуючий в 1 інстанції - Козак А.В.

Апеляційне провадження №22ц/774/1480/12 Доповідач - Михайлів Л.В.

Категорія 27 (4)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

« 04» червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В.

суддів: Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В.

при секретарі: Євтодій К.С.

за участю: представника позивача - Бродька Анатолія Івановича,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" (надалі - Банк) звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і в обгрунтування позовних вимог вказав, що 15.11.2006р. між Банком та відповідачкою був укладений кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_2 отримала 2990грн. зі сплатою 25,08% на рік та з кінцевим строком повернення 14.11.2008р.

Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконала і станом на 23.10.2012р. утворилась заборгованість в сумі 32581,94грн, яка складається з :

? заборгованості по кредиту - 2990,00грн.;

? заборгованість по процентам за користування кредитом - 11295,48грн.;

? пен за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 16268,75грн.

? штраф (фіксована частина) - 500,00грн.

? штраф (процентна складова) - 1527,71грн.

Посилаючись на ці обставини Банк просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість по кредиту 32581,94 грн. та судовий збір в сумі 325,82грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову Банку в позові з тих підстав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд не взяв до уваги, що нею не отримувався кредит в Банку, а розглянувши справу за її відсутності, суд позбавив можливості надати докази - матеріали службового розслідування щодо шахрайських дій та витребувати матеріали кредитної справ.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, згідно п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України, у зв'язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2006 року між Банком та ОСОБА_2, після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №DNH4KP95460431, відповідно до якого позивач надав у користування відповідачеві 2990 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 листопада 2008 року.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань станом на 23 жовтня 2012 року виникла заборгованість в сумі 32581,94грн, яка складається з :

? заборгованості по кредиту - 2990,00грн.;

? заборгованість по процентам за користування кредитом - 11295,48грн.;

? пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 16268,75грн.

? штраф (фіксована частина) - 500,00грн.

штраф (процентна складова) - 1527,71грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі та стягуючи з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 32581,94грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та всіх його складових, а тому зобов'язана сплатити вище вказану суму заборгованості.

Із таким висновком суду не погоджується колегія виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Проте в порушення вказаного, суд, розглянувши справу за відсутності відповідача ОСОБА_2, позбавив її права надати докази на підтвердження своїх заперечень щодо факту укладення кредитного договору.

Колегія вважає, що зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

А відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оскільки справа судом першої інстанції розглянута за відсутності сторін, колегія суддів досліджує і оцінює докази, надані сторонами.

Так, під час розгляду справи в апеляційному суді, представником Банку надано висновки служби безпеки ПАТ КБ "ПриватБанк", а саме від 19.08.2008р та від 23.10.2012р. (а.с. 77-83).

Висновком, датованим 19.08.2008р., по матеріалам службового розслідування по факту оформлення кредиту громадянкою ОСОБА_2, підписаного директором Нечаєвим В.А. встановлено факт кредитного шахрайства при оформленні кредитного договору № DNH4KP95460431 від 15.11.2006р. на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 79).

Цим же висновком запропоновано керівнику юридичного відділу КФ ПриватБанк Бершадській Т.О. після підписання даного висновку направити копії матеріалів кредитного договору, виданого на ім'я ОСОБА_2 до районного суду для визнання договору недійсним в судовому порядку.

Колегія не приймає як доказ висновок служби безпеки від 23.10.2012р., , яким факт шахрайства по заяві ОСОБА_2 не підтвердився, оскільки зазначений висновок підписаний керівником напрямку служби безпеки Крижановським С.В.

Крім того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 щодо викладених фактів не укладення нею кредитного договору, яка датована 07.04.2010р. (а.с. 69).

На зазначену заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" надав відповідь, яка також підтверджує факт шахрайства при укладанні кредитного договору від 15.11.2006р. (а.с. 71).

Представник Банку в суді апеляційної інстанції, під час розгляду даної справи, просив взяти до уваги висновок від 23.10.2012р., в той же час не спростувавши висновку Банку від 19.08.2008р. про наявність ознак шахрайства в діях невідомих осіб.

На підставі викладеного, колегія приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, на підставі п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України, у зв'язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.2 ч. 1 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: