Рішення № 31710324, 05.06.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2013 р. Справа №917/751/13

за позовом Приватного підприємства "Євроспецсервіс", вул.Зигіна, 29, м. Полтава, Полтавська область,36014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ТРЕЙД", вул. Московська, 37, м. Кременчук, Полтавська область,39626

про стягнення грошових коштів в сумі 109 688,27 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Шведенко П.Ю. дор. б/н від 07.05.2013 року

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 05.06.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про термін виготовлення повного рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 109688,27 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 22/2012 від 14.04.2012 року, з яких: 99775,00 грн. основного боргу, 7421,62 грн. пені, 498,88 грн. інфляційних, 1992,77 грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений про час і дату проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду в мат. справи).

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Представник позивача виклав зміст позовних вимог та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між Приватним підприємством "Євроспецсервіс" (продавець, позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вік Трейд" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 22/2012 від 14.04.2012 року (арк.с.13).

Згідно п. 1.1. даного договору продавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, оплатити та прийняти компонент моторного палива: альтернативний КМПА ТУ У 26.6-30219014-009 ( надалі товар) в кількості, визначеній у цьому договорі.

Відпуск товару відповідачу здійснювався на підставі видаткової накладної №РН-000029 від 14.05.2012 року та довіреності №157 від 14.05.2012 року, виданої відповідачем на отримання товару. Дані документи оформлені належним чином та свідчать про отримання відповідачем товару за договором.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Умовами договору (п. 4.1. договору) сторони погодили, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 7 (семи) банківських днів, при цьому не вказано з якого саме моменту ( отримання товару, підписання договору, виставлення рахунку тощо)

Поставка товару за договором згідно видаткової накладної відбулася 14.05.2012 року термін оплати покупцем поставленого товару договором чітко визначений не був.

Відповідно ч.1 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, сплативши за товар частково 151700,00 гривень, решту не сплатив, внаслідок чого за відповідачем утворився борг в сумі 99775,00 гривень

Тому позовна вимога в частині стягнення 99775,00 гривень боргу за поставлений товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 7421,62 гривень, інфляційні в сумі 498,88 гривень, 3% річних в сумі 1992,77 гривень.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Оскільки сторони в договорі не погодили нарахування пені та її розмір, то суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Нарахована позивачем сума 3% річних не перевищують розрахунку. В цій частині вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно стягнення інфляційних нарахувань суд виходив з наступного.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб - сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.97 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Дана правова позиція підтверджується і судовою практикою, зокрема викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року у справі № 15/065-11.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляє до стягнення 498,88 гривень інфляційних.

При цьому, при нарахуванні інфляційних позивачем неправильно застосовано методику розрахунку інфляційних, а саме - ним в ті місяці, де мала місце дефляція, зазначено нулі, тоді як суми дефляції також потрібно враховувати.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних, заявлених до стягнення, з використанням калькулятора "Ліга: ЗАКОН ЕЛІТ".

За результатами перерахунку суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 0,02 гривень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ТРЕЙД" (вул. Московська, 37, м. Кременчук, Полтавська область,39626, р/р 26001055234803 в П ГРУ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 33435205) на користь Приватного підприємства "Євроспецсервіс" (вул. Зигіна, б. 29, м. Полтава, Полтавська область,36014, р/р 2600500104605 в ПАТ КБ "Глобус", МФО 380526, код ЄДРПОУ 37115758) 99775,00 гривень основного боргу, 0,02 гривень - інфляційних,1992,77 гривень 3% річних, 2098,74 гривень судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити в задоволенні вимог.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 06.06.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.