Постанова № 31710069, 27.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

27 березня 2013 року Справа № 814/739/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доДержавної податкової інпекції у Заводському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Г.Петрової , 2-А, м. Миколаїв, 54029 проскасування податкового повідомлення - рішення від 29.11.2012р. № 0004471702, В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004471702 від 29.11.2012 року.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що Відповідач під час проведення перевірки дійшов невірних висновків про нікчемність правочину, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Донбас Інвест ВН», оскільки реальність та товарність господарських операцій за даним договором підтверджується відповідно до вимог чинного податкового законодавства, а відтак позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 5872,00 грн. у періоді, що перевірявся.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що висновки викладені в Акті перевірки відповідають дійсності, а прийняте податкове рішення повідомлення винесено з законних підстав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.

В судовому засіданні 27.03.2013 року представником позивача ОСОБА_2 та представником відповідача Сугацьким О.М. були заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 19.10.2012 по 25.10.2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ТОВ «Донбас Ін вест ВН» за січень, лютий 2012 року.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ТОВ «Донбас Ін вест ВН» платнику податків ФОП ОСОБА_1 у січні - лютому 2012 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за січень-лютий 2012 року у розмірі 5872,00 грн., а відтак порушено п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень-лютий 2012 року у розмірі 5872,00 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 3301/17-200/НОМЕР_2 від 01.11.2012 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004471702 від 29.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7340,00 грн., в тому числі за основним платежем - 5872,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1468,00 грн.

Суд критично оцінює правову позицію Відповідача з оглядом на наступне:

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Так, 01.12.2011 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Донбас Інвест ВН» було укладено договір поставки товарів (продуктів харчування) № 0111204.

На підставі договору впродовж січня-лютого 2012 р. Позивачем у ТОВ «Донбас Інвест ВН» було придбано товар, який у подальшому реалізовано контрагентам ФОП ОСОБА_1

На час укладення договору ТОВ «Донбас Інвест ВН» мало свідоцтво платника податку на додану вартість, видане державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька 27.06.2007 р. яке анульовано лише 14.08.2012 р., тобто після виконання останнім умов договору поставки.

Реальність здійснення поставок товару підтверджується податковими накладними, що в порядку, передбаченому ПК України, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, товар, що був придбаний ФОП ОСОБА_1 за договором поставки, (печінка яловичини, хек тушка, оселедець, філе пангасіуса) зберігався у складських приміщеннях, обладнаних морозильною камерою, що знаходяться у користуванні ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди. В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень на підтвердження оплати зазначеного товару, ветеринарні свідоцтва, що видані Міською лікарнею ветеринарної медицини Державного комітету ветеринарної медицини на придбаний товар.

Факт подальшої реалізації товарів контрагентами підтверджуєьбся укладеними позивачем договорами, видатковими накладними, отриманою оплатою за товар та прибутку. Суд дійшов висновку, що придбання товару Позивачем у ТОВ «Донбас Інвест ВН» з метою його подальшої реалізації суттєво вплинуло на зміну майнового стану ФОП ОСОБА_1.

Суд критично оцінює позицію Відповідача щодо визнання правочину нікчемним, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Донбас Інвест ВН» з підстави неможливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки останнього, виходячи із наступного:

Відповідно до положень статті 234 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, фактично, відповідач в акті перевірки визначив фіктивність укладених угод між позивачем та його контрагентами, і посилання на статтю 228 ЦК України щодо нікчемності правочинів є некоректним.

Проте, відповідачем не надано суду жодного судового рішення про визнання угоди укладеної між позивачем та ТОВ «Донбас Інвест ВН» недійсною або фіктивною.

Що стосується інших підприємств контрагентів ТОВ «Донбас Інвест ВН» по ланцюгу (які описані в акті перевірки), слід зазначити, що Позивач не мав з цими підприємствами господарських правовідносин, а від так порушення останніми податкового законодавства може мати наслідки лише для тих підприємств які допустили таке порушення а ні як не для Позивача.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Тобто, позивач не може нести відповідальність за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства (за умови належної доведеності такого порушення).

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції винні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом владних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись статтями 122, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби № 0004471702 від 29.11.2012 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби судовий збір у сумі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська