Рішення № 31709407, 18.03.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 436/7555/12

Провадження 2/206/38/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2013 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіСухоруков А.О.,

за участю секретаряПопов Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КредексФінанс», Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання договору поруки недійсним,

встановив :

27 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПАТ «УкрСиббанку», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 03 квітня 2012 року вона отримала витяг з реєстру обтяжень, з якого вперше дізналася про існування обтяження, накладеного на її майно Самарським ВДВС. Так позивачка дізналася про існування договору поруки, який вона нібито уклала з ПАТ (АКІБ) «УкрСиббанк», гарантуючи виконання її чоловіком, ОСОБА_2 умов кредитного договору, укладеного між ним та банком, та який нібито був підписаний нею та її чоловіком. Звернувшись до ОСОБА_2 останній пояснив, що договір поруки був підписаний ОСОБА_2 від її імені, з відому працівників банку. Про винесення судового рішення, на підставі якого було відкрито зазначене виконавче провадження, ОСОБА_1 також не було відомо.

Позивач просить визнати договір поруки №230454 від 23 вересня 2008 року недійсним; зобовязати Самарський ВДВС припинити виконавче провадження проти неї, що було відкрите за постановою ВП №31527077 від 01.03.2012 року та зняти з її майна всі обтяження, які були відкриті в рамках цього провадження.

Рішенням від 27 червня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено. За заявою відповідача ОСОБА_2 заочне рішення було скасоване ухвалою суду від 12 жовтня 2012 року, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, ПАТ «УкрСиббанк», в судове засідання не зявився, про час дату та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Представник відповідача, ПАТ «УкрСиббанк», в судове засідання не зявився, про час дату та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, ТОВ «КредексФінанс», в судове засідання не зявився, про час дату та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, Самарського ВДВС ДМУЮ, в судове засідання не зявився, про час дату та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Судом встановлено, що 01.03.2012 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої було постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСибБанк» грошових коштів у розмірі 302359,82 грн. (а.с. 5).

23 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №230454, відповідно до якого поручитель зобовязався перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх зобовязань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11397097000 від 23 вересня 2008 року (а.с. 8-10).

17 грудня 2010 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська було винесено рішення, відповідно до якого було вирішено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11397097000 від 23 вересня 2008 року в сумі 300539,82 грн. (а.с. 11-13).

Відповідно до договору факторингу №05/12 від 20 квітня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кредекс Фінанс» право вимоги за кредитами, в тому числі і за кредитним договором №113970970000, боржником в якому виступає ОСОБА_2 (а.с.34-50).

З висновків почеркознавчої експертизи №4304-12 вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 в графах «поручитель» договору поруки №230454 від 23.09.2008 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 110-114).

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України - договір є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

В п. 2 ППВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, визначено що договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Відповідно до п. 7 ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Судом встановлено, що 23 вересня 2008 року чоловік позивачки, ОСОБА_2 уклав договір споживчого кредиту №11397097000.

23 вересня 2008 року між АКБ «УкрСибБанком» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №230454, відповідно до якого позивачка нібито зобовязалася відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх зобовязань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту і який вона нібито власноручно підписала.

Суд вважає що позивачкою було доведено, що вона не укладала спірний договір та не підписувала його, що підтвердилось матеріалами проведеної почеркознавчої експертизи, в висновках якої зазначено, що підписи від імені позивачки в графах «поручитель» договору поруки №230454 здійснені іншою особою. Наведене суперечить ч. 2 статті 207 ЦК України де вказано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тому суд приходить до висновку, що на підставі ст.218 ЦК України, де зазначено, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, що договір поруки №230454, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 є недійсним.

Судом розяснювались учасникам процесу положення ст.ст. 10, 11, 57-60, 61 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Що стосується вимог про зобовязання Самарського ВДВС закрити виконавче провадження стосовно ОСОБА_1 та зняти з її майна всі обтяження, суд вважає їх передчасними, оскільки на час розгляду справи не виникає спору з органом виконавчої служби, також Самарський ВДВС не є відповідачем по даній справі, тому в цій частині вимог слід відмовити.

Також, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 107,30 грн. та витрати на проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 1765,44 грн. (а.с. 108) згідно зі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 207, 215, 216, 526, 553, 626 ЦК України, ст.ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 61, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки №230454 від 23.09.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) та ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 53 грн. 65 коп. та 882,72 грн. на проведення судової почеркознавчої експертизи, загалом 936 (девятсот тридцять шість) грн. 37 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 53 грн. 65 коп. та 882,72 грн. на проведення судової почеркознавчої експертизи, загалом 936 (девятсот тридцять шість) грн. 37 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков