Постанова № 31708955, 18.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. справа № А23/51

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція в Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року у справі №А23/51 за позовом Публічне акціонерне товариство завод "Павлоградхіммаш" до Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція в Дніпропетровській області про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство завод «Павлоградхіммаш» у грудні 2007р. звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004052342/3 від 06.12.2007.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками податкової інспекції про заниження доходів та завищення витрат з тих підстав, що первинними докуемнтами підтверджується правлмірність формування таких.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обгрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача до суду не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 28.04.2007 Західно-Донбаською ОДПІ було складено акт № 219-232-00217417 «Про результати виїзної планової перевірки відкритого акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006».

Перевіркою зокрема встановлені порушення формування валового доходу та валових витрат. За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яке за результатами

За результатами адміністративного оскарження податкових повідмлень-рішень було прийнято рішення № 0004052342/3 від 06.12.2007.

Так рішення прийнято за такими встановленими порушеннями:

-п. 1.20 ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занизило валовий доход за І квартал 2006 року на суму 221829,09грн. за результатами продажу санаторію-профілакторію та будівельних матеріалів (залізобетонних конструкцій);

-п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат за 2006 рік віднесено витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства на суму 292785грн.;

-пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищені амортизаційні відрахування на суму 35403,84грн.

Щодо продажу санаторію-профілакторію та будівельних матеріалів (залізобетонних конструкцій за ціною нижчою ніж звичайна.

Як вбачається з матеріалів справи 15.02.2006р. позивачем було продано санаторій-профілакторій, що знаходиться в Херсонській області, Генічеському районі, с. Стрілкове, вул. Берегова, буд. 16, розташований на земельній ділянці площею 49700кв.м. за ціною 125000грн.

Відповідно матеріалам спревірки та не спростовано позивачем, згідно головної книги підприємтсва за 2006р. ж/о №13 об'єкт обліковувався по рахунку 10 та його балансова вартість складає 241696,41грн.

15.02.2006 вказані сторони підписали акт приймання-передачі незавершеного об'єкту будівництва -пансіонату.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинний на час виникнення спірних відносин) доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно з пп. 7.4.3 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

За нормами п. 5.9 вказаного Закону, якщо платник податків приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів і валові доходи чи валові витрати такого платника податків, що пов'язані з придбанням таких запасів.

Якщо уцінка на окремий товар не проводилася, а лише реалізується окрема одиниця такого товару за ціною, нижчою від собівартості, треба аргументовано обумовити у договорі, що саме ця ціна буде звичайною. Зазначити підстави для визначення саме такої ціни реалізації. Керівнику підприємства - видати наказ про зниження ціни на товар, в якому записати найменування, кількість, причину зниження ціни та встановити ціну реалізації.

Таким чином колегія суду погоджується з доводами відповідача щодо реалізації санатоьрію за ціною нижчою ніж звичайна ціна.

Щодо продажу будівельних матеріалів за договоро купівлі-продажу від 03.02.2006р. №06-17-0085, колегія суду вважає що судом першої інстанції вірно визначено на неправомірність визначення порушення щодо їх реалізації за ціною нижчою, ніж звичайна ціна, оскільки відповідно матеріалам справи у підприємства відсутні первинні документи щодо їх придбання та їх балансової вартості.

Такі матеріали не були відображені позивачем як запаси не не були відображаені у бухгалтерському обліку і звітності.

Таким чином в цій частині позовні вимоги, колегія суду вважає підлягають задоволенню.

Щодо валових витрат за 2006 рік віднесено витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.

Так перевіркою було встановлено, що 05.10.2005 між ВАТ завод «Павлоградхіммаш»(Замовник) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник) був укладений договір підряду № 05-17-0741.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник приймає на себе зобов'язання виконати за завданням замовника своїми засобами з матеріалів останнього, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити підрядні роботи. Роботи, що виконуються включають в себе всі види ремонтних, будівельних, монтажних (демонтажних) робіт. Обсяги, строки виконання і вартість робіт зазначаються сторонами в укладених додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Також, вказаними сторонами були укладені додаткові угоди до наведеного договору з визначенням об'єктів, вартості та строків виконання підрядних робіт.

Зокрема, додатковими угодами №9 від 14.06.2006, №10 від 01.08.2006, №11 від 03.10.2006, №13 від 27.10.2006 сторони передбачили здійснення ремонтних робіт м'якої покрівлі ковально-механічного цеху №3 площею 1120м.кв. на суму 39200грн. і площею 1787м.кв. на суму 62545грн., технічного поверху ІЛК площею 730м.кв. на суму 21900грн., головного корпусу цехів №№ 1, 2 площею 1000м.кв. на суму 161340грн., цеху №10 площею 260м.кв. на суму 7800грн.

В матеріалах справи містяться копії актів виконаних робіт №№ 336, 337 від 24.07.2006, № 338 від 27.06.2006, № 412 від 30.08.2006, № 413 від 30.08.2006, № 482 від 29.09.2006, № 615 від 27.12.2006, № 616 від 28.12.2006, №598 від 29.11.2006, № 625 від 26.12.2006 на суму 292785грн.

Як встановлено перевіркою, ФОП ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку здійснює такий вид діяльності - ремонт житла.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про ліцензування», роботи покрівель на висоті підлягають ліцензуванню.

Як встановлено перквіркою, виконавець відповідної лііцензії, інших дозволів, не мав.

Відповідно до умов договору, виконавець повинен був виконати роботи своїми засобами. Додатковиг угод щодо залучення інших осіб для виконання робіт позивачем не було надано.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв'язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача щодо відсутності доказів позивача, які б свідчили про підтверердження виконання робіт за вищевказаним договором.

Стосовно посилань податкової інспекції на порушення позивачем пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді завищення амортизаційних відрахувань.

Перкевіркою встановлено, що підприємством здійснювались амортизаційні відрахування у 2006 році на основні засоби: котельня № 4, сума нарахованої амортизації -13777,29грн.; підстанція енергопостачання -575,67грн.; котельня № 7 -3746,69 грн.; окрема будівля станції № 1 -1428,21грн.; окрема будівля трансформаторної -1088,29грн.; насосна станція -3026,85грн.; насосна станція хлораторна -1302,63грн.; окрема будівля станції № 3 -2165,11грн.; окрема будівля -2552,00грн.; підстанція електропостачання -310,74грн.; димова труба -4357,02грн.; інженерне устаткування (обладнання) -387,03грн.; водоприймальна споруда -439,91грн.; водонапірна вежа -246,40грн.

Як вбачаєтьмся з матеріалів справи вказані об'яєки не увійшли до статутного фонду позивача, договорів орендни та такі відсутні.

За приписами п.п. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість ( 8.4.2. вказаного Закону).

Таким чином колегі ясуду погоджується з доводами відповідача щодо порушення нарахування амортизаціїх на основні засоби.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив постанову з порушенням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року у справі №А23/51 за позовом Публічне акціонерне товариство завод "Павлоградхіммаш" до Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція в Дніпропетровській області про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Скасувати частково податкове повідомленння - рішення Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція в Дніпропетровській області від 06 грудня 2007р. №0004052342/3 в сумі 39424(триднять дев'ять тисяч чотириста двадцять чотири)грн. 73коп. З яких 26283,17грн. основний платіж, 13141,56грн. штрафні санкції.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова