Ухвала суду № 31707057, 06.06.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 1515/3675/12

4-с/504/6/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі - Мельниковій В.М.,

за участі представника скаржника - ОСОБА_1,

за участі представника відділу ДВС - Іванова І.В.,

державного виконавця -Чорновол К.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, цивільну справу за скаргами ОСОБА_3 на дії державного виконавця Коробкова Вадима Олександровича, відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення ним постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 січня 2012 року, та від 05 березня 2012 року, та про скасування цих постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із скаргами на дії державного виконавця Коробкова Вадима Олександровича, відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення ним постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 січня 2012 року, та від 05 березня 2012 року, і просив скасувати ці постанови як незаконні.

В судовому засіданні представник заявника вимоги свого довірителя підтримав, просив скарги задовольнити в повному обсязі.

Представник відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області в судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення поданих заявником скарг, просив у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Залучена до участі у справі державний виконавець Чорновол К.В., в провадженні якої знаходяться матеріали виконавчого провадження щодо ОСОБА_3, також заперечувала проти задоволення поданих заявником скарг, просила у їх задоволенні відмовити.

Представник заінтересованої особи - ОСОБА_4, в інтересах якого заведено виконавче провадження, подав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, раніше в судовому засіданні просив у задоволенні скарг відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження суд встановив наступні правовідносини:

На виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.06.2011 року у справі № 2-1698/10, 08.08.2011 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 30 170,00 грн. матеріальних збитків, 1 000,00 грн. моральної шкоди, 411,00 грн. судових витрат.

05.09.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області було винесено постанову ВП № 28556342 про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, а боржнику надано строк на добровільне виконання протягом семи діб з часу отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що ОСОБА_3 сплатив лише 20,00 грн. на виконання рішення суду що набрало законної сили.

Розпорядженням державного виконавця від 27.09.2011 року сплачені боржником 20,00 грн. зараховані як витрати на виконавче провадження

05.03.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт та заборонено відчуження земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, і належить ОСОБА_3, в межах суми стягнення у розмірі 31 581,00 грн.

16.01.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт та заборонено відчуження однієї другої частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, і належить ОСОБА_3, в межах суми стягнення у розмірі 31 581,00 грн.

Матеріали виконавчого провадження містять відомості про чинення ОСОБА_3 перешкод у перевірці державним виконавцем майнового стану боржника, зокрема, про цей факт свідчить акт державного виконавця від 27.08.2012 року.

Вважаючи, що державний виконавець неправомірно, неспівмірно, звернув стягнення на нерухоме майно боржника, представник скаржника просив скасувати постанови державного виконавця як незаконні.

Встановивши дійсні правовідносини, оцінивши правові обгрунтування сторонами своїх позицій, перевіривши їх на предмет відповідності положенням закону, суд дійшов до висновку, що подані скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Положенням ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону законодавцем визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Положенням ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушеня прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Положенням ст. 25 Закону законодавцем врегульовано питання прийняття виконавчого документу до виконання.

Зокрема, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбачени цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягнення з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Зі змісту ч. 1 ст. 27 Закону вбачається, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другої статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Судом враховується, що матеріалами виконавчого провадження в повній мірі підтверджено невиконання боржником в самостійному порядку рішення суду.

Крім того представник ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував факту невиконання рішення суду його доверителем.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Главою 4 Закону врегульований загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Так, у відповідності до ч 1 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, тобто цією нормою Закону передбачено три самостійні стадії виконавчого провадження, якими вирішуються відмінні процедурні питання примусового виконання, більш того вони здійснюються в певний проміжок часу після завершення попередньої дії, зокрема після закінчення строку на оскарження.

Положенням ст. 57 Закону врегульовано питання арешту і вилучення майна боржника.

Зокрема, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: …винесення постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем в кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту.

Положенням ст. 63 Закону врегульовано питання звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи.

Зокрема, звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит дро відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Таким чином, в межах предмету спору, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно, із дотриманням процедури, в межах суми до стягнення за виконавчим документом, винесені постанови про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, оскільки боржником рішення суду добровільно не виконано, належність цього нерухомого майна боржнику документальна доведена, в зв'язку із чим підстав для задоволення скарг не має.

Інші доводи скарг, в межах їх предмету. не дають суду підстав дійти протилежного висновку.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч.ч. 1, 3 ст. 6, 25, ч.1 ст. 27, п.1 ч. 1 ст. 32, ч.1 ст. 52, 57, 63 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 10, 11, 15, 57-61, 64, 88, 208, 212 - 215, 218, 223, 293, 294 296, 386, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні поданих ОСОБА_3 скарг - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили ухвалою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з часу її проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя Барвенко В.К.