Постанова № 31706786, 05.06.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1057/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д., за участю секретаря судового засідання Палінчак В.П. та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача: не з'явився;

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Укртрансінспеції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 05 червня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 червня 2013 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Укртрансінспеції у Закарпатській області в якій просить суд скасувати постанову відповідача про застосування фінансових санкцій №000766 від 11.03.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.02.2013р. працівниками управління Укртрансінспекції у Закарпатській області було проведено перевірку позивача щодо законності надання ним послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Після перевірки працівники відповідача повернули документи позивачу без зауважень. Однак 07.03.2013р. на адресу позивача надійшов лист з управління Укртрансінспекції у Закарпатській області, яким позивача інформовано про розгляд 06.03.2013р. справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт. 13.03.2013р. позивач поштою отримав постанову про застосовування фінансових санкцій №000766 від 11.03.2013р. в розмірі 1700 грн. Вказану постанову позивач вважає протиправною, оскільки у нього наявні всі необхідні документи для здійснення перевезень. Крім того, дана постанова була прийнята з порушенням норм чинного законодавства про автомобільний транспорт, а відтак підлягає скасуванню.

05.06.2013р. від позивача надійшла заява, в якій просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, є суб'єктом підприємницької діяльності.

07.02.2013р. працівниками управління Укртрансінспекції у Закарпатській області проведено перевірку позивача та складено Акт про проведення перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №89124, а саме, надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Листом №07-2-02-01-182 від 01.03.2013р. управління Укртрансінспекції у Закарпатській області поінформувало позивача про необхідність його участі у розгляді справи про допущене ним порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом №89124. Вказаний лист отриманий позивачем 07.03.2013р.

11.03.2013р. відповідачем прийнято постанову №000766 про застосування фінансових санкцій, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1700 грн., за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена аб. 3 ч. 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 (далі - Порядок №1567), цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Відповідно до п. 20 Порядку №1567, за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю.

Всупереч вказаній нормі Акт про проведення перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №89124 складений працівниками відповідача без участі позивача, другий примірник Акту ОСОБА_1. не вручений.

Відповідно до п. 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Однак, позивач не був завчасно повідомлений управлінням Укртрансінспекції у Закарпатській області рекомендованим листом із повідомленням про дату, час і місце розгляду справи про порушення, а відтак позивач був позбавлений можливості взяти участь у розгляді вказаної справи.

Крім того, відповідно до постанови про застосування фінансових санкцій №000766 від 11.03.2013р. фінансові санкції були застосовані до позивача за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. Разом з тим у позивача наявна ліцензія НОМЕР_2 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі, зі строком дії з 25.02.2009р. по 24.02.2014р. Згідно листа Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Закарпатській області від 27.12.2012р. №693, адресованого ОСОБА_1, позивача було повідомлено, що "наказом Головавтотрансінспекції від 24.02.2009р. №7Л до вищевказаної ліцензії прийняте рішення про видачу ліцензійної картки на автотранспортний засіб. Дане повідомлення підтверджує надходження від Вас у повному обсязі документів, визначених законодавством для отримання ліцензійної картки. Вказане повідомлення, у разі надходження до Укртрансінспекції бланків, буде замінено на ліцензійну картку".

Таким чином, ліцензійна картка не була видана ОСОБА_1 через відсутність бланків ліцензійних карток у відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що постанова управління Укртрансінспекції у Закарпатській області від 11.03.2013р. №000766 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Укртрансінспеції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансінспекції у Закарпатській області від 11.03.2013р. №000766 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.

3.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Маєцька Н.Д.