Вирок № 31705886, 25.04.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2013 рокуСправа №607/3583/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Пилипець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №607/3583/13-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда 2 групи, в силу вимог ст.89 КК України такого, що несудимий,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України,

за участю прокурора Ороновського С.І.

захисника: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Так, 29 грудня 2009 року близько 11 год. 30 хв. в обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував по вул.Шпитальній, 2, у м.Тернополі, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, він тоді ж і тому ж місці, перебуваючи в приміщенні кабінету лікаря невропатолога, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав з вказаного кабінету чоловічу куртку, вартістю 200 грн., у якій знаходилися: зв'язка ключів в кількості 10 штук, загальною вартістю 200 грн., флешка об'ємом 2Гб, вартістю 150 грн., паспорт громадянина України, який вартості для потерпілого не представляє та із викраденим майном з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 550 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 02 лютого 2010 року близько 10 год. в обвинуваченого ОСОБА_1., який перебував в лікарняній палаті №2 по вул.Сахарова, 2, у м.Тернополі, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який він тоді ж і в тому ж місці, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав з вказаної палати жіночий гаманець, вартістю 20 грн., чоловіче портмоне, вартістю 72 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 800 грн. та із викраденим майном з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 892 грн.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні показав, що дійсно 29 грудня 2009 року близько 11 год. 30 хв. він перебував у м.Тернополі по вул.Шпитальній, 2, в лікарні, де хотів звернутися за допомогою до лікаря, зайшовши в кабінет якого, нікого там не виявив, а побачив куртку чорного кольору, яка висіла без нагляду і в цей час у нього виник злочинний намір, направлений на її таємне викрадення, реалізовуючи який, він, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав з вказаного кабінету вищевказану чоловічу куртку, у якій знаходилися зв'язка ключів, флешка, блокноти і паспорт громадянина України та із викраденим майном з місця вчинення злочину втік, викинувши в подальшому ключі, блокноти та паспорт в смітник, а куртку та флешку продав невідомому чоловіку за 150 грн. в м.Львові. Крім цього, 02 лютого 2010 року близько 10 год. він перебував в приміщенні лікарні, що по вул.Сахарова, 2 у м.Тернополі з метою звернутися за медичною допомогою, де зайшовши в лікарняну палату №2, побачив, що там нікого не має, а на бильці ліжка висить жіноча сумочка. Побачивши вказане, у нього виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення даного майна, а тому скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, відкривши наведену сумочку, таємно викрав із неї жіночий гаманець та чоловіче портмоне, які заховавши у внутрішні кишені куртки, в яку був одягнутий, звідти втік, викинувши гаманці по дорозі, з одного з яких витягнув грошові кошти в сумі 800 грн., які в подальшому витратив на власні потреби.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який в силу вимог ст.89 КК України вважається таким, що несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно, являється інвалідом 2 групи, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить з'явлення зі зізнанням, повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень та часткове добровільне відшкодування заподіяної злочинами шкоди.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом'якшуючих покарання обставин, думку потерпілого ОСОБА_3, який просив суворо не карати ОСОБА_1 та призначити йому покарання, що не пов'язане із позбавленням волі, зважаючи на те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкцій статей обвинувачення, а саме у виді арешту та на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у виді арешту, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Водночас, підлягає зарахуванню ОСОБА_1 в строк відбування призначеного йому судом покарання термін перебування його під вартою з 29 січня 2013 року по 01 лютого 2013 року включно та із 19 лютого по 25 квітня 2013 року включно.

При цьому цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення з останнього завданої внаслідок кримінального правопорушення матеріальної шкоди на загальну суму 892 грн. слід залишити без розгляду внаслідок повторної неявки вказаного потерпілого у судові засідання.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведену товарознавчу експертизу №6-453/10 від 06 липня 2010 року в сумі 375, 2 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463, з відповідним призначеннями платежу.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 2 гаманці, 2 банківські карточки та банківський чек, що знаходяться в камері схову речових доказів ТМВ УМВСУ в Тернопільській області слід повернути потерпілому ОСОБА_4

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу необхідно змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти з залу суду, поклавши на нього наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відвідувати місця, де на продають на розлив алкогольні напої.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями наступні покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України - 2 (два) місяці арешту;

- за ч.2 ст.185 КК України - 3(три) місяці арешту.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання термін перебування його під вартою з 29 січня 2013 року по 01 лютого 2013 року включно та із 19 лютого по 25 квітня 2013 року включно.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення з останнього завданої внаслідок кримінального правопорушення матеріальної шкоди на загальну суму 892 грн. - залишити без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену товарознавчу експертизу №6-453/10 від 06 липня 2010 року в сумі 375, 2 грн. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463, з відповідним призначеннями платежу.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 2 гаманці, 2 банківські карточки та банківський чек, що знаходяться в камері схову речових доказів ТМВ УМВСУ в Тернопільській області - повернути потерпілому ОСОБА_4

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти з залу суду, поклавши на нього наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відвідувати місця, де на продають на розлив алкогольні напої.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан