Ухвала суду № 31705298, 04.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/931/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

позивач (апелянт) : Смішко Олександр Анатолійович

відповідач : Герасименко Дмитро Анатолійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дистриб'юційна Компанія" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дистриб'юційна Компанія" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дистриб'юційна компанія" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року залишено без задоволення адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дистриб'юційна Компанія". Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити вищевказаний адміністративний позов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив залишити постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами камеральної перевірки Вінницькою ОДПІ складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість №747/15-212/32340830 від 26.11.2012 року.

Не погоджуючись із висновками Акту позивачем подано заперечення від 05.12.2012 року на акт перевірки, однак відповіддю Вінницької ОДПІ №53279/10/152 від 12.12.2012 року Акт перевірки залишено без змін.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено терміни сплати грошових зобов'язань , передбачені пунктами 57.1 та 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України з податку на додану вартість, визначених згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 11.06.2010 року №0000322300/2 на суму 55780,4 грн. та згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року від 18.02.2011 року №9000566093, в сумі 3315 грн.

На підставі Акту перевірки та відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, Вінницькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.12.2012 року №0010401600 про застосування 20% штрафної санкції на суму 11156,08 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 55780,4 грн. основного платежу, визначеного відповідно до податкового повідомлення - рішення від 11.06.2010 року №000322300/2 (за несвоєчасну сплату нарахованих фінансових санкцій в сумі 28178 грн. штраф не нараховувався) та від 12.12.2012 року №0010411600 про застосування 10% штрафної санкції на суму 331,5 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначено платником податків згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року від 18.02.2011 року №9000566093 в сумі 3315 грн.

ТОВ "Вінницька Дистриб'юційна Компанія" не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями подано скаргу №76 від 21.12.2012 року до ДПС у Вінницькій області.

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ "ВДК", рішенням ДПС у Вінницькій області від 20.02.2013 року №2551/10/10-02-11, переглянуті податкові повідомлення - рішення Вінницької ОДПІ №0010401600 від 12.12.2012 року, скасовано рішення №00032300/2 та зобов'язано Вінницьку ОДПІ прийняти нове рішення, яким збільшити суму штрафних санкцій на 6634,2 грн.

На виконання рішення ДПС у Вінницькій області від 20.02.2013 року №2551/10/10-02-11, відповідачем прийнято окреме податкове повідомлення - рішення від 28.02.2013 року №0000431502, яким збільшено суму штрафних санкцій на 6663,2 грн.

Також судом встановлено, що Вінницькою ОДПІ у податковому повідомленні - рішенні від 28.02.2013 року №0000431502 допущено арифметичну помилку у сумі 29 грн., оскільки податковим повідомленням - рішенням позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 6663,2 грн., однак згідно розрахунку штрафних санкцій та рішення ДПС у Вінницькій області від 20.02.2013 року №2551/10/10-02-11 повинна становити 6634,2 грн.

Податковим органом, у зв'язку із виявленням під час судового розгляду справи помилки у розрахунку штрафної санкції відображеної у оскарженому рішенні, на адресу позивача направлено лист №6400/10/15-2 від 27.03.2013 року. Вказаним листом ТОВ "Вінницька Дистриб'юційна Компанія" повідомлена, що в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 28.02.2013 року, виявлена описка у зв'язку з цим викласти в такій редакції: ТОВ "Вінницька Дистриб'юційна Компанія" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6634,04 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність висновків акту перевірок та прийняття на його підставі податкового повідомлення-рішення, а позивач не надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки і прийнятих на його підставі податкового повідомлення-рішення. Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Щодо посилання апелянта на пункт 7 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, суд зазначає наступне.

Встановлене порушення податкового законодавства не пов'язане з наслідками діяльності апелянта з 1 січня 2011 року по 30.06.2011 року, оскільки не пов'язане безпосередньо з діяльністю платника податку чи правильністю обчислення податку, а є порушенням строку сплати податку на додану вартість.

Крім того, Вінницькою ОДПІ в обліковій картці платника ПДВ ТОВ „Вінницька Дистриб'юційна Компанія" згідно податкових декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року від 19.01.2011 року № 9006348619 та за січень 2011 року від 18.02.2011 року № 9000566093' проведено нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 4993,0 грн., в тому числі: за грудень 2010 року на суму 1678,0 грн. зі строком сплати 30.01.2011 року і за січень 2011 року на суму 3315.0 грн. зі строком сплати до 02.03.2011 року. Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 88951,41 грн. (83958,41 + 1678,0 + 3315,0). Позивач платіжними дорученнями на погашення податкового боргу з податку на додану вартість перераховано кошти на загальну суму 89526,0 грн., а саме: згідно платіжного доручення № 65 від 28.01.2011 року на суму 1678,0 грн.; платіжного доручення № 100 від 28.02.2011 року на суму 3315,0 грн.; платіжного доручення № 249 від 09.06.2011 року на суму 28000,0 грн.; платіжного доручення № 366 від 10.06.2011 року на суму 50000,0 грн.; платіжного доручення № 384 від 16.06.2011 року на суму 6533,0 грн. (а.с. 27-32).

Дані платежі по обліковій картці платника податку на додану вартість зараховано в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення (п. 1.6 Інструкції"Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276 та пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України), тобто в першу чергу на погашення податкового боргу в сумі 83958,41 грн., визначеного по податковому повідомленню-рішенню від 11.06.2010 року № 0000322300/2, а потім на погашення податкового боргу, визначеному по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року від 19.01.2011 року № 9006348619 на суму 1678,0 грн. та по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року від 18.02.2011 року № 9000566093 на суму 3315,0 грн.

Виходячи з вищенаведеного весь податковий борг з податку на додану вартість повністю погашено 16.06.2011 року, тобто із затримкою більше 30 календарних днів.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як визначено пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 14.1.175 пп. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження але не сплачена в установлений цим Кодексом строк (протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру адміністративного оскарження) вважається сумою податкового боргу.

Згідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька Дистриб'юційна Компанія", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 червня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.