Ухвала суду № 31705284, 04.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1496/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

позивач : Жейда Ганна Іванівна

відповідач (апелянт) : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-залізобетон" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-залізобетон" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року адміністративний позов було задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду без змін.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не відомі хоча відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, що у період з 25.10.2012 р. по 05.12.12р. Вінницькою ОДПІ на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Поділля-залізобетон", результат якої оформлений актом № 3310/2-02/30836685 від 12.12.2012р.

Згідно до пункту 3 висновку до вищезазначеного акту перевірки, позивачем порушено п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011 р., в сумі - 183 046 грн. 19 грн. в т. ч. 2009р. в сумі - 39 550 грн. 19 коп., а саме: за жовтень 2009р. в сумі - 39 550 грн. 19 коп., за 2010р. в сумі - 30 грн. 83 коп., а саме за березень 2010 р. в сумі - 33 613 грн. 94 коп., за вересень 2010 р. в сумі - 37 516 грн. 89 за 2012 р. в сумі - 72 365 грн.17 коп. а саме: за лютий 2012 р. в сумі - 72 365 грн. 17 коп.

На підставі чого податковим органом до картки особового рахунку внесено заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) на суму 2011 грн., що підтверджується довідкою виданою Вінницькою ОДПІ від 14.02.2013р. вих. за № 2953/10/19.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків акту перевірки, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки. Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Положення п.п. 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлюють, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду у відповідності до п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

За приписами п.п.8.1.5 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяці (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Положення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

З набранням чинності 01.01.2011р. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), вищезазначені нормативно - правові акти втратили юридичну силу, однак п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 ПК України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Як свідчать матеріали акту перевірки від 12.12.2012р., в частині повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб податковим органом встановлено, що за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011р. позивачем своєчасно не перераховано податок з доходів фізичних осіб.

Даний факт виявлено при дослідженні касової книги, прибуткових та видаткових касових ордерів, авансових звітів, даних всіх бухгалтерських рахунків, відомостей нарахування заробітної плати, наказів та первинних документів.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення від 19.11.2009р. № 622, з якого вбачається, що позивачем сплата податку з доходів фізичних осіб за жовтень, листопад та грудень 2009р. в сумі 47 000грн., від 14.04.2010р. № 216 яким сплачено податок з доходів фізичних осіб за березень, квітень та травень 2010р. в сумі 50 000грн., від 15.10.2010р. за № 566 згідно якого сплачено податок з доходів фізичних осіб за вересень, жовтень та листопад 2010р. в сумі 43 000грн., від 06.03.2012р. за № 1171 яким сплачено податок з доходів фізичних осіб за лютий 2012р. в сумі 46 500грн., від 23.03.2012р. за №№ 3120, 3119, з яких також слідує, що позивачем сплачено податок з доходів фізичних осіб за ОСОБА_3 та за ОСОБА_4 в загальній сумі 30 000 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог, ТОВ "Поділля-залізобетон" до матеріалів справи також додано платіжні доручення з яких вбачається перерахування позивача коштів для виплати заробітної плати, а саме від 19.11.2009р. № 616, від 14.04.2010р. за № 211, від 15.10.2010р. за № 561, від 05.03.2012р. за № 1164, від 26.03.2012р. за № 3122 та за № ЛЕ 7212935.

Всі видатки по перерахуванню податку з доходів фізичних осіб відбувались з одночасною виплатою оподаткованого доходу, відтак підстав для нарахування пені в сумі 2011грн., за наслідками п.3 висновку до акту перевірки від 12.12.2012р., у Вінницької ОДПІ відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 червня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.