Рішення № 31703456, 04.06.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

04.06.2013

Справа № 203/2082/13-ц

2/0203/1262/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Науменко А.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Чередниченко І.В., Бабак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7, про визнання дій незаконними, визнання недійсним виконавчого напису, визнання недійсними результатів прилюдних торгів, скасування свідоцтва, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з 01 березня 2012 року знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ВіЕйБі Банк», приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_5, Кіровського ВДВС ДМУЮ, ПП «СП Юстиція», треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_6, про визнання дій незаконними, визнання недійсним виконавчого напису, визнання недійсними результатів прилюдних торгів, скасування свідоцтва (Т.1, а.с.1).

27 червня 2012 року дана справа була прийнята до свого провадження суддею Маймур Ф.Ф. у відповідності до вимог ст.11-1 ЦПК України у зв'язку із переведенням попереднього судді, якій розглядав цю справі, до іншого суду (Т.1, а.с.39-41).

02 листопада 2012 року представником позивача уточнено склад учасників розгляду справи, в зв'язку із чим ОСОБА_6 змінено процесуальний статус з третьої особи на відповідача (а.с.89-91).

18 грудня 2012 року позовну заяву ОСОБА_4 на підставі ст.207 ч.1 п.3 ЦПК України залишено без розгляду ухвалою суду, яку 21 січня 2013 року скасовано судом апеляційної інстанції, а справу направлено для продовження розгляду (Т.1, а.с.116, 117, 131-133).

27 лютого 2013 року у справі ухвалено заочне рішення, яке за заявою відповідача ОСОБА_6 було скасовано, а справу призначено до судового розгляду (Т.1, а.с.153-157, 164-165, 182-184).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що 10 травня 2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №50/в, в забезпечення виконання за яким позичальником своїх зобов'язань між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено іпотечний договір №1 від 11 травня 2006 року. 30 травня 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис для стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а 13 січня 2012 року нотаріусом посвідчено свідоцтво про придбання ОСОБА_6 за результатами прилюдних торгів нерухомого майна, яке було предметом іпотеки. Вказуючи на порушення іпотекодержателем вимог законодавства, яке регулює звернення стягнення на іпотечне майно в досудовому порядку, зокрема на не надіслання іпотекодержателем позивачу вимоги про усунення порушень основного (забезпеченого) зобов'язання, відсутність порушень іпотечного договору з боку позивача, не безспірність заборгованості за основним (кредитним) зобов'язанням внаслідок часткового погашення позичальником боргу, позивач просив суд визнати незаконними дії іпотекодержателя ПАТ «ВіЕйБі Банк» в частині звернення стягнення на іпотечне майно, що належить позивачу. Також, вказуючи на вчинення виконавчого напису без встановлення нотаріусом безспірності розміру заборгованості, без одержання позивачем, як іпотекодавцем, письмової вимоги про усунення порушень забезпеченого зобов'язання та повідомлення від нотаріусу про вчинення виконавчого напису, а також без урахування нотаріусом ненастання строку виконання основного зобов'язання, позивач просив суд визнати недійсним виконавчий напис нотаріуса від 30 травня 2008 року. Крім того, позивач послався на те, що при примусовому виконанні виконавчого напису Кіровським ВДВС його не було повідомлено про відкриття, зупинення та поновлення виконавчого провадження, не направлено на адресу позивача висновку експерта - суб'єкта підприємницької діяльності про оцінку іпотечного майна, а сам висновок експерта не дає можливості встановити об'єкт оцінки, оскільки містить невірну адресу його розташування, і визначена ним вартість предмета іпотеки нижча від узгодженої сторонами в договорі іпотеки. На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконними дії ВДВС Кіровського району ДМУЮ в частині проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса. Окрім того, вказуючи на невиконання відповідачем ПП «СП Юстиція» своїх обов'язків організатора прилюдних торгів щодо публікації принаймні в двох друкованих ЗМІ інформації про проведення прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня їх початку, чим позбавлено позивача права прийняти у них участь, посилаючись на зазначення в протоколі про проведення торгів невірної адреси іпотечного майна, визначення наступної пропозиції щодо вартості купівлі іпотечного майна на торгах нижче 110% від його попередньої, що вказує на змову учасників торгів, позивач просив суд визнати незаконними дії ПП «СП Юстиція» по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна, а самі прилюдні торги визнати недійсними. З урахуванням всього вищевикладеного позивач просив суд також скасувати свідоцтво про придбання відповідачем ОСОБА_6 на спірних торгах належного позивачу предмета іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.

Представники відповідачів ПАТ «ВіЕйБі Банк», Кіровський ВДВС ДМУЮ, відповідач приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5, третя особа в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник відповідача ПП «СП Юстиція» в останнє судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В ході розгляду справи представник даного відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав їх необґрунтованості, невідповідності дійсним обставинам справи та нормам законодавства, подав письмові заперечення, в яких послався на організацію та проведення ПП «СП Юстиція» спірних прилюдних торгів у відповідності до вимог законодавства, зокрема положень Закону України «Про іпотеку», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, оскільки організатором торгів були в повній мірі виконані обов'язки із належного повідомлення учасників торгів та позивача про час та місце проведення торгів, характеристики нерухомого майна, яке підлягало продажу на торгах, та результати торгів (Т.1, а.с.208-212).

Представники відповідача ОСОБА_6 проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав їх необґрунтованості та безпідставності. При цьому представником вказаного відповідача ОСОБА_2 були подані письмові заперечення проти позову, в яких вказаний представник послалась на відсутність у позивача права на звернення до суду з даними позовними вимогами, оскільки позивач вже оскаржував дії Кіровського ВДВС до адміністративного окружного суду Дніпропетровської області в 2012 році, і даним судом винесено постанову за результатами розгляду такого позову. Також представник відповідача ОСОБА_6 вказала, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Заперечуючи проти позовних вимог про визнання недійсним виконавчого напису, представник ОСОБА_6 в своїх письмових запереченнях послалась на неможливість залучення нотаріуса, який вчинив спірний виконавчий напис, до участі у справі як відповідача, а сам виконавчий напис, на її думку, вчинено у відповідності до вимог закону (Т.3, а.с.19-23, 36-37). Крім того, вказаний представник просила суд застосувати загальний строк позовної давності до позовних вимог ОСОБА_4 (Т.3, а.с.17-18).

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши її матеріали, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10 травня 2006 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», як кредитором, правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», та ОСОБА_7, як позичальником, було укладено кредитний договір №50/в, з умовами якого позичальник отримав кредит, зобов'язавшись його повернути в строк та в порядку, що визначні умовами договору (Т.1, а.с.13-18).

При цьому пунктом п.2.4.4 вказаного договору передбачено сплату процентів за користування кредитом в національній валюті України - гривні (Т.1, а.с.14).

Виконання позичальником своїх договірних кредитних зобов'язань забезпечено укладеним 11 травня 2006 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», як іпотекодержателем, правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», та позивачем, як іпотекодавцем, іпотечного договору №1. Предметом іпотеки виступило належне позивачу на праві власності нерухоме майно - нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 38 (Т.1, а.с.19-22).

Відповідно до копії довідки КП «Земград» від 09 жовтня 2008 року №700 адресою розташування вищезазначеного об'єкта нерухомості є АДРЕСА_1. Колишня адреса - АДРЕСА_1 (згідно рішення міської ради від 08 грудня 2004 року №46/22) (Т.1, а.с.11).

30 травня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на іпотечне майно, належне позивачу, для задоволення вимог іпотекодержателя ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», зі стягнення заборгованості за кредитним договором №50/в від 10 травня 2006 року в розмірі 185667,51 доларів США, в тому числі процентів за користування кредитними коштами (Т.1, а.с.10).

11 червня 2008 року державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ на підставі заяви та інших документів ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк», відкрито виконавче провадження ВП №7829644 (13 червня 2008 року в постанові державного виконавця виправлено описку) з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження одразу ж поштовим зв'язком було направлено сторонам виконавчого провадження, в тому числі позивачу, який також особисто розписався про отримання такої постанови (Т.2, а.с.6-23).

28 листопада 2008 року державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ своє постановою призначено експерта - суб'єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки іпотечного нерухомого майна, належного позивачу, з метою подальшого його продажу на прилюдних торгах. Копія зазначеної постанови в той же день була направлена позивачу (Т.2, а.с.56-58).

28 листопада 2008 року державним виконавцем зупинено виконавче провадження ВП №7829644, про що також поштовим зв'язком повідомлено сторін цього виконавчого провадження, в тому числі і позивача (Т.2, а.с.59-61).

29 грудня 2009 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська була винесена ухвала, якою задоволена заява ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису, а 28 жовтня 2011 року ухвалою того ж суду скасовано вказані заходи забезпечення позову (Т.2, а.с.62-64, 129-130).

11 листопада 2011 року державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ поновлено виконавче провадження ВП №7829644 із зазначенням у постанові про надходження висновку експерта - суб'єкта оціночної діяльності щодо вартості іпотечного нерухомого майна позивача. Дана постанова державного виконавця також була направлена поштою позивачу та іншим учасникам виконавчого провадження з одночасним роз'ясненням про можливість оскарження вказаного висновку щодо оцінки майна (Т.2, 132-134, 143).

21 грудня 2011 року між Кіровським ВДВС ДМУЮ та ПП «СП Юстиція» укладено договір №08/564/11/І-18н про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), тобто майна позивача, а 22 грудня 2011 року на адресу позивача та інших учасників виконавчого провадження було направлено повідомлення від ПП «СП Юстиція» про дату, час та місце проведення прилюдних торгів з продажу предмета іпотеки, належного позивачу. Така ж інформація про призначення торгів на 10 січня 2012 року була розміщена в друкованих ЗМІ, а саме в газеті «Народная правда» випуск №51 (506) від 22 грудня 2011 року та №52 (507) від 29 грудня 2011 року, в газеті «Лица» випуск №102 (812) від 23 грудня 2011 року та випуск №104 (814) від 30 грудня 2011 року. Викладені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи (Т.1, а.с.213, 214, 217-228, 231-238, Т.2, а.с.151-155).

10 січня 2012 року відбулися спірні прилюдні торги з продажу нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та належить позивачу. Участь у торгах прийняло три учасники, а переможцем став учасник №1 - відповідач ОСОБА_6 На торгах був присутній і представник позивача боржника - третя особа ОСОБА_7, який підписав відповідний протокол присутності, зазначивши, що зауважень до процедури торгів не має (Т.1, а.с.215-216, Т.2, а.с.191, 193-196, 213)

12 січня 2012 року державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ складено акт про проведення прилюдних торгів, а 13 січня 2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №7829644 (Т.2, а.с.158-159, 188-189).

Також судом встановлено, що 13 січня 2012 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори на підставі акта про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, затвердженого Кіровським ВДВС ДМУЮ від 12 січня 2012 року, видано свідоцтво про придбання ОСОБА_6 з прилюдних торгів нерухомого майна - предмета іпотеки, належного позивачу (Т.1, а.с.12).

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 03 березня 2004 року №20/5 (діяла на час вчинення спірного виконавчого напису), а також Переліком документів, за якими стягнення документів провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172.

Так, згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет іпотеки (забезпечувального обтяження) може здійснюватись із застосуванням позасудових способів звернення стягнення, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положеннями п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Нормами ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.282, 283, 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Нотаріус зобов'язаний перевірити безспірність заборгованості боржника. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення документів провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

За змістом ст.89 Закону України «Про нотаріат», п.287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України слідує, що виконавчий напис нотаріуса повинен містити посилання на документи, на підставі яких нотаріусом встановлено безспірність заборгованості боржника за договором.

У відповідності до ст.ст.41, 47 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за виконавчим написом нотаріуса, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Результати прилюдних торгів оформлюються актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

За змістом ст.ст.34, 50 Закону України «Про нотаріат» видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, вчинення виконавчих написів є різновидом нотаріальних дій, право на оскарження якої до суду має особа, прав та інтересів якої стосуються така дія чи акт.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання прилюдних торгів недійсними та скасування свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах.

Правова позиція суду з цього питання ґрунтується на тому, що за змістом наведених норм законодавства звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса можливе за умови попереднього сповіщення іпотекодержателем (кредитором) позичальника/іпотекодавця про наявність порушення основного зобов'язання із вимогою його усунути протягом 30 днів та невиконання адресатами такої вимоги у вказаний строк. При цьому, заборгованість перед іпотекодержателем (кредитором) має бути безспірною та підтвердженою нотаріусом на підставі наданих йому документів, перелік яких має знайти своє відображення у виконавчому написі у передбаченій законом формі. Однак, зі змісту спірного виконавчого напису неможливо підтвердити безспірність вимог кредитора та встановити документи, на підставі яких нотаріус прийшов до висновку про безспірність таких вимог, а також про обґрунтованість та достовірність зазначеного кредитором розміру заборгованості. Відсутні такі документи як докази і в матеріалах справи разом із доказами попереднього повідомлення кредитором позивача, як іпотекодавця, про наявність заборгованості позичальника, необхідність її погашення та про початок процедури звернення стягнення на іпотечне майно у випадку невиконання такої вимоги. Не вбачається зі змісту спірного виконавчого напису і виконання приватним нотаріусом ОСОБА_5 вимог законодавства щодо вчинення виконавчого напису після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, який є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень основного зобов'язання.

При цьому суд не приймає до уваги як належні докази надані суду відповідачем - приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 - копію повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та копії повідомлень про вручення поштових відправлень (Т.3, а.с.33-35), оскільки зі змісту останніх не можливо встановити, що саме було у поштовому відправленні, а самі повідомлення про вручення поштових відправлень не містять підписів отримувачів (адресатів), що не дозволяє суду стверджувати про дійсне отримання позивачем вимоги іпотекодержателя про усунення порушення забезпеченого зобов'язання. Щодо копії самого повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, то даний документ за своїм змістом є повідомленням позивача про наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором, не містить вимоги до позивача про усунення порушень зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк (посилання на строк/термін усунення порушень взагалі відсутні), а також не містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, констатуючи лише право іпотекодержателя. Відтак надіслання даного документу (повідомлення) не можна вважатись належним виконанням іпотекодержателем свого обов'язку відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», виконання якого є обов'язковою умовою для подальшого звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Визнаючи спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, суд приймав до уваги і те, що за змістом кредитного договору №50/в від 10 травня 2006 року (п.2.4.4) сплата процентів повинна здійснюватись позичальником у гривні, в той час як відповідно до змісту спірного виконавчого напису - заборгованість, включаючи за вказані проценти за користування кредитом, визначена виключно в іноземній валюті - доларах США, що також свідчить про неналежність перевірки нотаріусом дійсності та безспірності розміру заборгованості позичальника перед кредитором (іпотекодержателем).

Крім того, з урахуванням вищевикладеного, про неналежність виконання приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 передбаченого законом обов'язку із перевірки безспірності вимог іпотекодержателя свідчить і та обставина, що на виконання ухвали суду від 18 травня 2013 року (Т.3, а.с.11) про витребування у нотаріуса документів, на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис, нотаріусом надіслано до суду лише вищезазначені копії повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, поштових повідомлень про вручення поштового відправлення (Т.3, а.с.33-35).

Таким чином, оскільки судом в ході розгляду справи встановлено невиконання вимог закону як іпотекодержателем (кредитором), так і нотаріусом при вчиненні виконавчого напису та здійснення на його підставі звернення стягнення на предмет іпотеки, належний позивачу на праві власності, спірний виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, проведені на його підставі прилюдні торги - недійсними, а свідоцтво про придбання майна ОСОБА_6 за результатами таких торгів підлягає скасуванню.

При цьому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним дій іпотекодержателя ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо звернення стягнення на іпотечне майно.

Свою правову позицію суд ґрунтує на тому, що порушення іпотекодавцем своїх зобов'язань за іпотечним договором, на відсутність чого в обґрунтування даної вимоги наголошує позивач, не є єдиною передбаченою законом підставою для ініціювання іпотекодержателем звернення стягнення на заставлене майно, достатнім буде і порушення основного зобов'язання позичальником. Безпідставним є посилання позивача на спірність розміру заборгованості за основним зобов'язанням внаслідок часткової сплати кредиту позичальником за певний період. Таке твердження є неконкретним, не підтвердженим жодним належним та допустимим доказом щодо погашення заборгованості, а відтак не може свідчити про незаконність дій іпотекодержателя в частині звернення стягнення на іпотечне майно. Посилання сторони позивача на неможливість звернення стягнення на іпотечне майно через ненастання передбаченого кредитним договором кінцевого строку погашення кредиту суд оцінює також критично, оскільки згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, чинність якої згідно ч.2 ст.1054 ЦК України поширюється на кредитні відносини, у випадку, якщо договором встановлений обов'язок боржника повертати позику частинами (з розстроченням), прострочення боржником строку здійснення чергового платежу дає кредитору право вимагати дострокового повернення всього залишку позики та виплати належних йому процентів.

Окрім того, зазначена позовна вимога про визнання дій іпотекодержателя ПАТ «ВіЕйБі Банк» незаконними не підлягає задоволенню і тому, що згідно ст.4 ЦПК України суд захищає порушені права та інтереси у спосіб, визначений законами України. В той же час, визнання незаконними дій суб'єкта цивільних правовідносин, до категорії якого належить ПАТ «ВіЕйБі Банк», за змістом ст.16 ЦК України таким способом не є. Крім того, згідно ст.ст.214, 215 ЦПК України фактичні обставини, якими обґрунтовуються або спростовуються позовні вимоги, та відповідні їм правовідносини, а також правова оцінка діями суб'єктів цих правовідносин викладаються судом у мотивувальній частині рішення, а отже не може бути предметом самостійної позовної вимоги.

З аналогічних підстав суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій ПП «СП Юстиція» з організації та проведення спірних прилюдних торгів. Крім того, в суду немає підстав і для визнання незаконними дій вказаного відповідача за результатами оцінки встановлених судом фактичних обставин у справі, оскільки всі посилання позивача на порушення вказаним відповідачем вимог законодавства, зокрема щодо неповідомлення про проведення прилюдних торгів, неналежне повідомлення про результати торгів тощо, в повному обсязі спростовуються наданими представником відповідача ПП «СП Юстиція» копіями документів, а також відповідають вимогам законодавства, зокрема нормам Законам України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження» та Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (Т.3, а.с.213-238).

Не може бути задоволена позовна вимога про визнання незаконними дій Кіровського ВДВС ДМУЮ в частині проведення виконавчих дій з примусового виконання спірного виконавчого напису нотаріуса, оскільки твердження сторони позивача, неведені в обґрунтування даної позовної вимоги, також в повному обсязі спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами виконавчого провадження, копії яких утворюють другий том даної цивільної справи, а самі дії державного виконавця повністю відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Відтак вказана позовна вимога є необґрунтованою, безпідставною та такою, що суперечить фактичним обставинам справи.

Щодо посилань сторони позивача на те, що ані державний виконавець, ані іпотекодержатель не звертались до нього з пропозицією про погодження ціни продажу предмету іпотеки, то слід відзначити, що позивач належним чином повідомлявся про відкриття та хід виконавчого провадження, про призначення оцінки майна та її результати, про можливість їх оскарження, а відтак в суду немає підстав вважати, що позивач був позбавлений можливості узгодити чи вчинити інші дії щодо встановлення початкової ціни предмет іпотеки за своєю ініціативою.

Не погоджується суд також із твердженнями сторони позивача про неналежність висновку експерта щодо оцінки іпотечного майна з підстав невірного, на думку позивача, зазначення адреси його розташування. Свою позицію суд мотивує тим, що наданий позивачем на підтвердження таких тверджень доказ - довідка КП «Земград» від 09 жовтня 2008 року №700 - має виключно інформативний характер та підтверджує лише факт розташування нежитлових будівель за певною адресою, наявність раніше в цього ж об'єкту нерухомості іншої адреси, зміна якої обумовлена рішенням органу місцевого самоврядування. Отже, в суду немає підстав вважати, що у висновку експерта - суб'єкта оціночної діяльності йдеться мова про інший об'єкт нерухомості, а відтак немає і підстав вважати висновок помилковим. З тих же підстав суд не приймає до уваги посилання позивача про невірність зазначення в протоколі про проведення торгів адреси об'єкту нерухомості, продаж якого здійснювався на цих торгах.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача про невірність оцінки предмета іпотеки, здійсненої в ході прилюдних торгів, оскільки такі твердження не підтверджені жодними доказами, а відтак за змістом ст.60 ч.4 ЦПК України не можуть бути покладені в основу рішення суду. В той же час, суд не може прийняти до уваги як належний доказ наявний в матеріалах справи лист «консультація з оцінки» від 27 листопада 2012 року, оскільки зі місту такого документу неможливо встановити станом на яку дату визначено вартість зазначеного в ній нерухомого майна, що унеможливлює будь-яке порівняння ціни майна, зазначеного у даному документі, із ціною нерухомого майна, визначеною під час проведення прилюдних торгів (Т.1, а.с.147-148).

Не можуть бути прийняті судом до уваги покладені в основу позовної вимоги про визнання дій ПП «СП Юстиція» незаконними твердження позивача про наявність факту змови учасників прилюдних торгів та відсутності конкуренції через реєстрацію лише 2 учасників, що обґрунтовані незначним, на думку позивача, збільшенням на торгах початкової ціни іпотечного майна менш ніж на 6000 гривень (з 1594019 гривень до 1600000 гривень), оскільки такі твердження не підтверджені стороною позивача будь-якими належними та допустимими доказами, а відтак за змістом ст.60 ч.4 ЦПК України не можуть бути покладені в основу рішення.

Вирішуючи питання щодо заяви представника відповідача ОСОБА_6 про застосування загального трирічного строку позовної давності до позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні. Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що сторонами у справі визнано факт звернення у 2009 році позивачем до суду із позовною заявою про визнання спірного виконавчого напису від 30 травня 2008 року таким, що не підлягає виконанню, який (позов) в подальшому було залишено без розгляду. Оскільки ж за змістом ст.264 ЦК України подання позовної заяви перериває перебіг строку позовної давності, тобто зумовлює обрахування його заново, спірний виконавчий напис вчинено 30 травня 2008 року, перший раз позивач звернувся до суду із позовом в серпні 2009 року, а другий і останній (із даним позовом) - 01 березня 2012 року, суд приходить до висновку, що передбачений ст.257 ЦК України загальний трирічний строк позовної давності за умови його переривання на час звернення позивача до суду із даним позовом не сплив. Відтак немає підстав для застосування до позовних вимог позивача строків позовної давності та відмови в задоволені позову з цієї підстави.

Суд критично ставиться і до тверджень представника відповідача ОСОБА_6 (Т.3, а.с.22), відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_5 (Т.1, а.с.106) про неналежність останньої як відповідача у справі, оскільки ці твердження суперечать наведеним вище положенням ст.ст.34, 50 Закону України «Про нотаріат», а відтак є безпідставними.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, характер та кількість позовних вимог, а також обсяг сплаченого позивачем судового збору, вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави судовий збір в розмірі 107,3 гривень, а з відповідачів стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 321,9 гривень, тобто по 64,38 гривень з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.34, 50, 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.33, 41, 47, 48 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.24, 26, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п.282-284, 286, 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.1 Переліку документів, за якими стягнення документів провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 169, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 30 травня 2008 року, зареєстрований у реєстрі за №1875, стосовно стягнення суми в розмірі 185667,51 доларів США за рахунок продажу нерухомого майна - нежитлових будівель, які належать ОСОБА_4.

Визнати недійсними прилюдні торги від 10 січня 2012 року, проведені приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з продажу належного ОСОБА_4 нерухомого майна (нежитлових будівель) на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 30 травня 2008 року, зареєстрованого у реєстрі за №1875, та результатами яких оформлені актом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, затвердженого Кіровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року.

Скасувати свідоцтво про придбання майна, видане ОСОБА_6, посвідчене державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Писарєвою Н.С., зареєстроване в реєстрі за №2-85 від 30 січня 2012 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

В порядку відшкодування судових витрат по справі стягнути в рівних частках з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ЄДРПОУ 19017842), приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» (ЄДРПОУ 32277680), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 321,9 гривень, тобто по 64,38 гривень з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь держави у рахунок сплати судових витрати судових збір в розмірі 107,3 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур