Рішення № 31703339, 06.06.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

06.06.2013

Справа № 203/1827/13-ц

2/0203/1215/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 11 травня 2012 року ним була надана відповідачу позика в сумі 221000 гривень, яку остання зобов'язалась повернути 31 грудня 2012 року, однак своє договірне зобов'язання не виконала, в зв'язку із чим позивач просив суд стягнути вказану суму заборгованості з відповідача на свою користь, а також покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

За таких обставини суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 11 травня 2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір безпроцентної позики, за яким остання отримала суму в розмірі 221000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 31 грудня 2012 року, підписавши відповідний договір та підтвердивши факт отримання грошей відповідною розпискою (а.с.2, 38-39).

В обумовлений договором строк та у подальшому сума позики повернута відповідачем не була, в зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи складає 221000 гривень.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є договір позики (ст.1046 ЦК України).

Нормою ст.1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмові формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормою ст.625 встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦПК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті викладених норм цивільного законодавства, враховуючи, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачем договору позики від 11 травня 2012 року, форма та зміст якого відповідають положенням цивільного законодавства, зокрема ст.1047 ЦК України, а вказаний відповідач, на відміну від позивача, свої зобов'язання за цим договором не виконала, оскільки оригінал боргового документу було надано суду для огляду стороною позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2210 гривень, сплата якого підтверджується відповідною квитанцією (а.с.10).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 545, 610, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223, Главою 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 11 травня 2012 року в розмірі 221000 гривень та у рахунок повернення судових витрат - 2210 гривень, а всього - 223210 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур