Рішення № 31703324, 06.06.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

06.06.2013

Справа № 203/2942/13-ц

2/0203/1411/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю представника позивача - Литвиненко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 29 липня 2006 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №DNH4KP11412716, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 2614,3 гривень строком на 12 місяців, зобов'язавшись його повернути зі сплатою відсотків в розмірі 25,08% річних на суму залишку заборгованості. Вказуючи, що відповідач свого обов'язку не виконала належним чином, позивач просив суд стягнути з неї на свою користь заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 15 квітня 2013 року становить 36452,02 гривень. Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.

Відповідач в судове засідання вдруге не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 29 липня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк», як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір №DNH4KP11412716, який складається із відповідної заяви позичальника про надання кредиту, умов та правил надання банківських послуг, а також умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). За умовами даного кредиту відповідач отримала кредит в розмірі 2614,3 гривень, зобов'язавшись його повернути до 27 липня 2007 року, сплативши 2,09% на місяць (25,08% річних), а також інші обов'язкові платежі згідно умов договору, в тому числі пеню та штрафи у випадку порушення взятого на себе договірного зобов'язання (а.с.5-11, 33-40).

Із матеріалів справи встановлено, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе договірні зобов'язання із своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 15 квітня 2013 року становить 36452,02 гривень, з яких 1383,64 гривень - заборгованість за кредитом, 11790,24 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 21066,14 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також 500 гривень і 1712 гривень - штрафи за фіксованою та процентною складовими відповідно (а.с.3-4).

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня та штраф (ст.549 ЦК України).

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №DNH4KP11412716 від 29 липня 2006 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між кредитодавцем, яким виступає позивач, та відповідачем даного договору із дотримання вимог діючого законодавства, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, однак частково - шляхом стягнення суми заборгованості в загальному розмірі 14673,88 гривень.

Підставою для такого рішення суду є застосування судом положень ст.551 ч.3 ЦК України, згідно яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. З цього приводу слід відзначити, що відповідно до ст.549 ЦК України різновидом неустойки є пеня та штраф, які позивач за даним позовом нарахував відповідачу в сукупному розмірі на суму 23278,14 гривень, в той час як сума боргу за тілом кредиту складає 1383 гривень, а заборгованості за процентами - 11790,24 гривень, що навіть у сукупності значно менше суми визначеної позивачем неустойки. За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір зазначеної пені до 1000 гривень, а штрафів до 500 гривень, що, в свою чергу, пропорційно зменшує до 14673,88 гривень загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача.

При цьому суд не може погодитись із твердженнями представника позивача про неможливість застосування судом положень ст.551 ч.3 ЦК України за відсутності відповідної заяви відповідача, оскільки така умова для застосування положень ст.551 ч.3 ЦК України цією статтею не передбачена.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 229,4 гривень (а.с.20).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, нормами Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути із ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №DNH4KP11412716 від 29 липня 2006 року в сумі 14673,88 гривень, з яких 1383,64 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 11790,24 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1000 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 500 гривень - штрафи, та судові витрати у справі в розмірі - 229,4 гривень, а всього - 14903,28 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур