Ухвала суду № 31702532, 05.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року справа №812/2736/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.

за участю:

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 р. у справі № 812/2736/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання протиправною та скасування вимоги, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання протиправною та скасування вимоги, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 р. у справі № 812/2736/13-а позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого, визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області про сплату боргу №Ф-557 від 19.02.13 на суму 4450,96 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року по справі № 812/2736/13-а та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову повністю. Апелянт вважає незаконною у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими та у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Позивач в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач позивач є пенсіонером, з 06.09.2009 перебуває на обліку в УПФУ в м. Алчевську Луганської області та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням та зареєстрована як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Алчевської міської ради 08.08.2005 за № 23840000000001303, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а. с. 12,14).

У період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. перебувала на загальній системі оподаткування, а з 01.01.2012р. по 09.08.2012р. - на спрощеній системі оподаткування (а. с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФ як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

УПФУ в м. Алчевську Луганської області 19.02.2013 було винесено вимогу № Ф-557 про сплату залишку боргу за 2011 рік в сумі 1530,33 грн. та за січень-серпень 2012 року в сумі 3020,63 грн., всього в загальній сумі 4550,96 грн. (а. с. 23). Зазначена вимога була отримана позивачем 23.02.2013 та оскаржена до УПФУ в м. Алчевську Луганської області суду, рішенням якого за № 2843/03-52 від 04.03.2013 вимогу №Ф-557 від 19.02.2013р. залишено без змін, а заяву позивача залишено без задоволення (а. с. 26-31).

Предметом спору про даній справи є також зазначена вимога №Ф-557 від 19.02.2013р.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон № 2464, в преамбулі якого зазначено, що ним визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011'-року не настав,здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Оскільки УПФ вимогу про сплату боргу на суму 4550,96 грн. сформувало та направило позивачу в лютому 2013 року за період 2011 рік та за січень-серпень 2012 року 2012 року, тобто після набрання чинності Закону № 2464, дані правовідносини регулюються Законом № 2464.

Статтею 1 вказаного Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 Закону № 2464 визначений перелік осіб, що є платниками єдиного внеску.

Пунктом 4 частини першої даної статті передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки ОСОБА_2 . з 06.09.2009 року є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в УПФ та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 11.11.2009 року та довідкою УПФ, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги та скасував вимогу про сплату боргу №Ф-557 від 19.02.2013р.

В решті постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 р. у справі № 812/2736/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 червня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 10 червня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська