Рішення № 31701705, 06.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р.Справа № 922/1793/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АХА Страхування", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912; до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. "А-3", код ЄДРПОУ 31236795; про стягнення 12630, 83 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Пархоменко А.О., довіреність №463 від 01.04.2013р.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 12630,83грн.; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що ним, на підставі страхового акту №2012/U/ОМОD00927/UIA4264 від 29.05.2012р. та зібраних документів, розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 13630,83грн. страхувальнику - Підмогильному Сергію Сергійовичу, за наслідками ДТП, що трапилася 08.05.2012р. з вини Челомбітька Юрія Павловича, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем. В якості правового обгрунтування позову позивач посилається на норми ст. ст. 993, 1191 ЦК України, ст. ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.04.2013р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.06.2013р.

Позивач 23.05.2013р. надав до суду клопотання, в якому, крім правових підстав вказаних у позовній заяві, посилається в обгрунтування позову на норми ст. ст. 1166, 1188, 1187 ЦК України та просить суд розглянути дану справу за наявними матеріалами без участі представника позивача. Разом із клопотанням позивач надав документи для долучення до матеріалів справи, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач 03.06.2013р. надав до суду супровідним листом (вх. №19958) документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись при цьому, зокрема, на те, що сума в розмірі 13630,83грн., що була перерахована позивачем на рахунок ФОП Амягін А.В. здійснено з порушенням умов договору страхування, положень Закону України "Про страхування" та норм Цивільного кодексу України, оскільки суму виплачено неналежній особі та не за договором майнового відшкодування, а відтак її неможна вважати страховим відшкодуванням.

В судовому засіданні 03.06.2013р., беручи до уваги необхідність вивчення матеріалів поданих безпосередньо у судовому засіданні, з метою забезпечення принципу змагальності для реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи, для надання можливості представнику позивача ознайомитись з відзивом і подати свої заперечення, оголошено перерву до 06.06.2013р.

При цьому, представник відповідача повідомлений про час та місце наступного судового засідання під особистий підпис (арк. спр. 76), а позивачу повідомлено про оголошення перерви телефонограмою (арк. спр. 77).

В судовому засіданні після перерви представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позов, наданому до суду 03.06.2013р.

Позивач свого повноважного представника в судове засідання 06.06.2013р. не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - телефонограма прийнята 04.06.2013р. представником позивача Карась Віталією Володимирівною (довіреність №3683/18 від 12.12.2012р.).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника позивача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

08.05.2012р. у місті Харкові на вул. Шевченка відбулася ДТП за участю транспортних засобів "Кіа", д.н. АХ9959АК, яким керував Тарасов Павло Володимирович, та "ГАЗ", д.н.АХ2245АІ, яким керував Челомбітько Юрій Павлович (відомості № 9002849, арк. спр. 26-27).

З матеріалів справи вбачається, що винним у вищевказаній ДТП визнано Челомбітька Юрія Павловича (копія постанови Київського районного суду м. Харкова у справі №2018/9108/2012 від 18.06.2012р., арк. спр. 28), цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем (поліс серії АВ №355901, діючий станом на 08.05.2012р., арк. спр. 55).

В результаті ДТП, що сталася 08.05.2012р. пошкоджено автомобіль "Кіа", д.н. АХ9959АК, який належить Підмогильному Сергію Сергійовичу та застрахований позивачем, згідно умов договору страхування № 2288874/05АВ від 09.06.2011р. (арк. спр. 14-18).

Згідно акту №UIA4264, на ремонт авто, за рахунком №006/05 від 18.05.2012р. (арк. спр. 51), страхувальнику, на рахунок визначений ним у відповідній заявці, 31.05.2012р. були перераховані грошові кошти в сумі 13630,83грн., що підтверджується платіжним дорученням №24406 (арк. спр. 52).

В якості правового обгрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 993, 1166, 1188, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 27 Закону України "Про страхування".

А відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що сума в розмірі 13630,83грн., що була перерахована позивачем на рахунок ФОП Амягін А.В. перерахована з порушенням умов договору страхування, положень Закону України "Про страхування" та норм Цивільного кодексу України, оскільки суму виплачено неналежній особі та не за договором майнового відшкодування, а відтак її неможна вважати страховим відшкодуванням. Також у відзиві відповідач вказує на те, що п.20.17 Договору добровільного страхування № 2288874/05АВ від 09.06.2011р. встановлено, що, якщо страхувальник не є власником застрахованого транспортного засобу, для отримання страхового відшкодування він повинен надати страховику належним чином оформлену довіреність та/або договір доручення на виконання таких дій, а також згідно п.19.3. Договору до переліку документів, які підтверджують настання страхового випадку додається лист від вигодовинабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування. Таким чином, на думку відповідача, оскільки до теперішнього часу вказані документи до відповідача надані не були і відповідач не відмовляв позивачу у виплаті страхового відшкодування, права позивача щодо страхового відшкодування в порядку суброгації відповідачем порушені не були, тому підстав для звернення із позовом до суду у позивача не виникло.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням позовних вимог та заперечень проти них, суд керується наступним.

Обставини даного спору свідчать про те, що цивільно-правова відповідальність Челомбітька Юрія Павловича, винного у ДТП, що сталася 08.05.2012р. (копія постанови Київського районного суду м. Харкова у справі №2018/9108/2012 від 18.06.2012р., арк. спр. 28), застрахована відповідачем (поліс серії АВ №355901, діючий станом на 08.05.2012р., арк. спр. 55), розмір страхового відшкодування в сумі 13630,83грн. є доведеним належними та допустимими доказами (арк. спр. 29, 34-49).

З матеріалів справи вбачається, що переходу права вимоги від страхувальника до страховика не відбулося, а до позивача перейшло право регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вирішуючи даний спір, суд ураховує приписи ч.7 п.3.12. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., якими визначено, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог (абзац сьомий підпункту 3.12 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 3).

Відповідно до ч.2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Матеріали справи свідчать про наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.

При цьому, відповідач є відповідальною особою за збитки, завдані застрахованим автомобілем - ГАЗ 3307, д.н. АХ2245АІ (поліс АВ №355901).

Натомість, вказане відповідачем у відзиві на позов спростовується матеріалами справи та поданими доказами.

Стосовно тверджень відповідача про неналежного отримувача коштів, а саме відносно того, що за платіжним дорученням №24406 від 31.05.2012р. отримувачем грошових коштів в сумі 13630,83грн. страхового відшкодування згідно акту №UIA4264, на ремонт авто, рахунок №006/05 від 18.05.2012р. страхувальник Підмогильний С.С., є ФОП Амягін А.В., - то вказане спростовується обставинами справи і належність отримувача вказаних коштів встановлена позивачем та Підмогильним С.С. в заяві, яка підписана останнім, про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (арк. спр. 20-21), а саме у розділі "форма виплати страхового відшкодування", де позивач і страхувальник - Підмогильний С.С., і погодили, що отримувачем страхового відшкодування є ФОП Амягін Андрій Володимирович, та що узгоджується з п.20.1. договору добровільного страхування №2288874/05АВ від 09.06.2011р. Відтак, підстави для твердження про те, що у даному разі неналежний отримувач страхового відшкодування відсутні.

Разом з цим, судом досліджено, що під час ДТП застрахованим транспортним засобом керував Тарасов Павло Володимирович (посвідчення водія ХАА284599) і в нього був у наявності технічний паспорт на застраховане авто - "Кіа", д.н. АХ9959АК (арк. спр. 26-27), що відповідає нормам Закону, оскільки, з 26.09.2011р., п.2.2. Правил дорожнього руху визначено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідач також посилається на те, що він не сплатив грошову суму регресної вимоги, з якою звернувся до нього позивач, тому що платіжне доручення, про перерахування суми страхового відшкодування на рахунок ФОП Амягіна А.В. не відповідає положенням "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" і на те, що відповідач просив позивача надати, для розгляду вимоги від 25.12.2012р. наступні документи: платіжне доручення, про перерахування суми страхового відшкодування на рахунок ФОП Амягіна, завріене печаткою банку; письмо вигодовинабувача - страхувальника, про перерахунок грошових коштів на рахунок ФОП Амягіна А.В. та довіреності на ім'я Тарасова П.В. та Зибцева І.В. на представництво інтересів власника автомобіля "Кіа", д.н. АХ9959АК, але ці документи позивачем надані не були.

Слід зазначити, що такі твердження відповідача базуються на довільному тлумаченні норм договору та необгрунтовані жодною нормою чинного законодавства, та оскільки обов'язок позивача надати документи, зазначені відповідачем у відзиві, не встановлений ані договором, ані нормами чинного законодавства, суд відхиляє вказані заперечення як безпідставні.

Натомість, в матеріалах справи міститься регресна вимога за вих. №5182/2 від 25.12.2012р., вручена відповідачу 02.01.2013р. (арк. спр. 53-54), на підставі якої відповідач і був зобов'язаний сплатити позивачу, заявлену суму, оскільки позивач, виплатив страхувальнику страхове відшкодування і у вказаній вимозі звертається до відповідача з регресною вимогою.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика. Фактичним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжне доручення, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно регресної вимоги про відшкодування шкоди на суму 13630,83грн. за вих. № 5182/2 від 25.12.2012р., заявлені позовні вимоги про стягнення 12630,83грн. (у позові позивачем заявлено саме таку суму - 13630,83грн. за вирахуванням 1000,00грн. суми виплаченого страхового відшкодування, із посиланням на те, що за полісом АВ/355901 франшиза складає 1000,00грн.) - підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. "А-3", р/р №26500010151329 у ПАТ "ФИДО банк" м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р № 26503253730300, Банк АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) - 12630,83грн. матеріальних збитків та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 07.06.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.

справа №922/1793/13-г