Рішення № 31700091, 28.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"28" травня 2013 р. Справа № 911/1225/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспільдо Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт", Бориспільський р-н, с. Горапро стягнення 686061,42 грн.за участю представників:

позивача:Дзюбайло О.О. - дов. від 02.01.2013р. № 35-30-5відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

(далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (далі - відповідач) про стягнення 686061,42 грн., з яких 678068,93 грн. основний борг, 1332,09 грн. 3% річних та 6660,40 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено стандартну угоду IATA про наземне обслуговування (спрощена процедура) шляхом підписання Додатку В1.1/02.1.1-14/23.9-62 "Місцезнаходження обслуговування. Узгоджені послуги та ціни до стандартної угоди про наземне обслуговування (СУНО) від січня 2004 року" від 01.05.2010р. (далі - договір), відповідно до умов якого для разового наземного обслуговування, що складається з прибуття та подальшого відправлення того самого літака у встановлений час обслуговуюча компанія - позивач надає перевізнику - відповідачу послуги: представництво, управління та нагляд; послуги для пасажирів; послуги на пероні; контроль за завантаженням, повідомлення та управління польотом; безпека.

Враховуючи, що для перевізника обслуговуюча компанія є аеропортом основного постійного базування, обслуговуюча компанія надає перевізнику місяця для базування повітряних суден без закріплення за конкретним місцем стоянки (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.5, в редакції додаткової угоди від 29.06.2011р. № 5 до договору, обслуговуюча компанія надає перевізнику послугу з використання автоматизованих робочих місць системи SITA AirportConnect CUTE в терміналі "В", а саме 2 АРМи розшуку багажу.

Відповідно до п. 4.1 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2012р. № 25 до договору, перевізник здійснює оплату наземного обслуговування, аеропортових зборів, додаткових послуг, за надання місць для базування суден, послуги з використанням автоматизованих робочих місць системи SITA AirportConnect CUTE в терміналі "В" (надалі послуги) за місяць двома частинами.

Рахунки виставляються за період з 01-15 числа звітного місяця до 20 числа, та за період з 16 по останнє число звітного місяця до 5 числа місяця, що настає за звітним.

Рахунки за надані послуги перевізник самостійно отримує в бухгалтерії обслуговуючої компанії в наступні строки: за період з 01-15 число звітного місяця - до 25 числа звітного місяця, та за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 10 числа місяця, що настає за звітним.

Згідно п. 4.2 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2012р. № 25 до договору, в будь-якому разі, незалежно від дати фактичного отримання рахунків, оплата за надані послуги здійснюється перевізником у наступні терміни: 70% суми рахунку за період з 01-15 числа звітного місяця - до останнього дня звітного місяця; 30% суми рахунку за період з 01-15 числа звітного місяця - до 10 числа місяця, що настає за звітним; 70% суми рахунку за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 15 числа місяця, що настає за звітним; 30% суми рахунку за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 20 числа місяця, що настає за звітним.

Разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією акт приймання-здачі виконаних послуг (надалі - акт). Підписаний акт перевізник зобов'язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 5 робочих днів з дати його отримання. Якщо протягом 5 днів акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним сторонами (п. 4.8 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2012р. № 25 до договору).

Дія договору до 01.01.2016р. (п. 1 додаткової угоди від 26.04.2012р. № 17 до договору).

На виконання умов договору позивач в лютому 2013 року надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 678068,93 грн.

Надання передбачених договором послуг на суму 678068,93 грн. підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг від 15.02.2013р. на суму 10429,73 грн., від 15.02.2013р. на суму 59973,60 грн., від 28.02.2013р. на суму 5367,60 грн., 28.02.2013р. на суму 41169,60 грн., від 28.02.2013р. на суму 12414,00 грн. та від 28.02.2013р. на суму 548714,40 грн., які підписані повноважним представником позивача і скріплений печаткою підприємства, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Приймаючи зазначені акти, як докази надання послуг на суму 678068,93 грн., суд враховує, що відповідач, відповідно до положень п. 4.2 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2012р. № 25 до договору, якими визначено, що разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією акт приймання-здачі виконаних послуг (надалі - акт), отримав 22.02.2013р. разом з рахунками № 71/65 від 19.02.2013р. на суму 10429,73 грн. та № 71/66 від 19.02.2013р. на суму 59973,60 грн. відповідні акти приймання-здачі виконаних послуг від 15.02.2013р. на суму 10429,73 грн., від 15.02.2013р. на суму 59973,60 грн., та отримав 06.03.2013р. - рахунки для оплати послуг № 171/65 від 28.02.2013р. на суму 41169,60 грн., № 171/64 від 05.03.2013р. на суму 12414,00 грн., № 71/81 від 05.02.2013р. на суму 5367,60 грн., № 71/82 від 05.03.2013р. на суму 548714,40 грн. разом з відповідними актами приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2013р. на суму 5367,60 грн., 28.02.2013р. на суму 41169,60 грн., від 28.02.2013р. на суму 12414,00 грн. та від 28.02.2013р. на суму 548714,40 грн., про що свідчать підписи повноважного представника відповідача на відповідних реєстрах документів, які скріплені печаткою та штампом відповідача, всупереч положенням п. 4.8 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2012р. № 25 до договору, не повернув в бухгалтерію обслуговуючої компанії підписані акти приймання-здачі виконаних послуг протягом 5-ти робочих днів з дати їх отримання.

Якщо протягом 5 днів акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним сторонами, згідно положень п. 4.8 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2012р. № 25 до договору.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що письмових зауважень по зазначених актах відповідач позивачу не надав, а також не надав мотивованої письмової відмови від їх підписання, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в перелічених вище актах приймання-здачі виконаних послуг в обсягах та за цінами, які в них вказані.

Беручи до уваги викладене та враховуючи вищеперелічені документи в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позивач свої зобов'язання за договором щодо надання послуг у лютому 2013 року виконав належним чином в обсягах та за цінами, визначеними договором.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 678068,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги згідно договору, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 678068,93 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 678068,93 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати наданих послуг в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання за період прострочення з 01.03.2013р. по 08.04.2013р. в сумі 1332,09 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також, позивач на підставі п. 4.10 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2012р. № 25 до договору, просить суд за порушення термінів оплати за надані послуги згідно договору стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за період з 01.03.2013р. по 08.04.2013р. складає 6660,40 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 678068,93 грн. основного боргу, 1332,09 грн. 3% річних та 6660,40 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного останній суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (08324, Київська область, Бориспільський р-н, с. Гора, ідентифікаційний код 20048090) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код 20572069) 678068 (шістсот сімдесят вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 93 коп. основного боргу, 1332 (одну тисячу триста тридцять дві) грн. 09 коп. 3% річних, 6660 (шість тисяч шістсот шістдесят) грн. 40 коп. пені, 13721 (тринадцять тисяч сімсот двадцять одну) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 06.06.2013р.