Рішення № 31699384, 04.06.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-653/13

в справі № 2609/29112/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі- Подолян О.С.

представника позивачки- ОСОБА_16

представника відповідача- ОСОБА_17

представників 3-х осіб- Топоренко С.А., Ковальової Л.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-і особи: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини та стягнення аліментів;

та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3-я особа: Орган опіки та піклування Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом і просила визначити місце проживання її з відповідачем малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею.

В подальшому збільшила розмір позовних вимог і просить визначити місце проживання сина з нею, стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини від усіх видів його заробітку та визначити способи участі відповідача у вихованні сина у вигляді зустрічей кожної середи з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та кожної суботи з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.

Посилається в позові на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі до 15.09.2010 року, з червня 2012 року проживає з сином окремо від нього.

Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Між нею та відповідачем постійно виникають конфлікти з приводу того, з ким із батьків дитина проживатиме постійно, свідком яких є дитина, що спричиняє їй психологічний стрес та викликає стан напруги, при якому дитина перебуває у постійному стані тривоги за своє майбутнє.

Згідно з Розпорядженням Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 493 від 15.08.2012 року відповідачу встановлено регламент побачень з малолітнім сином щомісяця кожного вівторка з 17 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. середи; кожної п'ятниці з 17 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. неділі; половину всіх канікул для оздоровлення і відпочинку дитини при наявності путівки на термін її дії за домовленістю з нею, як матір'ю дитини.

Не дивлячись на це, відповідач погрожує їй тим, що відбере у неї дитину, і що встановлений йому регламент лише перший крок до цього.

Вона матеріально забезпечена, працює в двох медичних установах: Державному закладі «Дорожня клінічна лікарня № 2 ст. Київ ДТГО «Південно-Західна Залізниця» на посаді лікаря-хірурга- онколога центру здоров'я жінки та лікаря-хірурга-онколога амбулаторно-поліклінічного відділення ТОВ «Євролаб», має гідну зарплатню.

Вважає, що вона з сином мають бути впевнені в тому, що відповідач, як батько, не розлучить їх заради своєї втіхи, т.я. вона, як мати, створює дитині спокійну психологічну атмосферу для розвитку, навчання та виховання.

Виходячи з цього вважає, що вона в змозі створити дитині належні умови для проживання, виховання та розвитку, а тому місце проживання дитини має бути визначене з нею.

Обгрунтовуючи свою позицію, посилається в позові на те, що відповідач майже все своє життя проживає зі своєю бабусею ОСОБА_7, яка на сьогодні має 84 роки, і яка в свій час відібрала свого онука, тобто відповідача, у своєї доньки на виховання, а доньці дозволяла лише зустрічатися з сином. Така ситуація тривала все дитинство відповідача, бабуся сформувала у свого онука стійке поняття, що лише вона може правильно виховати дитину, виключно вона знає, як потрібно жити йому та його сину, і що лише вона може виховувати, як мати, їх спільного з відповідачем сина.

Наслідком такого впливу бабусі на відповідача є те, що він не має власної думки з приводу шляхів вирішення спірної ситуації, і навіть не допускає думки, що його синові буде краще жити з матір'ю, а не з 84-річною прабабусею та своїм батьком, який перебуває в глибокій психологічній залежності від своєї бабусі.

З серпня 2012 року відповідач разом з бабусею при спілкуванні з дитиною нав'язують їй думку, що мати йому не потрібна, що, розлучившись з батьком, вона зрадила і батька, і його самого, що лише бабуся є незамінною у його житті, а мама взагалі не потрібна.

Це привело до того, що дитина з листопада 2012 року перебуває в стані глибокої депресії, поведінка сина змінилася з відвертої, лагідної на запобігливу, а на її прохання в подальшому син розповів їй про вимоги, які ставляться до нього батьком та бабусею з приводу його проживання з матір»ю.

Так, відповідач та ОСОБА_7 тривалий час переконували дитину в тому, що він їй не потрібен, оскільки вона розлучилася з його батьком, відповідач вимагав від сина, щоб він сказав їй, що любить тільки батька і хоче жити з батьком, а з нею хоче тільки іноді бачитись, погрожували синові, що у противному випадку він поламає своє життя і дуже шкодуватиме про це.

Фактично відповідач та його бабуся ОСОБА_7 протягом півроку використовують наданий відповідачу розширений час для зустрічей з сином для того, щоб безперешкодно вчиняти психологічний тиск на 7-річну дитину з метою виробити у нього негативне відношення до неї, як матері.

Від сина їй стало відомо, що батько кілька разів водив його до психолога, не попередивши про це її, як матір, яка також з ініціативи відповідача пояснювала дитині, чому йому буде краще жити з батьком і прабабусею.

Крім того, відповідач став налаштовувати проти неї вчителів та дирекцію Спеціалізованої школи № 115 ім. І.Огієнка, де навчається їх син.

Відповідач абсолютно не дотримується правил особистої гігієни відносно дитини, дитина не чистить зуби під час перебування в батька, т.я. у неї за місцем проживання батька тривалий час не було зубної щітки,дитину не миють перед сном, не змінюють дитячу натільну білизну та сорочку, вранці з помешкання відповідача дитину в школу відвозять сусіди.

Фактично з серпня 2012 року її 7-річиий син проживає на два помешкання, що не дає можливості створити в житті дитини відчуття стабільності, захищеності та комфорту.

Це має несприятливий та обтяжливий вплив на процес навчання дитини та підготовки домашніх завдань, т.я. основну частину вихідних днів, а саме та дві ночі, дитина проводить з батьком, а їй залишається частина неділі, коли вона ще повинна підготувати сина до школи.

Вважає, що вище приведене Розпорядження Органу опіки та піклування Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації суперечить інтересам дитини, прийняте в інтересах лише відповідача та його бабусі, шкодить йому, а тому просить встановити відповідачу час спілкування з сином щомісяця: кожної середи з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., а також кожної суботи з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.

Крім того, з часу припинення ними подружніх стосунків відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, дитина знаходиться на повному її утриманні, а тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.

Враховуючи ці обставини, вік та стать дитини, її ставлення до виконання батьківських обов»язків, в також те, що син прив»язаний до неї,емоційно ближче, ніж до відповідача, розлука з нею може викликати у дитини емоційно негативний та стресовий стан, виходячи з інтересів дитини, просить задовольнити позов.

Представник позивачки вимоги останньої підтримала з цих же підстав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували.

Відповідач пред»явив зустрічний позов,яким просить визначити місце проживання дитини з ним.

Посилається при цьому на те, що саме позивачка після розірвання шлюбу постійно створює конфліктні ситуації, сварки щодо місця проживання та виховання сина.

Він неодноразово намагався пояснити позивачці неправильність її поведінки в даній ситуації, однак всі його намагання були марними. Його бажання якомога більше проводити часу з сином відповідачка завжди зустрічала сваркою та криками, в зв"язку з чим він змушений був звернутися до Сужби у справах дітей Солом'янського районної в м. Києві державної адміністрації для визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з сином.

За його зверненням був встановлений регламент побачень з сином кожного вівторка з 17.00 години до 08.00 години середи,кожної п'ятниці з 17.00 години до 10.00 години неділі, половину всіх канікул для оздоровлення і відпочинку дитини при наявності путівки на термін її дії за домовленістю з матір'ю дитини.

З його боку матеріальна та фінансова підтримка сина завжди забезпечувалася на дуже високому рівні, задовольнялися всі його потреби та побажання.

Крім того, відповідачка проживає в орендованій квартирі, в зв'язку із зайнятістю на роботі не може в повному обсязі займатися вихованням сина, постійно залякує дитину тим, що покине її і більше ніколи не повернеться до нього.

Вважає, що він добросовісно виконує обов'язки батька малолітнього сина, дуже любить його, турбується за його фізичне та моральне здоров'я.

Син почуває себе захищено поряд з ним та його матір»ю, його бабусею ОСОБА_7. Між ними сформувалися стосунки любові, щирості та теплоти, в їх домі панує взаємна любов, повага та злагода між членами родини.

Він працює викладачем і навчається в аспірантурі на кафедрі комп'ютерних систем і мереж факультету комп'ютерних систем Національного авіаційного університету, за місцем роботи характеризується позитивно.

Поряд з ним син забезпечений всім необхідним для гармонійного розвитку.

31.11.2012 року він звернувся до психолога «Центру сім'ї» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації з метою визначення психоемоційного стану дитини та ставлення до найближчих членів родини, висновок якого свідчать про те, що він має всі належні умови для проживання сина з ним.

Виходячи з цього, просить задовольнити зустрічний позов та з цих підстав відмовити в первісному.

Позивачка та її представник проти зустрічного позову заперечували з підстав, викладених у первісному позові.

Представник 3-ї особи - Органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні підтримала висновок від № 493 від 15.08.2012 року, яким був встановлений регламент зустрічей відповідача з сином.

Представник 3-ї особи - Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації також підтримала висновок № 107/1723/16-20/42 від 18.03.2013 року,згідно з яким Орган опіки вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір'ю.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову та не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Ст.157 СК України встановлено, що питання вихання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Такі ж гарантії для батьків, що проживають окремо від дітей, та для самих дітей, встановлені ст.15 Закону України "Про охорону дитинства".

Судом встановлено, що сторони з 09.06.2005 року перебували у шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2010 року шлюб сторін був розірваний.

Підставою для розірвання шлюбу стали вкрай неприязні стосунки, які склалися між сторонами, які продовжуються до цього часу і є предметом втручання органів міліції та органів опіки та піклування.

Нормою ст.141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

До червня 2012 року сторони спільно проживали в АДРЕСА_2, а в подальшому позивачка з сином перейшли проживати в орендовану квартиру.

В зв»язку з конфліктами між батьками з приводу участі відповідача в вихованні дитини, Розпорядженням Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації № 493 від 15.08.2012 року відповідачу встановлено регламент побачень з малолітнім сином щомісяця кожного вівторка з 17 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. середи; кожної п'ятниці з 17 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. неділі; половину всіх канікул для оздоровлення і відпочинку дитини при наявності путівки на термін її дії за домовленістю з нею, як матір'ю дитини.

/ а.с. 7-8; 17-18; ;97-98 /

Судом встановлено, що з моменту окремого проживання сина сторін від батька, тобто з матір»ю, остання забезпечує матеріальне утримання дитини, її виховання, духовний та фізичний розвиток, медичне обслуговування та інше. Вона забезпечує дитині належні умови для навчання, несе матеріальні витрати на оздоровлення дитини, приділяє багато уваги дитині.

З висновку Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 107/1723/16-20/42 від 18.03.2013року вбачається, що за місцем проживання позивачки та малолітнього сина сторін в квартирі АДРЕСА_1 належні житлово-побутові умови для повноцінного проживання та розвитку дитини.

Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов від 02.08.2012 року, складений Службою у справах дітей Солом'янської районної в м. Києва державної адміністрації, за місцем проживання відповідача в квартирі АДРЕСА_2 створено належні житлово-побутові умови для розвитку та проживання дитини.

Встановлено, що син сторін навчається в Спеціалізованій школі № 115 ім. І.Огієнка Солом'янського району м. Києва і з виданою навчальним закладом характеристики вбачається, що батьки характеризуються позитивно, приділяють увагу вихованню сина.

З Соціально-психологічного висновку № 500 від 06.08.2012року, складеного Солом'янським районним у м. Києві центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вбачається, що до кола своєї сім'ї син сторін відносить і батька і матір.

Співвідносить себе дитина з батьком за статевою приналежністю, однак відчуття захищеності йому надає саме мама, з якою він однозначно вбачає своє подальше проживання і за таких умов готовий підтримувати подальші стосунки з прабабусею та батьком.

Велику прихильність дитина має до дідуся по материнській лінії.

/ а.с. 10-11;43;99-100 /

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили суду, що позивачка турботлива та відповідальна мати, між нею та сином панує взаємна любов, син любить разом з матір»ю відвідувати її друзів, а особливо спілкуватися з їх дітьми, розкутий у спілкуванні з ними, відчуває себе потрібним та захищеним матір»ю.

Мати лікар за фахом, може належним чином доглянути та допомогти дитині, організувати відпочином та дозвілля дитини.

В той же час у спілкуванні відповідача з сином переважає домінантно-наказний тон, відповідач не допускає навіть спроб зрозуміти бажання дитини та врахувати їх.

Спростували твердження відповідача про грубе відношення позивачки до дитини, а також те, що дитина боїться матір, не бажає з нею проживати та негативно відноситься до матері.

Викладене вище свідчить про те, що немає ніяких підстав вважати, що проживання дитини з матір»ю суперечить її інтересам, бо дитина доглянута, мати піклується про неї, її відпочинок, навчання та підготовку до самостійного життя.

Крім того, суд зважає на те, що позивачка має пристойну роботу, гідний та стабільний заробіток, має гарні можливості створювати належні умови для життя дитини.

Суд визнає при цьому, що і відповідач, як батько, любить дитину, турбується про неї і має рівні з позивачкою матеріальні можливості для створення дитині належних умов для проживання, відпочинку та розвитку.

Дані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_7, які пояснили, що під час зустрічей дитини з батьком останній приділяє увагу синові, опікується дитиною, намагається розвивати дитину відповідно її віку.

Це і розвиток здібностей дитини, якій батько передає свої знання та вміння, і сумісний відпочинок та відвідування культурних закладів та міроприємств.

Ці обставини підтверджуються також характеристикою дитини, виданою Спеціалізованою школою №115, з якої вбачається, що як мати, так і батько приділяють достатню увагу вихованню сина, та соціально-психологічним висновком Центру соціальних служб для дітей, сім»ї та молоді від 06.08.2012 року, згідно з яким дитина потребує уваги та турботи обох батьків.

В той же час, суд зважає на те, що це не є визначальним у вирішенні питання про місце проживання дитини, т.я. при вирішенні спору виходить з забезпечення саме інтересів дитини.

Як роз'яснено в ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації своїм висновком вважає за доцільне визначити місце проживання сина сторін з матір'ю.

Ст.3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З точки зору закону одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (ст.1).

Конвенція про права дитини, виходячи з рівності прав матері та батька, у п. 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Виходячи з викладеного вище, обставин, встановлених в судовому засіданні, суд вважає, що як позивачка, так і відповідач можуть та мають право на виховання своєї дитини.

Згідно ст.160 СК України місце проживання дитиною, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Встановлено, що сину сторін виповнилося 8 років, тобто він є малолітнім,і з Соціально-психологічного висновку № 500 від 06.08.2012року, складеного Солом'янським районним у м. Києві центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вбачається, що дитина більш прихильна до матері, відчуття захищеності йому надає саме мама, з якою він однозначно вбачає своє подальше проживання.

Такої ж точки зору притримується і Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, який вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір»ю.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння.

Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Виходячи з цього, вище приведеного законодавства, яке при вирішенні даних спорів направлене, насамперед, на захист інтересів дитини, а не амбіцій її батьків, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки в частині визначення місця проживання дитини з нею.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача та його представника в судовому засіданні з цього приводу та не знаходить підстав для визначення місця проживання дитини з батьком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Враховуючи ці обставини та інтереси дитини та її вік, суд вважає, що правові підстави для визначення місця проживання дитини з батьком відсутні, як і відсутні виняткові обставини, передбачені Декларацією прав дитини, які б викликали необхідність розлучення малолітньої дитини з матір»ю.

Дані гарантії закріплені і в інших нормативних документах щодо охорони дитинства.

Так, відповідно до ч.4 ст.150 СК України батьки повинні поважати дитину. Ст.155 цього ж кодексу встановлено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

З викладеного випливає, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них.

З врахування цього суд вважає, що зміна місця проживання дитини восьми років буде суперечити найкращим інтересам дитини та може бути серйозною душевною травмою для дитини.

Суд вважає, що проживання дитини з матір»ю не є порушенням ст.ст.6 та 9 Конвенції Про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, а тому викладені відповідачем обставини в обґрунтування пред»явленого позову не можуть бути прийняті судом до уваги.

Суд не приймає до уваги надані відповідачем в обґрунтування своєї Висновок спеціаліста № 113 від 31.10.2012року, складений «Центром сім'ї», та Висновок спеціаліста № 208 від 12.02.2013року, складений Приватним вищим навчальним закладом Міжнародний інститут глибинної психології української асоціації психоаналізу, т.я. обстеження дитини сторін проводилися за ініціативою відповідача, таємно від позивачки, як матері дитини.

Даних обставин не спростовував у судовому засіданні відповідач та психолог ОСОБА_15

Крім того, висновок спеціаліста № 208 від 12.02.2013 року, складений та підписаний психологом даної установи, який спеціалізується на роботі з дорослими.

Свідок ОСОБА_15, яка складала та підписувала Висновок № 113 від 31.10.2012 року, підтвердила, що в лютому 2013 року при складанні висновку №208 від 12.02.2013 року, вона також працювала в Приватному вищому навчальному закладі Міжнародний інститут глибинної психології Української асоціації психоаналізу.

Пояснила, що 06.02.2013 року в день обстеження дитини в даному інституті вона зустрічалася з відповідачем та сином сторін у даному закладі, мала з ними бесіду за чаєм, та підтвердила, що проводить психологічні обстеження від Міжнародного інституту глибинної психології Української асоціації психоаналізу.

Суд враховує також те, що Комісією з захисту прав дитини Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації з метою надання висновку з приводу спору сторін про місце проживання дитини, було зобов'язано сторін пройти обстеження дитини психологом Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Святошинського району.

Представник 3-ї особи - Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації пояснила, що таке обстеження проводиться лише за попередньої згоди батьків.

Відповідач не заперечував, що дозволу психологу Центру на обстеження сина він не надав, що унеможливило надання соціально-психологічного висновку щодо психологічного стану дитини.

Сторони та представник 3-ї особи - Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації підтвердили, що при цьому відповідачем на розгляд Комісії з захисту прав дітей був наданий Висновок спеціаліста вище приведеного Міжнародного інституту від 12.02.2013 року.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердила, що вона під час роботи з сином сторін не потребувала спілкування з матір'ю дитини, оскільки замовлення на обстеження вона отримала від батька дитини і виходила з інформації, наданої ним.

Виходячи з цього, відносин, що склалися між сторонами з приводу участі в вихованні дитини, суд критично відноситься до даних висновків та викладеної в них інформації, т.я. вони складені за ініціативою відповідача, в його інтересах та на його замовлення, без врахування думки позивачки при цьому,як матері дитини, та в її відсутності.

Необхідність критично оцінювати дані висновки випливає і з Психологічного заключення від 24.01.2013року, складеного лікарем-психологом Центру медико-психологічної, соціально-реабіллітаційної допомоги НДСЛ «ОХМАТДИТ», з якого випливає, що спілкування з дитиною проводилося з метою корекції емоційного стану на фоні конфлікту батьків щодо визначення постійного місця проживання дитини.

Емоційний фон дитини середньо тривожний, прослідковується позитивний емоційний зв'язок матері і дитини. Дитина висловлює бажання проживати в повній сім'ї, переживає процес адаптації до ситуації зміни сімейних взаємовідношень.

За таких обставин суд критично оцінює твердження відповідача про негативне відношення сина до матері.

/ а.с. 47 -49; 90; 101-102 /

Судом також встановлено, що між сторонами продовжує існує спір з приводу способів участі відповідача в спілкуванні з дитиною і вирішити його самостійно сторони не можуть.

З моменту прийняття Розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 493 від 15.08.2012року спір між сторонами не врегульовано, конфліктність ситуації постійно поглиблюється, що вкрай негативно впливає на психологічний стан дитини.

Так, з Висновку ЛКК № 807 від 29 квітня 2013 року Дорожньої клінічної лікарні № 2 ст. Київ ДТГО «Південно-Західна Залізниця», де дитина перебуває на обліку, вбачається, що син сторін спостерігається неврологом з діагнозом: невротичний стан.

Враховуючи ці обставини, суд приходить до висновку, що встановлений Органом опіки та піклування Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації графік спілкування відповідача з сином, при якому восьмирічна дитина вимушена проживати на два помешкання почергово у конфліктуючих батьків, негативно впливає на психологічний стан дитини, його розвиток та в майбутньому може призвести до негативних наслідків в соціальній адаптованості дитини та здатності контактувати з оточуючими людьми.

Згідно зі ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, у т.ч., щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини та ін.обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Разом з тим, з Розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 493 від 15.08.2012 року вбачається, що його текст викладений загальними фразами і яким чином при цьому інтереси дитини та в чому саме, як вказано в ньому, даним Органом були враховані, не зазначено.

Що стосується як самого висновку, так і в частині спілкування з дитиною в вигляді половини всіх канікул для оздоровлення і відпочинку дитини, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком Органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

Як встановлено вище, у принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

З соціально-психологічних висновків, наданих державними установами при вирішенні конфліктної ситуації сторін з приводу участі в вихованні дитини, вбачається, що більшу прихильність дитина має до матері.

Враховуючи ці висновки, виходячи з віку дитини, ступеню прихильності до обох батьків, а також зважаючи на законодавчі рекомендації при вирішенні питань, пов»язаних з розглядом спорів щодо участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, суд вважає, що розлучення дитини з матір»ю в літній період часу на такий тривалий час, що фактично є зміною місця проживання, буде суперечити її інтересам та способу життя, до якого вона звикла і який у неї склався, а тому вважає за необхідне встановити порядок участі відповідача в спілкуванні з малолітнім сином шляхом встановлення зустрічей з дитиною двічі на тиждень: кожного вівторка з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., кожної п'ятниці з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. суботи, а також чотирнадцять днів влітку для сумісного відпочинку з дитиною.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов"язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Судом встановлено і це підтвердили сторони, вони такої домовленості до звернення до суду не досягли.

Ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів та наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей.

Виходячи з того, що відповідач працездатний, може працювати та утримувати свого малолітнього сина, зобов"язаний до цього законом, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими і в цій частині.

Керуючись ст.ст. 1,7,141,154,157,159-161,180,182,191 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства", Конвенцією ООН Про права дитини, Декларацією прав дитини, ст.ст.3,4,10,11,57-60,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_3.

Визначити способи участі ОСОБА_4 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей з дитиною двічі на тиждень: кожного вівторка з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., кожної п'ятниці з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. суботи, а також чотирнадцять днів влітку для сумісного відпочинку з дитиною.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку /доходу/, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 грудня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті первісного позову відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: