Постанова № 31697296, 23.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2013 р. Справа №820/295/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В.,

за участю секретаря Кікояна Г.О. та представників

позивача: Коломійцева А.Ю.,

відповідача: Горбоноса В.В., Вінокурова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека-95 Фармацевтична фірма»

до Харківської обласної митниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-95 Фармацевтична фірма» (далі - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної митниці (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.12.2012 р. №131 та №132.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, є незаконними і підлягають скасуванню. З огляду на зазначене, просив суд ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач проти задоволення заявленого адміністративного позову заперечував повністю.

Суд, розглянувши та дослідивши всі подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку факту митного оформлення позивачем товару «вазелін білий фармацевтичний…» по вантажно-митній декларації від 08.02.2012 р. №807070005/2011/321501 за результатами якої складено акт від 27.11.2012 р. №0057/12/807000000/35858043.

Наведеним актом було встановлено порушення позивачем вимог пп.197.1.27 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 р. №902 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну», в частині ненадання документів, які підтверджують право отримання пільг при сплаті податку на додану вартість, а саме: виданого виробником сертифіката якості, що призвело до безпідставного отримання пільг по сплаті податку на додану вартість при імпорті товарів, в результаті чого було занижено податкові зобов'язання на суму - 104.128,63 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 11.12.2012 р. було прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення №131, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 260.321,58 грн. (104.128,63 грн. - за основним платежем та 156.192,95 грн. - штрафних (фінансових) санкцій), та №132, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: пеня на податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 17.855,64 грн.

Однак, суд вважає зазначені доводи податкової інспекції передчасними та помилковими з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що представником позивача (гр. Корневою І.В.) 08.02.2011 р. для митного контролю та митного оформлення була подана вантажно-митна декларація типу ІМ40 №807070005/2011/321501.

У названій декларації було зазначено про ввезення на митну територію України з метою імпорту товару - «вазеліну білого фармацевтичного у металевих бочках, серія Р601054, для виробництва нестерильних лікарських форм». Крім того, у митній декларації виробником зазначеного товару було визначено компанію «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG», а відправником товару - компанію «Sasol Wax GmbH». Країна виробництва товару - Німеччина, загальна вага нетто - 18.200,00 кг, митна вартість - 510.434,47 грн.

Для митного оформлення позивачем також були подані документи, а саме: контракт від 30.12.2010 р. №3012/LSA зі специфікацією від 30.12.2010 р., інвойс від 28.08.2011 р. №А0331962, СМR від 28.01.2011 р. №096265, сертифікат про походження товару від 26.01.2011 р. серії А №631274, сертифікат аналізу, виданий компанією «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG» на серію Р601054 та реєстраційне посвідчення на лікарський засіб від 22.02.2007 р. №UA/5968/01/01.

На підставі усіх названих документів позивачем було сплачено ввізне мито на товар за ставкою 2% у розмірі 10.208,69 грн та отримано преференцію по сплаті податку на додану вартість за кодом 002 на суму 104.128,63 грн.

Судом також встановлено, що підставою для донарахування відповідачем позивачу податкових зобов'язань стала отримана листом інформація від митних органів Німеччини, згідно якої компанія «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG» була зареєстрована у торговому реєстрі суду першої інстанції м. Гамбург за номером НКА 92297 до травня 2008 року, після чого, у травні 2008 року компанія «Sasol Wax GmbH», як переймаючий суб'єкт права, перейняла торгову діяльність компанії «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG» з усіма активами і пасивами. Також у листі зазначалося, що сертифікат аналізу, виданий компанією «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG» на серію Р601054 компанією «Sasol Wax GmbH» не видавався, та що з квітня 2008 року сертифікати аналізу видаються під назвою компанії «Sasol Wax GmbH». З огляду на зазначене, відповідач дійшов висновків, що саме компанія «Sasol Wax GmbH» була виробником товару, проте, позивачем не було надано відповідних документів від імені названої компанії. Відтак, з урахуванням приписів пп.197.1.27 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, на думку митного органу, позивачем при митному оформленні товару не було надано документів, які б підтверджували право на отримання пільг при сплаті податку на додану вартість, що і призвело до безпідставного отримання пільг зі сплати вказаного податку.

Проте, слід зазначити, що відповідно до пп.197.1.27 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну» від 14.09.2005 р. №902, на територію України ввозяться зареєстровані в Україні лікарські засоби за наявності виданого їх виробником сертифіката якості - сертифіката аналізу або сертифіката серії, який засвідчує відповідність лікарських засобів специфікації якості методів контролю якості лікарських засобів.

Водночас, положеннями п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)» від 26.05.2005 р. №376 встановлено, що державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює МОЗ на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на такий засіб та контролю його якості, проведених Державним експертним центром МОЗ (далі - Центр), у порядку, визначеному МОЗ.

Приписами п.6 вказаної Постанови передбачено, що лікарський засіб може застосовуватися в Україні протягом п'яти років з дня його державної реєстрації, якщо у разі виявлення невідомих раніше небезпечних властивостей МОЗ не прийме рішення про повну або тимчасову заборону його застосування.

Відповідно до п.7 зазначеної Постанови, заявник зобов'язаний повідомити Центр про зміни у технології виробництва та/або зміну обладнання, виробника діючих та допоміжних речовин з наданням вичерпної інформації про причини цих змін та їх можливий вплив на ефективність, безпечність, якість лікарського засобу і внести відповідні зміни до реєстраційних матеріалів.

З правового аналізу викладеного вбачається, що відповідний заявник, отримавши реєстраційне посвідчення на лікарський засіб, що засвідчує його державну реєстрацію, зобов'язаний повідомити Центр лише про виключний перелік обставин, а саме - про зміни у технології виробництва та/або зміну обладнання, виробника діючих та допоміжних речовин з наданням вичерпної інформації про причини цих змін та їх можливий вплив на ефективність, безпечність, якість лікарського засобу і внести відповідні зміни до реєстраційних матеріалів. Водночас, названими нормами не передбачено внесення повідомлень щодо змін у формі, назві чи корпоративній структурі виробника товару.

Крім того, пунктом 8 цієї ж Постанови встановлено, що МОЗ може прийняти у визначеному порядку рішення про повну або тимчасову заборону застосування лікарського засобу шляхом припинення дії реєстраційного посвідчення без повернення збору за державну реєстрацію цього засобу у разі виявлення невідомих раніше небезпечних його властивостей, зокрема якщо: лікарський засіб шкідливий для здоров'я людини та/або терапевтична ефективність засобу відсутня за умови застосування згідно з інструкцією; склад лікарського засобу не відповідає зазначеному в реєстраційних документах; реєстраційні документи або інформація про внесення змін до них, надані заявником, є недостовірними; заявник не забезпечує виконання наведених у реєстраційних документах усіх видів контролю якості готового лікарського засобу та/або його інгредієнтів, а також контролю, який проводиться на проміжних стадіях виробництва відповідно до реєстраційних матеріалів; заявник не забезпечив виконання вимог, визначених абзацом першим пункту 7 цього Порядку, у визначений МОЗ строк; виявлені інші небезпечні властивості лікарського засобу, які визначаються МОЗ з урахуванням міжнародної практики.

Як було зазначено, для митного оформлення товару позивачем було подано до митного органу документи, зокрема, реєстраційне посвідчення на лікарський засіб виробництва компанії «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG» від 22.02.2007 р. №UA/5968/01/01. Водночас, відповідачем не надано суду доказів того, що реєстраційне посвідчення від 22.02.2007 р. №UA/5968/01/01 на лікарський засіб «вазелін білий фармацевтичний» виробництва компанії «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG» було анульоване.

Тобто, на момент імпорту позивачем спірного товару виробництва компанії «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG» реєстраційне посвідчення від 22.02.2007 р. №UA/5968/01/01 на лікарський засіб «вазелін білий фармацевтичний» було діючим, що контролюючим органом спростовано не було.

Крім того, судом враховано, що митним органом не надано суду документів завірених належним чином відповідними державними органами Німеччини щодо підробки документів, зокрема сертифікату аналізу, як не надано таких документів і від відповідних державних органів України.

Слід також зазначити, що позивачем було надано суду копію постанови Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2013 р. у справі №2018/20130/2012, якою залишено без змін постанову Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 р. у цій же справі. Наведеними постановами було закрито провадження у справі у відношенні гр. Корневої І.В. у зв'язку з відсутністю в її діях складу порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України. Крім того, зазначеними судовими рішеннями було встановлено, що компанія «Sasol Wax GmbH» підтверджує, що продукт «біле фармацевтичне вазилинове масло Європейська фармакологія Merkur 500/ партія Р601054» був поставлений на умовах FCA Гамбург (INCOTERMS 2010) позивачу 28.01.2011 р. у сталевих бочках, що були поставлені у результаті злиття з компанією «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG», з синьо-біло-синіми бічними стінками та червоним написом «Merkur» на білій частині бічної стінки. Згідно висновку про якість ввезеного в Україну лікарського засобу державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Харківської області від 25.02.2011 р. №151 «вазелін білий фармацевтичний» відповідає вимогам АНД. А також встановлено той факт, що автомобіль з вантажем був опечатаний, на маркуванні товару і у супроводжувальній документації в якості виробника було вказано компанію «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG», а вантаж повністю відповідав супроводжувальній документації від постачальника.

Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на процесуальний припис наведеної норми, обставини, встановлені рішеннями Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2013 р. та Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 р. у справі №2018/20130/2012, не є предметом доказування у даній справі.

А тому, з урахуванням того, що відповідачем не заперечувався факт дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб від 22.02.2007 р. №UA/5968/01/01, а також з урахуванням того, що рішеннями Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2013 р. та Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 р. у справі №2018/20130/2012 встановлено той факт, що автомобіль зі спірним товаром був опечатаний, на маркуванні товару і у супроводжувальній документації в якості виробника було вказано компанію «Merkur Vaseline GmbH&Co. KG», у суду відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог пп.197.1.27 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 р. №902 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну», у частині ненадання документів, які підтверджують право отримання пільг при сплаті податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновків, щодо безпідставності доводів відповідача про протиправність отримання позивачем пільг по сплаті податку на додану вартість при імпорті товарів та заниження останнім податкових зобов'язань на суму - 104.128,63 грн.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної процесуальної норми, саме на контролюючі органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Тобто, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу митної служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека-95 Фармацевтична фірма» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю, а оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення Харківської обласної митниці від 11.12.2012 р. №131 та №132 - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158 - 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека-95 Фармацевтична фірма» задовольнити повністю.

Скасувати рішення Харківської обласної митниці від 11.12.2012 р. №131 та №132.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека-95 Фармацевтична фірма» судовий збір у розмірі 2.294,00 грн.

Сторони можуть одержати копію постанови в повному обсязі з моменту її складення у строк, передбачений ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В.Ніколаєва

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 травня 2013 року.