Ухвала суду № 31697253, 23.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. справа № 1170/2а-282/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будфактура» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Будфактура» звернулась з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000172360 від 17.01.12.

Постанова обґрунтована тим, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.11, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд, дослідивши у судовому засіданні обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем у ТОВ «Розетка.Уа» товарів мали місце та фактично здійснені. Відомості про ці господарські операції містяться у первинних документах, які наявні у позивача та підтверджують здійснення господарських операцій. Вказані первинні документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704. У судовому засіданні достовірність цих документів відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що ТОВ «Будфактура», сплативши суми податку на додану вартість в ціні товарів, отримало податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення ним до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість та безпідставності висновків

відповідача про порушення вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування йому грошових зобов'язань. Будь-якими належними і допустимими доказами відповідач не підтвердив свої висновки та не спростував доводи позивача про фактичне здійснення господарських операцій, за правочинами, визнаними ним нікчемними.

Зазначено про відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, в ході перевірки не підтверджено поставку товарів.

Представник відповідача не з'явився, судову повістку отримав 30.11.2012р.

Представник позивача не з'явився, судову повістку отримав 30.11.2012р.

Відповідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки №177/23-6/32504822 від 28.12.11р., Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000172360 від 17.01.12, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 550 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 грн., усього - 551 грн.

Актом перевірки встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період січень 2011 року щодо придбання ТОВ «Будфактура» товарів (робіт, послуг) у контрагента постачальника ТОВ «Розетка.Уа» не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій; у зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно з п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини та порушення п. 198.3, п. 198.6, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 550 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Правила формування податкового кредиту з 01.01.2011р. визначені ст. 198 Податкового кодексу України.

З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що керуючись положенням ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем було сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних від 28.01.2011р. №3091 та №3092, виданих ТОВ «Розетка .УА»

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагента спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Розетка .УА», а саме податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки про сплату за товари.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будфактура» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: О.М. Панченко