Рішення № 31697108, 29.04.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/4876/12

(2/199/367/13)

РІШЕННЯ

іменем України

„29" квітня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

за участі представника позивача - Шкваря К.М.,

за участі представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, виселення та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суд із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № DNI0GA00000193 від 27.05.2008 р. ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 91 828,52 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.05.2018 р.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Утім, на порушення зазначених правових норм та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення Відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з невиконання з боку відповідача зобов'язань за кредитним договором станом на 08.02.2012 р. заборгованість складає 135 888,95 дол. США (еквівалент 1 084 393,81 грн.), яка складається з наступного: 79 865,14 дол. США - заборгованість за кредитом, 22 643,00 дол. США- заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 562,73 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 21 317,34 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до кредитного договору: 31,33 дол. США - штраф (фіксована частина), 6 469,41 грн. - штраф (процентна складова).

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач 28.05.2008 р. уклали договір іпотеки № б/н, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,2 мІ, яка належить ОСОБА_4 та майновим поручителям ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.04.1996 р. виконкомом міської ради народних депутатів, зареєстрованого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в низі № 277п, реєстраційний номер 14174596.

Предмет позову становить вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки та про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі, зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та звернувся із зустрічним позовом про розірвання кредитного договору №DNI0GA00000193 від 27.05.2008 р. з дати винесення рішення по справі.

У судове засідання, в якому ухвалено рішення, відповідач не з'явився.

Заслухав пояснення представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» частково та про наявність підстав для відмови в задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № DNI0GA00000193 від 27.05.2008 р. ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 91 828,52 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.05.2018 р., утім, на порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з порушенням з боку відповідача зобов'язання за кредитним договором станом на 08.02.2012 року має заборгованість в розмірі 135 888,95 дол.США (еквівалент 1 084 393,81 грн.), яка складається з наступного: 79 865,14 дол. США - заборгованість за кредитом, 22 643,00 дол. США- заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 562,73 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 21 317,34 дол.США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до кредитного договору: 31,33 дол.США - штраф (фіксована частина), 6 469,41 грн. - штраф (процентна складова).

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 28.05.2008 р. позивач та відповідач уклали договір іпотеки № б/н. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,2 мІ, яка належить ОСОБА_4 та майновим поручителям ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.04.1996 р. Виконкомом міської Ради народних депутатів, зареєстрованого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в низі № 277п, реєстраційний номер 14174596.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Іпотека ? вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому ЗУ «Про іпотеку»; відповідно до абз. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, оскільки відповідач не діє у спосіб, передбачений законом та кредитним договором, заборгованість за кредитним договором не сплачує, порушенням з боку позичальника боргового зобов'язання завдаються збитків іпотекодержателю та змінюється обсяг його прав, можливість звернення стягнення на майно сторони за цим позовом погодили під час укладення іпотечного договору, у зв'язку з цим вимога щодо звернення стягнення на майно є такою, що підлягає задоволенню з урахуванням частки відповідача у цьому нерухомому майні, оскільки відповідач є співвласником нерухомого майна (вимоги до інших співвласників не були заявлені) та виходячи з розміру заборгованості за кредитним договором від 27.05.2008 р. № DNI0GA00000193, яка склалася станом на 29.04.2013 року, в розмірі 816 581,30 грн., з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочене тіло) - 640 425,86 грн., заборгованість за відсотками (у тому числі прострочені відсотки) 104 914,20 грн., заборгованість по комісії (в тому числі прострочена комісія) 21 241,24 грн., пеня 50 000,00 грн. (суд зменшує розмір пені у відповідності до ч. 1 ст. 551 ЦК України), що підлягають сплаті іпотекодержателю (Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк») з вартості предмета іпотеки.

Разом з тим, частково задовольняючи позов та відмовляючи в задоволенні його вимоги про надання позивачу права укладати від імені відповідача договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, суд бере до уваги вимоги закону щодо представництва інтересів у правовідношеннях, навіть не зважаючи на неоспорювання відповідачем правочину у цій частині, судом не може бути захищено право позивача у спосіб, який суперечить закону (право укладати від імені відповідача договір купівлі-продажу предмета іпотеки, а також здійснювати від імені відповідача інші повноваження), через що, враховуючи також те, що відповідач не оспорював розмір заборгованості за кредитним договором, що розцінюється судом як визнання даної обставини, яка є підставою для звільняє від доказування (ч. 1 ст. 61 ЦПК України), порушені права позивача підлягають поновленню в межах заявлених вимог (ст. 11 ЦПК України) та в обраний судом спосіб, зазначений вище.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні вимоги позову про виселення відповідача, виходячи наступного.

Примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто Позовні вимоги банку в частині виселення боржника зі спірного будинку на цей час стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Крім того, в частині 1 статті 40 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому частинами 2 і 3 цієї ж статті встановлений певний порядок дій банку, а саме: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Проте, суду не було надано у порядку ст.ст. 57-59 ЦПК України доказів на підтвердження того, що відповідач або інші особи, добровільно відмовляються звільнити житлове приміщення.

Що стосується зняття особи з реєстраційного обліку, дана вимога не є такою, що підлягає розгляду та вирішенню при розгляді справи у порядку цивільного судочинства, та окрім того на виконання ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у тому числі, остаточне рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою) є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Розв'язуючи вимогу зустрічного позову та відмовляючи в задоволенні, суд виходить з наступного.

В якості підстави зустрічного позову відповідач посилається на ст. 652 ЦК України, відповідно до якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не

випливає із суті зобов'язання (ч. 1 ст. 652 ЦК).

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що,

якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або

уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК).

Виходячи зі змісту ч. 2 зазначеної вище статті розірвання договору в судовому порядку може мати місце за умови, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його

розірвання.

За ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України; відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Утім, за розгляду справи відповідач, на переконання суду, не довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, не надав докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України, що надало би змогу суду дійти до іншого висновку у справі, яка розглядалася: не надано доказів щодо того, що не досягнуто згоди з позивачем про приведення договору у відповідність з обставинами щодо його розірвання та наявності передбачених одночасно ч. 2 зазначеної вище статті умов, тоді як одне посилання відповідача на такі умови не є достатнім для визнання його доводів слушними.

Питання про розподіл судових витрат за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Судові витрати за зустрічним позовом компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно та виселення задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки квартири від 28.05.2011 р.: на частку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) у квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 мІ, з якої житлова площа 42,90 мІ, в розмірі, яка належить ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.04.1996 р. виконкомом міської ради народних депутатів, зареєстрованого Дніпропетровським МБТІ, номер запису: 20 в книзі 277п, реєстраційний номер 14174596 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, та за рахунок реалізації якої в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» шляхом проведення прилюдних торгів з постановленою ціною, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя (Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27.05.2007 р., яка склалася станом на 29.04.2013 року, в розмірі 816 581,30 грн., з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочене тіло) - 640 425,86 грн., заборгованість за відсотками (у тому числі прострочені відсотки) 104 914,20 грн., заборгованість по комісії (в тому числі прострочена комісія) 21 241,24 грн., пеня 50 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 219,00 грн.

В задоволенні решти вимог позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно та виселення відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про розірвання договору відмовити повністю.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання зустрічного позову, в розмірі 120,00 грн. віднести на рахунок відповідача ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя