Рішення № 31695166, 05.06.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/2673/13-ц

Провадження № 2/106/857/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Євпаторійській міський суд АР Крим

у складі: головуючого судді Куликовської О.М.

за участю секретаря Любіш О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Євпаторії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку , за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» , 3 особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим ,

встановив :

6 квітня 2012 року ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору в солідарному порядку . Позовні вимоги мотивують тим, що 26 грудня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 36/ІЖ-143.07.1 відповідно до якого, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою від 21.10.2008 року, банк надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі сто тисяч доларів США строком до 26.12.2022 року включно, зі сплатою 14,5 процентів річних. Додатковою угодою від 21.10.2008 року в п. 1.3 було збільшено процентну ставку до 16,5 річних. 26 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 36/ІЖ-143.07.1, відповідно до якого , ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 36ІЖ/-143.07.1 від 26.12.2002р., а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії між позивачем та ОСОБА_1 Зобов'язання позивача, визначені в договорі № 36/ІЖ-143.07.1 від 26.12.2007 року, були виконані належним чином, що підтверджується заявою на видачу готівки № 302_22 від 26.12.2007 року на суму сто тисяч доларів США. В порушення умов договору кредиту та діючого законодавства ОСОБА_1 протягом тривалого часу не здійснює погашення кредиту та процентів у встановлені терміни. У зв'язку з чим , відповідачам неодноразово були направлені листи-вимоги про погашення заборгованості. Станом на 06.03.20012 року загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту складав 372 577,22 доларів США з них: поточна та прострочена заборгованість за кредитом -29 472,74 дол. США; проценти, в тому числі прострочені - 6 571,08 дол. США; нарахована пеня - 168 668,90 дол. США; нараховані 3% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України 866,69 грн. За офіційним курсом Національного банку України станом на 06.03.2012 року один долар США дорівнює 7,988 гривень. Таким чином ,заборгованість відповідача перед банком складає 2 976146,85 грн. , яку просять стягнути з відповідачів солідарно та понесені судові витрати.

В провадженні Євпаторійського міського суду знаходилась справа № 1-6 /3276/13-ц за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» , 3 особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим . Ухвалою від 30 05. 2013 р. справа № 1-6 /3276/13-ц була об.єднана з даною справою в одне провадження .

В судовому засіданні , представник позивача уточнила заявлені позовні вимоги та просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 26.12. 2007 р. станом 29.04. 2013 р. у розмірі 141 450,72 доларів США та 7 028 915,68 гривень:заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена, та заборгованість за процентами, в т.ч. прострочена - 89 803,18 + 51 647,54 = 141 450,72 доларів США;

- пеня та три процента річних - 6 993 046,69 + 35 868,99 = 7 028 915,68 гривень . Підтримала уточненні позовні вимоги та просила їх задовольнити . Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим не визнала , оскільки вважає , що ОСОБА_2 знав про те , що був змінений розмір процентів за кредитним договором , укладеним між Банком та ОСОБА_1 Відповідачі є подружжям та всі питання відносно відносно укладення кредитного договру та договру поруки вони вирішували разом . Просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим .

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судових засіданнях позовні вимоги визнали частково , надали суду письмові заперечення на позов, в яких просили значнозменьшити розмір неустойки та застосувати строк позовної давності в 1 рік до стягнення неустойки , а також просили не стягувати 3 % річних , оскільки Банком був встановлений в договорі процент за користування кредитом . Просила позовні вимоги задовольнити частково .

Відповідач ОСОБА_2 вважав , що позовні вимоги заявлені до нього про солідарне стягнення кредитної заборгованості не законні , оскільки Банком додатковою угодою з ОСОБА_1 21.10. 2008 р. до кредитного договору була збільшена процентна ставка за користвання кредитом з 14,5 % до 16,5% , а його про це його не сповістили . Тому він вважає , що договор поруки №36/ГЖ-14307.1 від 26.12. 2007 р., укладений між ВАТ « Родовід банк « та ОСОБА_2 в даному випадку треба визнати припиненим з 21.10. 2008 р.

Суд, заслухав осіб, присутніх в судовому засіданні, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, пришов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 36/ІЖ-143.07.1, відповідно до якого, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою від 21.10.2008 року, банк надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі сто тисяч доларів США строком по 26.12.2022 року включно, зі сплатою 14,5 процентів річних( а.с 6-14)

Факт одержання відповідачем кредиту в сумі сто тисяч доларів США підтверджується заявою на видачу готівки №307_22 від 26 грудня 2007 року.( а.с 17 ) Додатковою угодою від 21.10.2008 р., укладеною між Банком та ОСОБА_1 була змінена процентна ставка за користвання кредитом за укладеним кредитним договором з 14,5 % до 16 ,5 % Дана додаткова угода підписана сторонами кредитного договору ( а.с 14 ) На час укладення кредитного договору , АТ «РОДОВІД БАНК» мав видані Національним банком України банківську ліцензію № 27 від 11 жовтня 2004 року на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», дозвіл № 27-4 від 22 вересня 2006 року, додаток до дозволу № 27-4 від 22 вересня 2006 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно с т. 1056 -1 ЦК України , процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю , має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати проценту ставку відповідно до умов і в порядку , встановлених кредитним договором . Даною статтею визначено , що Кредитодавець зобов.язаний письмово повідомити позичальника , поручителя та інших зобов.язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої за стосуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь- який момент часу протягом строку дії кредитного договору.

Згідно п . 4.6. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплатити процентів за користуванням кредитом, позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню за кожен день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості . Судом встановлено , що Банком зобов.язання за вказаним кредитним договором було виконано в повному обсязі , що підтверджується заявою про видачу готівки. Але в порушення умов кредитного договору позичальник ОСОБА_1 протягом тривалого часу не здійснювала погашення кредиту та процентів у встановлені договором терміни , що підтверджується наданими суду виписками по рахунках .

Відповідно до уточненого розрахунку , наданого позивачем , сума просроченої заборгованості за кредитом станом на 29 .04.20013 року складає 1 020 834,64 доларів США , з яких : заборгованість за тілом кредиту в тому числі прострочена - 89 803,18 доларів США , що становить 717 796, 82 грн; - заборгованість за процентами 51 647, 54 доларів США , що становить 412 818 ,78 гр. ; - пеня - 874 896, 37 доларів США або 6 993 046,69 гривень , - три проценти річних - 4 487,55 доларів США або 35 868, 99 гр. За офіційним курсом Нацбанку України станом на 29.04. 2013 р. курс 1 долара США дорівнює 7, 993 гр . Отже загальна сума заборгованості за кредитом станом на 29.04. 2013 р. складає - 8 159 531, 28 грн. ( а.с. 149 ).

Згідно ст.526,530ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином і у встановлений термін.

Відповідно до ст. 615 ЦК України - одностороння відмова від виконання зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його провини.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Отже, право позивача, на своєчасне повернення кредиту та отримання процентів, порушено і підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Суд вважає безспірними та обгрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка складається з суми просроченої заборгованості за кредитом станом на 29 .04.20013 року у розмірі 1 020 834,64 доларів США , з яких : заборгованість за тілом кредиту в тому числі прострочена - 89 803,18 доларів США ,що становить 717 796, 82 гр ; - заборгованість за процентами -- 51 647, 54 доларів США , що становить 412 818 ,78 грн.

Також у відповідності до ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних від прореченої суми, що складають 4 487,55 доларів США або 35 868, 99 гр.

Суд вважає обгрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 4 487 , 55 доларів США ,.що становить 35 868 гр. 99 коп .

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.6. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користуванням кредитом, позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню за кожен день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості.

Отже, позивачем за порушення строків повернення кредиту та відсотків відповідачам нарахована пеня в сумі - 874 896, 37 доларів США або 6 993 046,69 гривень .

Суд вважає , що сума нарахованої Банком неустойки (пені) значно перевищує суму збитків, які спричинені виникненням заборгованості внаслідок несвоєчасного повернення відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки суд враховує, що сума нарахованої Банком пені не є співмірною розміру понесених банком збитків.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Отже, враховуючи викладене, а також матеріальний стан відповідача , стан здоров.я ОСОБА_1 , важки життєві обставини , які змусили її укладати кредитний договір на значну суму , не спроможність працювати за станом здоров.я , суд дійшов висновку, щодо можливості відповідно до положень частини 3 статті 551 ЦК України, зменшити розмір пені, як міри цивільно-правової відповідальності за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, та стягнути з відповідача пеню в сумі 100 000 грн. , а не в межах позовної давності за 1 рік у розмірі 243 113, 31 доларів США , що становить 1 927 888,5 гр.

З метою забезпечення зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 , 26 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №36/ІЖ-143.07.1, згідно якого, поручителем виступив відповідач ОСОБА_2( чоловік ОСОБА_1 ) , та за умовами якого, останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком у тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки , що і позичальник . В п. 5.5. договору поруки зазначено , що зміни цього договору відбуваються у порядку укладення додаткових угод ( а.с. 15-16 ) У тексті договору поруки було чітко зазначено, що поручитель ознайомлений та згідний з умовами кредитного договору : розмір кредиту - 100 000 доларів США, процентна ставка за користування кредитом - 14,5 % річних, кінцевий строк погашення кредиту -26.12. 2022 р., відповідальність за порушення строку повернення кредиту чи сплати процентів , сплачувати Банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої в п. 1.3 кредитного договору , від суми простроченого платежу, - погашати кредит рівними частками у сумі 556 доларів США щомісячно.

В п.1.3 договору поруки зазначено, що поручитель бере на себе зобов.язання відповідати перед Банком у тому ж обсязі на тих же умовах та в ті строки , що і позичальника. Виконання зобов.язань Поручителем за цим договором є безумовним. Відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором. Поручитель відповідає перед Банком за зобов'язанням, що випливають з цього договору, майном та грошовими коштами, на які можуть бути звернення стягнення у відповідності з чинним законодавством . Також п. 4.3. зазначено, що договір поруки припиняється припиненням дії Кредитного договору , а також у випадках , передбачених Цивільним кодексом України . Спірні питання щодо виконання цього договору , які не врегульовані сторонами, розглядаються в порядку, встановленому чинним законодавством України . ( п. 5.3 ) Зміни цього договору відбуваються у порядку укладення додаткових угод ( п. 5.5 договору поруки ).

Судом встановлено , що 21 жовтня 2008 року між ПАТ «Родовід Банк» та позичальником ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору від 26 грудня 2007 року про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом з 14,5 % річних до 16,5 % річних. Але поручитель ОСОБА_2 не був у встановленому договором порядку ознайомлений з цими додатковими умовами кредитного договору .

За приписами ч.І ст. 599 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого, збільшується обсяг його відповідальності.

Підставою для припинення договору поруки може бути здійснення без згоди поручителя зміни основного зобов'язання, яке забезпечене порукою, у даному випадку це збільшення розміру відсотків річних за цим договором.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК Кодексу).

У п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» також вказано, що якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого , збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте ,якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого ,збільшується обсяг його відповідальності.

Поручитель ОСОБА_2 звернувся з позовними вимогами до ПАТ «Родовіт банк» про визнання договору поруки №36/ГЖ-14307.1 від 26.12. 2007 р., укладеного між ВАТ «Родовід банк» та ОСОБА_2 припиненим з 21.10. 2008 р. на підставі того , що без його згоди та належного повідомлення був збільшений обсяг його відповідальності , а саме збільшений процент за користування кредитом з 14,5 % до 16, 5 % . Про дані обставини він дізнався при ознайомленні у 2012 р. з позовним вимогами Банку . В даному випадку суду не надано належних доказів того , що з поручителем ОСОБА_2 були узгоджені зміни до кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом . Тому суд вважає , що існують правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору поруки №36/ГЖ-14307.1 від 26.12. 2007 р., укладеного між ВАТ « Родовід банк « та ОСОБА_2 припиненим з 21.10. 2008 р.

Доводи представника Банку про те, що поручитель ОСОБА_2 є чоловіком позичальника ОСОБА_1 та повинен був знати про укладення додаткової угоди між Банком та ОСОБА_1 , не приймаються судом , оскільки суд вважає їх припущеннями представника , тоді як процедура внесення змін до договору поруки була чітко зазначена в п. 5.5. договору поруки « у порядку укладення додаткових угод».

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до умов укладеного договору Банком було надіслано відповідачам, в тому числі і поручителю, претензію з вимогою про погашення заборгованості за кредитом, але в даних письмових вимогах також не був зазначений розмір застосованих процентів за користування кредиту , а тільки загальна сума.

Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Суд на підставі ст.ст.10,11,27,60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 57 ЦПК України).

Частина 1 статті 11 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, проаналізував встановлені обставини, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази, які є у справі, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ « Родовід Банк» в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для їх часткового задоволення. У зв.язку з чим , з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 266 484,50 грн., яка складається з: з поточної заборгованості за кредитом в сумі 717 796, 82 грн. ( 89 803,18 доларів США) , відсотків за користування кредитом в сумі 412 818, 78 грн. ( 51 647,54 доларів США ) , пені в сумі 100 000 грн., 3% річних в сумі 35 868 грн. 99 коп (4 487 , 55 доларів США )

Також згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 441 грн. ( 3 219 гр ( а.с. 51 , 147 )

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 13, 14, 16, 256, 257, 261, 267, 509, 526-527, 530, 546 -448, 553- 559, 572 575 589 593 598 -599 611 615 627- 629,631 638, 1054, ЦК України, Законом України " Про іпотеку", ст.ст. 3, 6, 10, 11, 59-61, 88-89,154, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

вирішив :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку , позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» , 3 особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Шафранне Сімферпоольського району ІПННОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, рахунок 32008171201 в ГУ НБУ по Києву і Київської області, МФО 321712 ЄДРПОУ 14349442 заборгованість за договором кредиту № 36 /ІЖ -143.07.1 в сумі 1 269 925, 50 гр . , що складається з поточної заборгованості за кредитом в сумі 717 796, 82 гр . ( 89 803,18 доларів США) , відсотків за користування кредитом в сумі 412 818, 78 гр. ( 51 647,54 доларів США ) , пені в сумі 100 000 грн., 3% річних в сумі 35 868 гр. 99 коп (4 487 , 55 доларів США ), а також судових витрат у розмірі 3 441 грн. .

Визнати договір поруки № 36 /ГЖ -143.07.1 від 26.12. 2007 р. , укладений між між Публічним акціонерним товариством «Родовід банк» та ОСОБА_2 припиненим з 21.10 2008 р.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Повний текст рішення виготовлений 07.06.2013 р. о 14.00 год.

Суддя: О.М. Куликовська