Рішення № 31694833, 28.05.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 1018/4857/12

провадження № 2-278/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мори О.М.,

при секретарі - Орел І.О.,

за участю прокурора - Карасьової С.Г., Власенко Я.М. ,

за участю представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: Управління Держкомзему в Обухівському районі та Великодмитровецька сільська рада Обухівського району Київської області, про скасування розпоряджень та державних актів на право власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що в ході проведення перевірки було встановлено, що Обухівською районною державною адміністрацією Київської області в порушення діючого земельного законодавства, без згоди постійного користувача державного підприємства «Київське лісове господарство» було передано у приватну власність земельні ділянки лісогосподарського призначення фізичним особам - відповідачам по справі ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9 Будучи власниками земельних ділянок відповідачі, згідно договорів купівлі-продажу відчужили їх іншим відповідачам - ОСОБА_10 та ОСОБА_12, які на підставі даних договорів отримали відповідні державні акти на право приватної власності на земельні ділянки. Відповідачами неправомірно отримані у власність земельні ділянки, а тому просить в судовому порядку визнати незаконними, скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області, визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені відповідачами, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки останніх, витребувати земельні ділянки в постійне користування (а.с.1-11,том 1).

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2012 року у зазначеній справі було задоволено клопотання прокурора про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 жовтня 2012 року було задоволено апеляційну скаргу представника Кабінету Міністрів України та скасовано ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2012 року про залишення позову без розгляду у зазначеній справі, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, так як відповідачами в порушення законодавства отримані земельні ділянки та державі заподіяні збитки.

Представник позивача, Державного підприємства «Київське лісове господарство», в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, так як в порушення діючого законодавства України з їх постійного користування, без їх згоди були вилучені земельні ділянки та передані відповідачам, тим самим були порушені їх права, в зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Представник позивача, Кабінету Міністрів України, в судовому засіданні позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити, оскільки відповідачами в порушення законодавства отримані земельні ділянки та державі заподіяні збитки.

Представник відповідача, Обухівської районної державної адміністрації, в судовому засіданні пояснив, що розпорядження були прийняті ними відповідно до діючого законодавства, з отриманням відповідних погоджень, висновків державної експертизи землевпорядної документації, без порушення прав позивачів, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники відповідача ОСОБА_12 в судовому засіданні поти позовних вимог заперечували, просили в задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. ОСОБА_5 представник відповідача ОСОБА_12 надав письмові пояснення по справі та письмове заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивачем не надано доказів про те, що спірні земельні ділянки були передані у постійне користування ДП «Київське лісове господарство», документи, які б підтверджували право ДП «Київського лісового господарства» на постійне користування вказаними земельними ділянками відсутні, вимоги щодо визнання недійсними державних актів є неправомірними, оскільки даний документ лише посвідчує право власності на земельну ділянку та посилався також на те, що позивачами пропущено строк щодо звернення до суду з вимогами про визнання правочинів недійсними.

Представник третьої особи Управління Держкомзему в Обухівському районі в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Інші учасники по справі будучи повідомлені про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про поважність неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників по справі, що не зявились, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення учасників по справі, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд прийшов до висновку, що у позові прокурора слід відмовити, виходячи з наступного.

13 квітня 2006 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 257 було надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 24 громадянам, в тому числі відповідачам, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, площею по 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується копією розпорядження (а.с.13-15, том 1), що визнається та не спростовується представниками сторін в судовому засіданні, а тому суд вважає дані обставини встановлені і не підлягаючі доказуванню.

07 липня 2006 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області №555 було затверджено проект із землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність 24 громадянам, в тому числі відповідачам, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, площею по 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області та передано останнім у власність земельні ділянки по 2,00 га кожному, що підтверджується копією розпорядження (а.с.16, том 1), що визнається та не спростовується представниками сторін в судовому засіданні, а тому суд вважає дані обставини встановлені і не підлягаючі доказуванню.

07 серпня 2006 року відповідач, ОСОБА_8, на підставі розпорядження відповідача №555 від 07 липня 2006 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку в межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, з кадастровим номером 3223180500:09:010:0001, що підтверджується копією акту серії ЯД № 650929 (а.с.19, том 1).

07 серпня 2006 року відповідач, ОСОБА_9, на підставі розпорядження відповідача №555 від 07 липня 2006 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку в межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, з кадастровим номером 3223180500:09:010:0007, що підтверджується копією акту серії ЯД № 647340 (а.с.20, том 1).

07 серпня 2006 року відповідач, ОСОБА_7, на підставі розпорядження відповідача №555 від 07 липня 2006 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку в межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, з кадастровим номером 3223180500:09:010:0005, що підтверджується копією акту серії ЯД № 647342 (а.с.21, том 1).

14 червня 2007 року ОСОБА_8, згідно договору купівлі-продажу відчужила, а ОСОБА_10 придбала земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223180500:09:010:0001, що підтверджується копією договору (а.с.22, том 1).

14 червня 2007 року ОСОБА_7, згідно договору купівлі-продажу відчужила, а ОСОБА_12 придбав земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номерам 3223180500:09:010:0005, що підтверджується копією договору (а.с. 24, том 1).

14 червня 2007 року ОСОБА_13, згідно договору купівлі-продажу відчужила, а ОСОБА_12 придбав земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223180500:09:010:0007, що підтверджується копією договору (а.с. 26, том 1).

21 січня 2008 року відповідач, ОСОБА_10, на підставі договору купівлі-продажу від 14 червня 2007 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №995062 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223180500:09:010:0001, що підтверджується копією акту (а.с.23, том 1).

12 жовтня 2009 року відповідач, ОСОБА_12, на підставі договору купівлі-продажу від 14 червня 2007 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №664168 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223180500:09:010:0005, що підтверджується копією акту (а.с.25, том 1).

12 жовтня 2009 року відповідач, ОСОБА_12, на підставі договору купівлі-продажу від 14 червня 2007 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №664169 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223180500:09:010:0007, що підтверджується копією акту (а.с.27, том 1).

17 лютого 2012 року № 23/01 комісією щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства було встановлено, що земельні ділянки, які передані у власність відповідачам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області та потім відчужені відповідачам ОСОБА_14 та ОСОБА_10, розташовані в кварталі 107, виділі 1 Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство» (а.с.28-30, том 1).

Визначивши обставини справи суд вважає, що між сторонами виникли спірні земельні правовідносини, щодо правомірності надання відповідачам земельних ділянок, їх відчуження.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, частиною 9 ст. 49 Земельного кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статі, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу, а ч.7 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Встановлено, що згідно розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 23 червня 2003 року № 333 спірні земельні ділянки були передані у постійне користування Київському державному лісогосподарському обєднанню «Київліс» (а.с. 34) та відповідно до акту прийому-передачі земель фонду Великодмитровецької сільської ради, підписаного головою Великодмитровецької сільської ради та лісничим Козинського лісництва в постійне користування Козинського лісництва Київського державного лісогосподарського обєднання «Київліс» передано земельну ділянку лісового фонду загальною площею 110 га (а.с. 35, том № 1).

Українським державним проектним лісовпорядним виробничим обєднанням було проведено базове лісовпорядкування (а.с. 37-39, том 1).

Відповідно до ст.ст. 17, 103 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані

лісогосподарські підрозділи, право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою; спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів вирішуються в установленому порядку органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, судами, виключно судом вирішуються спори з питань володіння, користування і розпоряджання лісами, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до п.5. Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

В обгрунтування того, що спірні земельні ділянка належить ДП «Київське лісове господарство» і прокурор, і даний позивач посилаються на проект організації та розвитку лісового господарства виробничої частини ДЛГО «Київліс» державного лісогосподарського обєднання «Київліс» (а.с.36-39, том 1), який сам по собі не дає можливості встановити даний факт, і не є планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

За таких обставин, позовні вимоги заступника прокурора в частині витребування спірних земельних ділянок на користь держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» не мають під собою правового підґрунтя, оскільки ці ділянки згідно Розпоряджень на законних підставах вибули з державної власності та набули статусу приватної власності .

Крім того, відповідно до статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, вимоги прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» є безпідставними, оскільки позивач не є власникам спірних земельних ділянок, а є органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Державного підприємства «Київське лісове господарство».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Надання земельної ділянки відповідачам, відбувалося у повній відповідності до вимог ст.ст. 40,118 ЗК України щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, в тому числі з отриманням погоджень всіх повноважних органів, передбачених ч.9 ст.118 ЗК України.

Статтею 143 ЗК України передбачений виключний перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, а саме: примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

За наявності законних та чинних розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації від 13 квітня 2006 року № 257 та від 07 липня 2006 року №555 можна зробити висновок , що жодна з перелічених підстав не може бути застосована для припинення права власності на земельні ділянки власників земельних ділянок на даний час ОСОБА_10 та ОСОБА_12

Відповідно до частини 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд приходить до висновку, що прийнятими вищезазначеними розпорядженнями Обухівської районної державної адміністрації не було порушено прав або інтересів позивачів.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Отже, саме власнику землі, належать повноваження щодо усунення порушень його прав на землю у порядку, передбаченому ст.212 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому суд вважає, що позовні вимоги повністю не підлягають до задоволення за їх недоведеністю.

Керуючись, ст.ст. 16, 203, 215, 321, 388, 392, 393, 655 ЦК України, ст.ст. 21,58, 61, 79,86-1, 120, 125, 126, 153 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 11, 15, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

Вирішив:

У задоволенні позову заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: Управління Держкомзему в Обухівському районі та Великодмитровецька сільська рада Обухівського району Київської області про скасування розпоряджень та державних актів на право власності на землю відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

СуддяОСОБА_15