Постанова № 31694053, 04.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 804/6525/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача представника відповідача Кабишева Т.М. Єрмакової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський базар" до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський базар» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 04.01.2013 року № 0000031502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: - податок на додану вартість на загальну суму - 32 550,00 грн., у тому числі за основним платежем - 26 040,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.12.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський базар» з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за результатами якої виявлено порушення позивачем вимог податкового зобов'язання та 04.01.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031502, яким йому визначено суму грошового зобов'язання за платежем: - податок на додану вартість в розмірі 32 550,00 грн. Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та просить скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення та обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала та зазначила, що дії органу державної податкової служби вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим податковим законодавством.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши докази, що містяться в ній, зазначає наступне.

Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, вирішуючи адміністративний спір суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішенням, дією чи бездіяльністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський базар» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.01.2000 року та перебуває на податкову обліку у державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

15.11.2012 року позивачем було подано до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (вх. 53804) разом з додатком 1 - розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за жовтень 2012 року, додатком 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2012 року, додатком 8 - заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) за жовтень 2012 року.

В додатку 8 позивачем було зазначено про порушення продавцем - ПП «Гарант Сервіс 2007» порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкової накладної від 31.10.2012 року № 24, а саме - вказану накладну не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних. До цієї заяви ТОВ «Слов'янський базар» додало Акт здачі-прийняття робіт № СР-546 від 31.10.2012 року між ТОВ «Слов'янський базар» та ПП «Гарант Сервіс 2007».

19.12.2012 року працівниками державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт № 7137/153/30619472 від 19.12.2012 року. Вказаним актом встановлено, що підприємством в порушення вимог п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту в розмірі 26 040,00 грн. за жовтень 2012 року, оскільки до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, в податковий кредит, включено суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи, що позивачем не в повному обсязі було надано документи, на підтвердження суми податкового кредиту, а саме: не надано податкову накладну, рахунок на оплату послуг, договір на виконання робіт/послуг, жодних розрахункових документів відповідачем зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту в розмірі 26 040 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом 04.01.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031502, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32 550 грн., у тому числі за основним платежем - 26 040,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 510,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, 17.01.2013 року позивач подав скаргу до ДПС Дніпропетровської області.

Рішенням від 05.02.2013 року № 575/10/10-25 ДПС у Дніпропетровській області продовжило термін розгляду скарги по 17.03.2013 року, яке отримане позивачем 25.02.2013 року.

Рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 18.03.2013 року № 1217/10/10-25 позивачу відмовлено у задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

25.03.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський базар» подало скаргу на ім'я Голови ДПС України, яка рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.04.2013 року № 623/6/99-99/10-15 залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський базар" 01.02.2011 року було укладено договір № 1 про надання послуг з охорони з ПП «Гарант Сервіс 2007».

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СР-546 від 31.10.2012 року підтверджено факт надання послуг з охорони об'єкта - ТВК «Слов'янський базар» (м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова,1) з 01 по 31 жовтня 2012 року, загальна вартість яких склала 156 240,00 грн., з яких податок на додану вартість - 26 040,00 грн., вказана сума була сплачена ПП «Гарант Сервіс 2007», що також підтверджено платіжними дорученнями № 857 від 08.11.2012 року про сплату грошових коштів в розмірі 56 240,00 грн., платіжним дорученням № 859 від 09.11.2012 року про сплату грошових коштів в розмірі 50 000,00 грн., та платіжним дорученням № 862 від 13.11.2012 року про сплату грошових коштів в розмірі 50 000,00 грн., податковою накладною від 31.10.2012 року № 24.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. вказаної статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, Податковим кодексом України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної, не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Однак вказане право виникає у покупця, якщо він звернувся зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 цього Закону первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем при поданні декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року було подано до податкового органу відповідну заяву та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СР-546 від 31.10.2012 року, що має всі необхідні реквізити, в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» суд вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський базар» вчинила свої дії у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та правомірно включило до сум податкового кредиту суму податку в розмірі 26 040,00 грн.

Аналогічної думки також дотримується Міністерство доходів та зборів України, яке у своїй відповіді на адресу ТОВ «Слов'янський базар» від 18.05.2013 року № 285/6/99-99-19-04-02-15 зазначило, що акт виконаних робіт, який містить всі необхідні обов'язкові реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, може бути доданим до заяви із скаргою на постачальника, який своєчасно не надав податкову накладну, та є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості поставлених згідно зазначеного акту послуг, до складу податкового кредиту звітного періоду.

Окремо суд зазначає, що відповідно до вимог п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово: повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Суд аналізуючи вище зазначені положення ст. 56 Податкового кодексу України приходить до висновку, що законодавець чітко визначив дії податкового органу по прийняттю скарги та наслідки прийнятої та не розглянутої встановлені терміни скарги, а саме, що скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків отже за змістом зазначеної статті скарга повинна бути прийнята податковим органом.

З матеріалів справи вбачається, що скарга ТОВ «Слов'янський базар» від 17.01.2013 року про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000031502 надійшла до Державної податкової служби у Дніпропетровській області 17.01.2013 року за вхідним № 374/10/с.

05.02.2013 року Державної податкової служби у Дніпропетровській області прийнято рішення за № 575/10/10-25 про продовження терміну розгляду скарги, яке було надіслано на адресу ТОВ «Слов'янський базар»21.02.2013 року, що підтверджується листом Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 23.04.2013 року № 3-01-Ю-1681.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення про продовження терміну розгляду скарги було надіслано позивачу з перевищенням 20-денного строку, встановленого ст. 56 Податкового кодексу України, а тому скарга позивача вважається задоволеною.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача суми сплачених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем фактично були понесені судові витрати у розмірі 325,50 грн. судового збору, тому вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський базар" до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 04.01.2013 року № 0000031502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський базар" судові витрати в розмірі 325,50 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 07.06.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 07.06.2013 р. Суддя В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський