Рішення № 31692945, 30.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7535/13 30.05.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення 3584,57 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Клочай Н.І. (дов. №30 від 04.01.2012)

від відповідача: Пономарьов А.О. (дов. №2912/12-40 від 29.12.2012)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення 3584,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до осіб, відповідальних за завдані збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7535/13 та призначено її до розгляду на 30.05.2013 року.

16.05.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшли документи, витребувані ухвалою суду.

30.05.2013 під час судового засідання представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить зменшити позовні вимоги на 1 000 грн. - суму франшизи, яка передбачена умовами полісу №АВ5242696 (а.с.47). Таким чином, позивачем до стягнення заявлена сума у розмірі 2 584,57 грн.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та усні заперечення щодо заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (Страховик) та Рогожиною Альоною Романівною (Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування на транспорті №002151/4004/0000014, предметом якого є страхування транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номер АК0205СЕ (а. с. 10-17).

31.07.2012 о 10 год. 40 хв. на а/д Рисаково-Мирновка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номер АК0205СЕ під керуванням Рогожина Олега Миколайовича та транспортного засобу ЗАЗ 110557, державний номер АК5626АА під керуванням Трофимова Олега Сергійовича.

У результаті даної ДТП, зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9046012 (а. с. 8).

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Трофимовим О.С. Правил дорожнього руху України, якого постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 08.08.2012 у справі №105/2022/12 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 9).

01.08.2012 до позивача звернувся Страхувальник - Рогожина А.Р., із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до договору №002151/4004/0000014 (а. с. 18).

Вартість відновлюваного ремонту, транспортного засобу марки «Skoda Octavia», державний номер АК0205СЕ, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 3 584,57 грн., що підтверджується Звітом SL №18161 про оцінку колісного транспортного засобу, складеним ПП «Експертна компанія «Укравтоекспертиза» на замовлення позивача (а.с. 20-30).

13.09.2012 позивач на підставі Страхового акту №00096746/1 від 11.09.2012 здійснив виплату страхового відшкодування Страхувальнику у сумі 3 584,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням №031835 від 13.09.2012 року (а.с. 38-39).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до витягу з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ЗАЗ 110557, державний номер АК5626АА, яким під час скоєння ДТП на законних підставах керував Трофимов О.С., застрахована за полісом АВ/5242696 Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (а.с. 47).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач у жовтні 2012 звернувся до відповідача із заявою № 414 від 08.10.2012, однак коштів станом на день розгляду справи не отримав.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки ЗАЗ 110557, державний номер АК5626АА знаходився під керуванням Трофимова О.С., вина якого підтверджується постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 08.08.2012 року.

Цивільно-правова відповідальність Трофимова О.С. у частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля марки ЗАЗ 110557, державний номер АК5626АА застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АВ/5242696).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номер АК0205СЕ.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування транспортних засобів №002151/4004/0000014, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Трофимова О.С. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу № АВ/5242696, розмір франшизи становить 1000 грн., у зв'язку із чим позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) правомірно просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 2584,57 грн. (3584,57 грн. - 1000,00 грн. = 2584,57 грн.).

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діє всупереч норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чим порушує положення статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м.Київ, Подільський район, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13; код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м.Київ, Печерський район, вулиця Кіквідзе, будинок 14-В; код ЄДРПОУ 20033533) 2 584 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 57 копійок суму сплаченого страхового відшкодування та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30.05.2013 року.

Повний текст рішення складено - 04.06.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова