Ухвала суду № 31692754, 04.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року справа №805/2114/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєва І.А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

секретар судового засідання Карабан Т.М.

за участі:

від позивача - генерального директору Концерну "Тріон" Тахтарова С.В.

представника відповідача - Гац Л.В. (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну "Тріон" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/2114/13-а за позовом Концерну "Тріон" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, в якому просив визнати протиправною постанову начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Левчук Л.Р. від 11 грудня 2012року за №3028, скасувати постанову начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 11 грудня 2012 року за №3028 (а.с. 3 - 4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Концерну "Тріон" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області відмовлено в повному обсязі (а.с. 96 - 100).

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 106 - 107).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що продукція, яка була отримана і виготовлена відповідно до положень ДСТУ 3868-99 не повинна відповідати положенням ДСТУ 4840:2007. Разом з цим, для накладення штрафу неправомірно бралось до розрахунку дизельне паливо згідно з видатковою накладною Т-00002981 від 23 серпня 2012 року, посинно братися дизельне паливо по видатковій накладній Т-00003061 від 29.08.2012 року. Апелянт вказує на те, що посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було не правильно складно акт відбору зразків, оскільки не було в повній мірі з'ясовані залишки дизельного пального на момент перевірки. Крім того, судом першої інстанції не було враховано процес змішування дизельного палива в одній цистерні. Всі ці обставини не були належним чином досліджені судом першої інстанції.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Концерн "Тріон" (ідентифікаційний код 25097621) зареєстрований у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Димитровської міської ради Донецької області 16 липня 1997 року, що встановлено на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 328828 (а.с.59).

Одним з основних видів діяльності Концерну за КВЕД-2010 є 46.71 "Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами", що вбачається зі змісту довідки АБ № 379454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.60).

30 серпня 2012 року на підставі плану роботи Держспоживінспекції на третій квартал 2012 року в частині продажу нафтопродуктів, наказу від 27 серпня 2012 року № 307 та направлення від 27 серпня 2012 року № 05-544 головним спеціалістом Держспоживінспекції Малюченком Д.М. проведена планова перевірка дотримання Концерном законодавства про захист прав споживачів. Перевірка проведена в присутності директора Концерну ОСОБА_4

Про проведення планового заходу суб'єкт господарювання письмово попереджений не пізніш як за десять днів до здійснення цього заходу, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного контролю пред'явили керівнику суб'єкта господарювання направлення; службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного контролю; перед початком здійснення заходу посадова особа органу державного контролю внесла запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання. Претензій до проведення перевірки керівник Концерну не мав, зі змістом акта був ознайомлений та один примірник акта отримав. Ці обставини підтверджені особистим підписом керівника Концерну ОСОБА_4 в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 30 серпня 2012 року № 002411 (а.с.7-8) та його поясненнями, наданими в судовому засіданні.

30 серпня 2012 року головний спеціаліст Держспоживінспекції Малюченко Д.С. у АЗС Позивача за адресою: м. Димитров, вул. Артема, 24, у присутності директора Концерну здійснив відбір зразків продукції, в тому числі палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С, виду ІІ, вміст сірки не більше ніж 50,0 мг/кг, виробленого 08 червня 2012 року ПрАТ "ЛИНІК". Нормативний документ, вимогам якого повинна була відповідати вказана продукція, - ДСТУ 4840-2007, серія (номер) партії П-ДТ 1962, кількість залишку товару 9 255,16 л, вартість 8,95 грн.

Відібрання зразків продукції оформлено актом від 30 серпня 2012 року № 000149, з наказом про відібрання зразків продукції та з рішенням про призначення випробувань ОСОБА_4 ознайомлений під особистий підпис (а.с. 11).

Відібрані 30 серпня 2012 року зразки того ж дня доставлені до лабораторії з випробувань нафтопродуктів Відділу з випробувань продукції та сировини Державного підприємства "Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Згідно з протоколом випробувань № 147к від 04 вересня 2012 року зразок палива дизельного, підданий випробуванням, за показником "Вміст сірки" не відповідав вимогам ДСТУ 4840:2007 до палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ. Відповідно до ДСТУ 4840:2007 вміст сірки не має перевищувати 50 мг/кг, фактично одержані результати - 169 мг/кг (а.с. 9 - 10).

11 грудня 2012 року за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, а саме палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ, Держспоживінспекцією на Концерн накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару в сумі 30 075,73 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, під час обчисленням суми штрафу Держспоживінспекція виходила з видаткової накладної Т-00002981 від 23 серпня 2012 року (а.с. 57), а саме 50% вартості одержаної для реалізації партії товару становить 30075,73 грн. Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта, на те, що під час розрахунку штрафу невірно було використано дані видаткової накладної від 23 серпня 2012 року замість видаткової накладної від 29 серпня 2012 року з урахуванням того, що вартість отриманого палива в двох видаткових накладних є однакова та становить 60151,46 (50% становить 30075,73 грн.)

Постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 11 грудня 2012 року за № 3028 того ж дня надіслана на адресу Концерну рекомендованою поштовою кореспонденцією і отримана останнім 14 грудня 2012 року, про що свідчить запис про реєстрацію вхідної кореспонденції (а.с. 6).

Не погодившись із вказаною постановою, 22 грудня 2013 року Концерн звернувся до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів із скаргою, в якій просив скасувати спірну постанову, посилаючись на те, що інспектори Держспоживінспекції при складанні акта № 002411 та керівник відповідача під час винесення спірної постанови однобічно керувалися ДСТУ 4840:2007 та проігнорували зауваження Позивача стосовно того, що на час проведення перевірки діяла перехідна, до 01 липня 2013 року тимчасова норма ДСТУ 3868-99, яка дозволяє реалізацію дизельного палива з показником "вміст сірки" до 200 мг/кг (а.с. 32).

Того ж дня Концерн повідомив відповідача про вжиття заходів з оскарження спірної постанови до вищого органу в порядку підпорядкування, про що свідчить лист від 22 грудня 2012 року № 266 (а.с. 73).

Розглянувши скаргу Концерну "Тріон", Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, про що повідомила Концерн листом від 25 січня 2013 року за № 390-3-11/8 (а.с. 61).

Судова колегія щодо доводів апелянта про відповідність відібраного зразка палива ДСТУ 3868-99 замість ДСТУ 4840:2007 зазначає наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду, видатковою накладною Т-00002981 від 23 серпня 2012 року від постачальника ТОВ «Триест-Дон» отримано дизельне паливо ЕN590 (УКТ ЗЕД 2710194110) кількістю 8065,000 л. (а.с. 57).

До вказаного дизельного палива 2710194110 додається сертифікат відповідності зареєстрований в реєстрі UA 1.039.0129341-10 з терміном дії з 18 жовтня 2010 року до 22 березня 2015 року (а.с. 56 зворотня сторона). Вищезазначений сертифікат відповідності видається на паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ (вміст масової частки сірки не більше ніж 50,0 мг/кг. Судова колегія звертає увагу апелянта на те, що саме вказаний сертифікат посилається на відповідність дизельного палива вимогам ДСТУ 4840:2007.

Видатковою накладною № Т-00003061 від 29 серпня 2012 року (а.с.55) поставлене дизельне паливо (УКТ ЗЕД 2710194500), судова колегія звертає увагу на те, що апелянтом не надано як суду першої так і апеляційної інстанції сертифікат відповідності саме до цієї партії дизельного палива УКТ ЗЕД 2710194500.

Як в суді першої так і апеляційної інстанції представник позивача наполягав на тому, що невідповідність дизельного палива за вмістом сірки ДСТУ 4840:2007 не може свідчити про порушення ним вимог законодавства України про захист прав споживачів, оскільки продукція, реалізацію якої здійснював позивач, за вказаним показником відповідала чинному ДСТУ 3868-99.

З цього приводу колегя суддів має зазначити наступне.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-XII, чинний в редакції Закону № 3161-IV від 01 грудня 2005 року із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1023-ХІІ).

Згідно з положеннями ст.26 Закону № 1023-ХІІ спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі зразки товарів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі стягнення, передбачені ст.23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що передбачено п.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09 листопада 2011 року № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за № 1337/20075, (далі - Положення № 206).

П.3 Положення № 206 визначено, що завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), що передбачено п.п.4.1. п.4 Положення № 206.

У сфері захисту прав споживачів інспекції мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, про що йдеться у п.п.6.1.1., 6.1.3. п.п.6.1. п.6 Положення № 206.

Відповідно до п.17 Положення № 206 інспекція є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області є юридичною особою, про що свідчить довідка АА № 471011 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 75), та діє на підставі Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, затвердженого головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів 29 листопада 2011 року (а.с.77 - 89).

Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень, а прийнята ним спірна постанова має бути перевірена на відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону № 1023-ХІІ споживачі під час придбання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції.

При цьому згідно з п.13 ч.1 ст.1 Закону № 1023-ХІІ під належною якістю товару розуміється така властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Отже, однією з умов для визнання товару таким, що має належну якість, є його відповідність вимогам, встановленим для цієї категорії продукції нормативно-правовими актами і нормативними документами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 року № 2408-III нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови"; стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим; національні стандарти - державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації, та доступні для широкого кола користувачів.

Національний стандарт України ДСТУ 4840:2007 "Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови" затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03 жовтня 2007 року № 244 з наданням чинності з 01 січня 2008 року.

Відповідно до п.3.1. ДСТУ 4840:2007 за вмістом сірки дизельні палива ділять на два види: І - вміст сірки не більше ніж 10 мг/кг; ІІ - вміст сірки не більше ніж 50 мг/кг.

П.4.2. ДСТУ 4840:2007 передбачено, що дизельна паливо всіх марок виду ІІ за показником сірки має містити не більше ніж 50 мг/кг цієї речовини.

Державний стандарт України ДСТУ 3868-99 "Дизельне паливо. Технічні умови" затверджений наказом Держстандарту України від 08 квітня 1999 року № 179 з введенням в дію з 01 січня 1999 року.

Згідно з п.3.2. ДСТУ 3868-99 за вмістом сірки дизельні палива поділяються на чотири види: І - масова доля сірки не більше 0,05%, ІІ - масова доля сірки не більше 0,10%; ІІІ - масова доля сірки не більше 0,20%; IV - масова доля сірки не більше 0,50%.

П.4.2. ДСТУ 3868-99 визначено, що дизельне паливо виду І має містити масову долю сірки не більше 0,05%, виду ІІ - не більше 0,10%, виду ІІІ - не більше 0,20%, виду IV - не більше 0,50%.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 грудня 2007 № 357 обмежена чинність ДСТУ 3868-99 до 01 січня 2011 року.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20 липня 2012 року № 843 строк дії ДСТУ 3868-99 подовжено до 01 липня 2013 року.

Таким чином, на час проведення перевірки були чинними обидва стандарти.

Продавець зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, що передбачено ч.1 ст.6 Закону № 1023-ХІІ.

Згідно з п.6 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення випробувань у позивача були відібрані зразки дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007, відповідно до якого вміст сірки має становити не більше 50 мг/кг або 0,0050%. Відповідність вказаної продукції саме цьому стандарту виробник підтверджує сертифікатом відповідності та паспортом якості.

Судом апеляційної інстанції не приймається посилання апелянта на одночасну дію на території України кількох стандартів, які визначають вимоги до якості дизельного пального, як на підставу скасування спірної постанови, оскільки спеціалізованою установою було встановлено, що Концерн здійснював реалізацію дизельного палива, що виготовлене за ДСТУ 4840:2007, тобто це паливо мало відповідати саме ДСТУ 4840:2007, а не будь-якому іншому стандарту, проте ДСТУ 4840:2007 не відповідало.

Наведене вище обумовлює висновок, що Концерном вчинене порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, яке виявилося у реалізації продукції, якість якої не відповідає нормативним документам, в даному випадку ДСТУ 4840:2007.

Наявний в матеріалах справи акт відбору зразків продукції свідчить, що відібрання зразків дизельного палива здійснювалося посадовою особою Держспоживінспекції у присутності керівника суб'єкта господарювання. Позивачу було відомо, що відібрані зразки мають бути перевірені на відповідність саме ДСТУ 4840:2007, а не будь-якому іншому нормативному документу, проте жодних зауважень з цього приводу керівник Концерну не висловив.

З матеріалів справи видно, що відібрання зразків продукції відбувалося в присутності позивача, зі змістом акту він був ознайомлений, ніяких зауважень стосовно того, що дизельне паливо перевірятиметься на відповідність ДСТУ 4840:2007 він не висловлював, оскільки був впевнений, що відібрана продукція відповідає вимогам цього нормативного документа.

Згідно з п.8 Порядку № 215 дослідження відібраних зразків товарів здійснюється в лабораторіях чи відповідних установах, що входять до сфери управління Держспоживінспекції, а також в лабораторіях підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

Відповідно до п.9 Порядку № 215 у разі коли отримано негативний результат дослідження відібраних зразків товарів, службова особа, що їх відбирала, вживає заходів, передбачених законодавством про захист прав споживачів.

Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів визначена ст.23 Закону № 1023-ХІІ.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено п.2 ч.1 ст.23 Закону № 1023-ХІІ.

Посилання апелянта на те, що у спірній постанові не міститься посилання на конкретну частину ст.ст.23, 26 Закону України "Про захист прав споживачів", внаслідок чого, Концерну не було відомо, за яке саме порушення до нього застосована штрафна санкція, суд вважає безпідставним, оскільки постанова від 11 грудня 2012 року № 3028 прийнята за формою, затвердженою Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, а в пункті 1 цієї постанови безпосередньо зазначено, що до Концерну застосовано штраф за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Концерна "Тріон" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/2114/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/2114/13-а залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 07 червня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

Е.Г. Казначеєв

В.Г. Яманко